3.1. Вплив середовища на тіло

Вплив середовища на тіло, що в ньому рухається, зводиться до появи на його поверхні безперервно розподілених сил нормального тиску, а також дотичної напруги, обумовлених в’язкістю середовища. Для зручності проведення розрахунків усі ці сили приводяться до одного вектора сили та вектора моменту, які отримали назви головний вектор сили  і головний вектор моменту  цих сил відносно визначеної точки прикладення. Причому такою точкою може бути довільно вибрана точка літального апарата чи іншого тіла, наприклад, центр тяжіння, вістря носка і тому подібне. В інженерній практиці оперують не з векторами  і , а з їх проекціями на осі вибраної системи координат.

3.1 Загальна характеристика систем координат, що використовується для опису просторового руху ракет

Для вивчення руху ЛА та визначення його положення у просторі необхідно у кожний момент часу знати не тільки координати його ЦМ як матеріальної точки з масою, що дорівнює масі ракети, але і його орієнтацію відносно ЦМ. Для розв’язання цих задач у теорії польоту використовують різні системи координат .

Взагалі під системою координат  розуміють сукупність ліній та площин, орієнтованих певним чином у просторі, відносно яких визначають місцезнаходження ЛА та його кутове положення.

Координатами називають кутові або лінійні величини, які визначають стан ЛА на будь-якій поверхні чи у просторі.

У цілому вибір системи координат визначається декількома факторами, основними з яких є:

- область польоту літального апарата (навколоземні польоти, міжпланетні польоти тощо);

- потрібна точність управління польотом та можливості обчислювальних засобів;

- клас системи управління ЛА;

- наочність відображення траєкторії руху ЛА.

Під час вирішення складних задач теорії польоту можуть одночасно використовуватися декілька систем координат. Так, під час вибору системи відліку щодо управління рухом ЛА навколо його ЦМ виходять з того, що кутове положення ЛА можна задати (визначити) за допомогою двох систем координат: базової системи координат та системи координат, що безпосередньо зв'язана з ЛА.

Базова система координат – це загальна назва опорних систем відліку, яку «запам'ятовує» система управління ракети в момент її старту. Вибір базової системи координат визначається типом ЛА та часом його перебування у польоті.

Під час проведення розрахунків польоту, залежно від того, яким методом вирішується поставлене завдання, можуть бути застосовані прямокутні, криволінійні, сферичні або циліндричні системи відліку. Взагалі всі системи координат класифікуються за місцезнаходженням їх початку та орієнтацією їх осей у просторі.

У теорії польоту системи координат, за допомогою яких описується просторовий рух ЛА, можна розподілити на дві великі групи:

– перша – системи координат, що описують рух ЦМ ЛА;

– друга – системи координат, що описують рух навколо ЦМ ЛА.