6.1 Фактори, що впливають на розсіювання ракет

 

Ефективність дії ракет поряд з іншими факторами визначається і тим, наскільки точно реальні траєкторії ракет відповідають розрахунковим, за даними яких визначаються вихідні умови для стрільби як керованими ракетами, так і некерованими. Дослідження умов, необхідних для забезпечення потрібного збігу розрахункових і дійсних траєкторій, складає зміст теорії стійкості руху ракет.

Задача щодо стійкості руху тіл була вперше вирішена відомим російським ученим М. Є. Жуковським у роботі «О прочности движения» (1882 р.) та А. М. Ляпуновим у роботі «Общая задача об устойчивости движения» (1892 р.). На сьогодні теорія стійкості суттєво вдосконалена, вона розглядає не тільки питання стійкості руху механічних систем (літаків, ракет), але й питання стійкості систем управління, систем автоматичного регулювання тощо.

При дослідженні руху ракет останній зазвичай поділяється на збурений та незбурений.

Незбуреним рухом називають такий рух, який здійснювала б ракета у стандартній атмосфері чи в безповітряному просторі при дії на неї заздалегідь передбачених сил, що відповідають визначеним закономірностям. Траєкторія ракети, яка відповідає незбуреному руху її ЦМ, також називається незбуреною чи розрахунковою (програмною, номінальною).

При визначенні програмної траєкторії руху ракет вважають, що параметри ракети і її системи управління мають номінальні (розрахункові) значення і політ відбувається при табличних умовах в атмосфері, параметри якої в точності відповідають так званій стандартній атмосфері.

З попереднього матеріалу відомо, що  стан атмосфери дуже мінливий та залежить від багатьох факторів: пори року, доби, географічних координат місцевості, висоти над рівнем моря, метеорологічних умов тощо. Ця непостійність стану атмосфери створює незручності під час розрахунку траєкторії польоту ракет, тому що результати розрахунків сильно залежать від прийнятих параметрів повітря.

Для усунення цих незручностей використовують стандартну атмосферу, (середні значення параметрів тиску, щільності і температури повітря). Однак у реальних умовах рух ракет відбувається за наявності додаткових, імовірних факторів, які зазвичай при розрахунку номінальних траєкторій не беруться до уваги через відсутність надійної інформації про них. Дія цих факторів приводить до того, що ракета буде рухатися не по розрахунковій (програмній) траєкторії, а відхиляючись від неї відповідно до величин і напряму збурень. Отримана таким шляхом траєкторія буде відрізнятися від дійсної (тієї, що реалізується при конкретних обставинах). Але при максимально повних і точних визначених умовах польоту теоретична (розрахункова) і дійсна траєкторія польоту будуть близькі одна до одної.