4.2 Нормування обігових коштів

 

Під нормативом (або лімітом) обігових коштів розуміється затверджена на підприємстві мінімальна, однак достатня для безперервної роботи підприємства сума обігових коштів.

У загальному вигляді норматив оборотних коштів з окремих елементів (запаси сировини, палива, покупних напівфабрикатів, запасних частин) визначається за формулою

,                                                              (4.1)

де qд – середня потреба за одиницю часу, наприклад, середньоденна або середньотижнева потреба у певному матеріалі, грн/день (грн/тижд.); Тнорм – норма запасу, тобто часовий період, протягом якого передбачається робота на даному запасі (наприклад, норма запасу в днях, кількість днів забезпеченості матеріалом).

Норма запасу в днях складається з таких елементів:

- часу перебування матеріалу у вигляді складського запасу (норма поточного запасу);

- часу перебування матеріалів у формі норм гарантійного, чи страхового, запасу;

- часу перебування матеріалів упродовж перевезення після їх оплати (норма транспортного запасу);

- часу, необхідного для підготовки матеріалів до використання у виробництві (норма технологічного запасу).

Приватні нормативи розраховуються для таких елементів:

• запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, куповані напівфабрикатів;

• палива і мастил;

• тари;

• запасних частин;

• малоцінних і швидкозношувальних предметів;

• незавершеного виробництва;

• витрат майбутніх періодів;

• запасів готової продукції.

Окремі нормативи елементів матеріальних цінностей можуть поєднуватися в укрупнені нормативи (наприклад, виробничі запаси в цілому, незавершене виробництво, готова продукція). Сума цих укрупнених нормативів становить загальний (сукупний) норматив обігових коштів підприємства.