4.4 Напрями прискорення оборотності обігових коштів

 

За своїм економічним змістом заходи для підвищення ефективності використання обігових коштів можна умовно диференціювати на дві групи: 1) ті, що пов’язані зі зміною чинників вартості; 2) ті, що зумовлені зміною чинників часу.

Перші спрямовані на безпосереднє зниження середнього залишку обігових коштів. Другі мають на меті скорочення тривалості перебування обігових коштів у різних фазах економічного процесу.

За стадіями циклу оборотності обігових коштів напрями підвищення ефективності їх використання можна виділити в три підгрупи, що представляють:

1) передвиробничу стадію;

2) виробничу стадію (незавершене виробництво);

3) реалізаційну стадію.

Передвиробнича стадія. Величина виробничих запасів і відносний розмір обігових коштів на їх утворення можуть бути зменшені за рахунок удосконалення матеріально-технічного забезпечення:

• прискорення і здешевлення перевезень;

• поліпшення організації складського господарства на основі його механізації та автоматизації;

• застосування більш точного нормування витрат матеріалів;

• скорочення невиробничих втрат матеріалів;

• повторного використання відходів виробництва.

Виробнича стадія. Незавершене виробництво і сума вкладених у нього коштів при існуючому обсязі виробництва залежать від тривалості виробничого циклу. Тривалість виробничого циклу може бути скорочена внаслідок:

• упровадження потокових (зокрема, конвеєрних) методів обробки;

• зменшення тривалості міжопераційних періодів за рахунок ретельної підготовки виробництва, останнє передбачає зменшення перебоїв і забезпечення ритмічної роботи підприємств;

• застосування автоматичного устаткування, верстатів із числовим програмним керуванням, гнучких виробничих систем;

• підвищення змінності виробництва.

Реалізаційна стадія. Скорочення перебування готової продукції на складі залежить від багатьох факторів. Одні з них безпосередньо пов'язані з роботою підприємств, інші – з організацією збуту продукції. До перших належать якість і номенклатура продукції, обґрунтоване планування асортименту, партій продукції та періодів їх випуску; до других – організація збуту продукції, вибір системи розрахунків, термінів доставки продукції до споживачів.

Висока якість продукції, точне дотримання планового асортименту, ритмічність роботи підприємств значно скорочують час реалізації продукції. Прискорюють реалізацію продукції постійний зв'язок із замовниками, своєчасне повідомлення їх про відвантаження продукції, швидка обробка необхідних документів, своєчасне забезпечення транспортними засобами. Скорочення проміжних ланок в апараті збуту, своєчасна рознарядка, чітка робота транспорту також сприяють скороченню тривалості оборотних циклів.

Важливе місце серед заходів заощадження матеріальних ресурсів займають соціальні й економічні методи управління:

- удосконалення нормування й обліку витрат матеріальних ресурсів, матеріального стимулювання, ціноутворення;

- розвиток творчої ініціативи, методів морального заохочення економії тощо (Прикладная, 1992).

Значною мірою знайти відповіді на запитання становлення шляхів підвищення ефективності використання обігових коштів дає можливість логістика (Кальченко, 1999; Крикавський, 1996; Крикавський, 1997).

У випадку ефективного управління своїми і чужими обіговими коштами підприємство може забезпечити раціональну економічну діяльність, збалансовану за витратами і доходністю.

 

 

 

Список літератури

 

Кальченко А.Г. Основи логістики: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – 135 с.

Крикавський Є. Логістика підприємства: Навч. посібник. – Львів: Державний університет "Львівська політехніка", 1996. – 160 с.

Крикавський Є. Економічний потенціал логістичних систем. – Львів: Державний університет "Львівська політехніка", 1997. – 168 с.

Прикладная экономика: Учебник для вузов / Пер. с англ. – М.: Просвещение, 1992. – 224 с.