6.4 Інтернет-технології

До моделей електронної комерції належать: електронний магазин, електронний каталог, електронний аукціон; електронний торговий центр; інформаційний брокер; віртуальний центр розроблення; провайдер бізнес-операцій; віртуальна спільнота.

Електронний магазин — це магазин у мережі Інтернет, створений у формі спеціалізованого сайту, що належить фірмі-виробнику або торго­вельній компанії та призначений для просування товарів на ринок, підвищення обсягу продаж, залучення нових покупців. На такому веб-ресурсі є можливість підбирати товари, оформляти замовлення, навіть здійснювати оплату через Інтернет. Замовлення оформляються у режимі он-лайн, але в деяких випадках система розрахунку за отриманий товар і доставка можуть здійснюватись поза електронним каналом.

Електронний каталог-довідник — це спеціалізований сайт, за допомо­гою якого клієнт може підбирати постачальників товарів для подальших переговорів з ними.

Електронний аукціон відображає у мережі Інтернет процедуру торгів по лотах, як на звичайному аукціоні. Провайдер такої системи заробляє на відсотках від транзакцій, а також на продажу програмного за­безпечення для участі у торгах.

Електронний торговий центр — це сайт, що містить ряд електрон­них магазинів і каталогів, об'єднаних загальним місцем розміщення.

На практиці електронну комерцію можна поділити на п'ять сфер як складових компонентів інфраструктурного середовища.

Реклама — звернення уваги до товару — здійснюється в Інтернеті складніше, ніж при використанні звичайних (традиційних) її видів.

Представлення товару — показування виробів через засоби Інтернету. Для показу товару застосовуються відеоролики, звук, анімації.

Проведення операцій — здійснення покупки — повинно бути швидким, безпечним, супроводжуватися повідомленням по електронній пошті і бути доступним для відстеження завдяки веб-сайту.

Післяпродажна підтримка — допомога, що надається клієнту під час оформлення покупки і після неї, враховуючи доставку товару, сервісне обслуговування.

Побудова відносин — формування у клієнта прихильності до тор­гової марки і компанії, намагання перетворити випадкового споживача у постійного клієнта.

Залежно від статусу користувача Інтернету та характеру його взаємодії з іншим учасником електронну комерцію можна класифікува­ти на окремі сектори:

бізнес-бізнес. Включає у себе всі рівні взаємодії між компаніями. При цьому можуть використовуватися спеціальні технології і стандарти електронного обміну даними.

бізнес-споживач. Основу даного напряму складає електронна роздрібна торгівля. В Інтернеті представлено торгові портали, віртуальні магазини, що пропонують у режимі реально­го часу широкий спектр товарів і послуг кінцевим споживачам.

бізнес-адміністрація. Охоплю­ються ділові стосунки підприємницьких структур з місцевими органами влади, міністерствами, відомствами, торгово-промисловими палатами, податковою службою, іншими державними органами, фондами, міжна­родними організаціями.

споживач-адміністрація. Най­менш розвинена категорія електронної комерції, але є достатній по­тенціал, який може бути використаний для організації взаємодії держав­них структур і споживачів, особливо в соціальній сфері, системі захисту прав споживачів.

споживач-споживач. Характеризує  процес взаємодії кінцевих покупців для обміну інформацією, досвідом придбан­ня і експлуатації товарів.

Важливою перевагою електронної комерції є більш низькі витрати обігу.

Неабияке значення має маркетингова підтримка сайту поза Інтернетом, тобто в оф-лайні. До засобів реклами сайту в оф-лайні належать:

представлення інтернет-адрес у традиційних журналах, газетах, рекламних каталогах;

демонстрація інформаційного продукту зацікавленим особам в офісі фірми, під час проведення прийому делегацій, виставок, індивідуаль­них зустрічей;

реклама сайту на радіо, по телебаченню, включаючи службу новин та спеціалізовані телепередачі, що охоплюють широку аудиторію глядачів.

При плануванні рекламного бюджету підприємства поряд з іншими засобами реклами слід визначити, скільки потрібно коштів на підтримку сайту у робочому стані в цілому і за складовими компонентами, виходя­чи з призначення веб-ресурсу, стратегічних установок, фінансів, політи­ки конкурентів.