8.2 Якості підприємця. Мотивація поведінки підприємця

Із 21 виявлених характеристик підприємця виділяють 10 найбільш важливих [6]:

пошук можливостей та ініціативність;

наполегливість;

готовність до ризику;

орієнтація на ефективність і якість;

залучення до робочих контактів;

цілеспрямованість;

прагнення бути інформованим;

систематичне планування і спостереження;

здатність переконувати і встановлювати зв'язки;

незалежність і самовпевненість.

Звичайно, особистість із такими рисами відносять до ідеального типу.

Моральні принципи та норми поведінки підприємця. Нееконо­мічні мотиви поведінки підприємців зумовлюють необхідність розгля­ду моральних принципів і норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Є точка зору, що поведінка сучасного підприємця базується на трьох філософських принципах:

утилітаризм, згідно з яким метою мо­ральної діяльності є досягнення найбільшої користі для найбільшої кількості людей;

дотримання прав людини;

справедливість.

Враховуючи такі складові соціального механізму, як моральні відносини, моральна діяльність і мо­ральна свідомість, профе­сійні етичні норми (так звані етичний кодекс) цивілізованого підприємця, передбачають:

а) переконаність у корисності справи не лише для себе, але й для суспільства;

б)            переконаність, що люди з його оточення здатні виконувати певну роботу;

в)             віра в свою діяльність як у творчість;

г)             визнання необхідності конкуренції і розуміння необхідності співробітництва;

д)            повага до себе як особистості й до інших;

е) самодовіра та довіра до інших, пріоритет професіоналізму і компетентності;

ж) цінування освіти, науки, культури, екології;

и) прагнення до нововведень;

к) гуманність.

Сучасні етичні норми у сфері бізнесу зводяться до того, що все, що робить бізнесмен, повинно узгоджуватися з поняттям правди і спра­ведливості. Важливими рисами є скромність і стриманість у своїх витратах.

Досить часто в літературі акцентується увага на підприємницьких рисах, притаманних керівникові організації: вміння об'єднувати людей, бути професійно підготовленим, наполегливим і гнучким; заохочувати й карати, звертатися з проханням і наказом, критикувати, цінувати іні­ціативних і самостійних людей.

Розуміння підприємця як особистості було б неповне без аналізу його мотиваційної поведінки. Коли якийсь суб'єкт господарювання під­німається над рештою в своєму достатку, він витрачає зусилля на при­дбання нових благ, не замислюючись над новими ідеями, їх пошуком, механізмом реалізації, що, зрештою, веде до банкрутства. Після до­сягнення певного (для кожного індивідуального) рівня задоволення по­треб привабливість нових благ різко зменшується - це пояснює закон Госсена, за яким підприємницька діяльність перешкоджає одержувати насолоду від тих благ, які є поза межами визначеної суми доходів.

Серед мотивів, які активізують підприємницьку діяльність, на перше місце ставиться мрія заснувати свою ди­настію, свою імперію [6]. Цей мотив поведінки, що знаходиться поза меж­ами економічної діяльності, та економічні закони для його розуміння не прийнятні, вони є сферою соціально-психологічних спонукань під­приємця, який дана сфера пояснює введенням поняття соціального ста­тусу. Однак в основі реалізації мотивів підприємця лежить приват­на власність. На друге місце ставиться воля до перемоги, успіх заради успіху. Третій мотив - це радість творчості. Підприємець працює, оскільки не вміє жити інакше, тільки у праці одержує насолоду. Це один із визна­чальних мотивів поведінки підприємців.