To walk the talk: campaigns of young members of parliaments


Even in a scenario in which everybody maximizes his own self-interest there is an important difference between young and old MPs: the younger generation stands to inherit the debt. Therefore one can assume that the chances for a change of the constitution are high, where the percentage of young MPs soars. Table 4 shows a ranking of the youngest parliaments, according to the variable ‘share of people below 30 in per cent’ (of November 2005).


Table 4 – Ranking of the youngest parliaments



Scientists like those from the Foundation for the Rights of Future Generations may have a lot of ideas, but in the end it matters what the politicians are willing to do. Usually, the ‘pure’ concepts are watered down; maybe this is an unavoidable process to gain majorities. After unsuccessfully pursuing its own campaign, the Foundation for the Rights of Future Generations took a new role as a moderator of MPs. Encouraged by the fact that the number of young MPs was higher in the parliamentary term 2002-2005 than ever before in German parliamentary history (Tremmel 2005), it sent a letter to all MPs under the age of 40 and managed to find some supporters in all of the political parties. This was the kick-off for the ‘initiative of young MPs’ in summer 2003. The feeling that intergenerational justice and sustainability should be institutionalised was widespread among them. In total, 14 workshops took place until spring 2005. Numerous experts in constitutional law were involved and helped to formulate a concrete bill in order to change the German constitution. Two delegates of all four fractions (the socialist party, SPD; the conservatives, CDU / CSU; the Greens; the liberal party, FDP) soon built a core group that interlinked the results to their respective fraction. Eight young delegates of each party should be within the record of proceedings before the judgment of the proposal itself, so that the public would perceive it as a project of the young generation (of parliamentarians). Various suggestions were discussed and often rejected. The FRFG had all suggestions revised by renowned experts in constitutional law, for instance Prof. Dr. Eckard Rehbinder (Frankfurt), Prof. Dr. Michael Ronellenfitsch (Tübingen) and Prof. Dr. Peter Häberle (Bayreuth). The MPs finally agreed on the following. A new paragraph 20b should be added to the German constitution, reading:


‘The state must observe the principle of sustainability and safeguard the interests of future generations.’


Moreover, the existing paragraph 109 of the German Constitution shall be sharpened to constrain public debt making (changes underlined).


‘When making decisions with regard to the budget, the Federal Republic of Germany and its states must pay attention to the macroeconomic balance, to the principle of sustainability and the interests of future generations.’


The proposal for a change to the constitution in favour of future generations has found 50 supporters from different parties. It was very important for successful negotiations that the idea of this change to the constitution was first kept withheld from the public. At some point, the public were informed of this amendment and many notable press articles were written about it, following a report of the weekly Der Spiegel. Even more journalists had to be rebuffed because of the premature elections. The premature elections in 2005 forced the group to postpone the release of this campaign until 2006. But such campaigns pop up somewhere else, too. In the European Parliament a new initiative had their first meeting just when this article had to be submitted. To be continued.


1              This is not contradictory to the fact that Birnbacher describes the growing range of moral demands regarding time in this volume. Rather it signifies that the present actions of policy-makers become more and more immoral concerning generations to come.

2              There are, of course, more types of clauses conceivable, for instance those that pertain to education or to the social security system. But those are rarely found.

3              In this chapter we actually have to think about replacing the term ‘future generations’ by ‘future humans’ because only few theoreticians explicitly regard generations as legal entities (Unnerstall 1999, p. 63 et seq. and 117 et seq.). Future generations are composed of future humans. Each one of them possibly has individual rights. In the debate which has been going on since the 1970s, academics have spoken almost exclusively about the ‘rights of future generations’ (compare Callahan 1980, p. 82; Birnbacher 1988, pp. 96-100; Posner 1990; Saladin/Zenger 1988; Beckerman 1994; Hösle 1997, p. 808; Unnerstall 1999, p. 63 et seq.; p. 117 et seq.; Acker-Widmaier 1999, p. 53; Beckerman 1999; Tremmel 2003b, pp. 353-357). Since this debate will not be touched upon now, this terminology (‘future generations’) will remain.

4              Most people would, for instance, also talk about the rights of extraterrestrials (although it is unclear if they exist). If one imagines that such a ‘potential living being’ would come down to earth they would feel that they have the right not to be arbitrarily slaughtered if they behave peacefully. One can point out that a creature like Steven Spielberg’s E.T. made millions of people cry.

5              Like many others. In our company there are for instance the French presidents who appointed a Committee for the Rights of Future Generations (Conseil pour les Droits des Générations Futures) and last not least, Germany’s former minister of justice, Mrs. Prof. Dr. Däubler-Gmelin (2000, p. 27).

6              Beckerman’s second premise (‘any coherent theory of justice implies conferring rights on people’) is obviously subject to the same definition quarrels. But to apply the above mentioned criteria to the term ‘justice’ is beyond the scope of this paper.

7              General opinion, compare BverwG, NVwZ 1998, p. 1080; Schink DÖV 1997, pp. 221-222; Badura 1996, Rdnr. D 44.

8              It does not change any content of the following six paragraphs if ‘needs’ is replaced by ‘interests’ or ‘rights’ here.

9              For instance the latest proposal for a balanced budget amendment in the US Congress:


Section 1. Total outlays for any fiscal year shall not exceed total receipts for that fiscal year, unless three-fifths of the whole number of each House of Congress shall provide by law for a specific excess of outlays over receipts by a roll call vote.

Section 2. The limit on the debt of the United States held by the public shall not be increased, unless three-fifths of the whole number of each House shall provide by law for such an increase by a roll call vote.

Section 3. Prior to each fiscal year, the President shall transmit to the Congress a proposed budget for the United States Government for that fiscal year in which total outlays do not exceed total receipts.

Section 4. No bill to increase revenue shall become law unless approved by a majority of the whole number of each House by a roll call vote.

Section 5. The Congress may waive the provisions of this article for any fiscal year in which a declaration of war is in effect. The provisions of this article may be waived for any fiscal year in which the United States is engaged in military conflict which causes an imminent and serious military threat to national security and is so declared by a joint resolution, adopted by a majority of the whole number of each House, which becomes law.

Section 6. The Congress shall enforce and implement this article by appropriate legislation, which may rely on estimates of outlays and receipts. The appropriate committees of the House of Representatives and the Senate shall report to their respective Houses implementing legislation to achieve a balanced budget without increasing the receipts or reducing the disbursements of the Federal Old-Age and Survivors Insurance Trust Fund and the Federal Disability Insurance Trust Fund to achieve that goal.

Section 7. Total receipts shall include all receipts of the United States Government except those derived from borrowing. Total outlays shall include all outlays of the United States Government except for those for repayment of debt principal.

Section 8. This article shall take effect beginning with the later of the second fiscal year beginning after its ratification or the first fiscal year beginning after 31 December, 2009.


Acker-Widmaier, Gerald (1999), Intertemporale Gerechtigkeit und nachhaltiges Wirtschaften. Zur normativen Begründung eines Leitbildes (engl. Intertemporal Justice and sustainable budgeting), Marburg: Metropolis Verlag.

Badura, Peter (1996), Staatsrecht: systematische Erläuterung des Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland, (engl. Constitutional Law: a systematic explanation of the Basic Law of Germany), München: Beck.

Beckerman, Wilfred (1994), ‘"Sustainable Development" - Is it a useful concept?’, Environmental Values 3 (3) Autumn, pp. 191-209.

Beckerman, Wilfred (1999), ‘The Myth of Inter-Generational Justice’,, 21 March 2001.

Beckerman, Wilfred (2004), ‘Intergenerational Justice’, IntergenerationalJustice Review, vol. 4 (2/2004), pp. 1-5.

Birnbacher, Dieter (1988), Verantwortung für zukünftige Generationen (engl. Responsibility for future generations), Stuttgart: Reclam.

Birnbacher, Dieter and Norbert Hoerster (eds) (1976), Texte zur Ethik (engl: Writings on ethics), München: Deutscher Taschenbuch Verlag (11. edition, 2000).

Boettcher, Florian and Jörg Tremmel (2005), ‘Generationengerechtigkeit in der Finanzverfassung’ (engl. Generational justice in financial constitutional clauses), SRzG-Studien, 1/2005., 29 December

Brown-Weiss, Edith (1989), In Fairness to Future Generations, Tokio/New York: United Nations University/Transnational Publishers.

Callahan, Daniel (1980), ‘What Obligations do we have to Future Generations?’, in Partridge, Ernest (ed.) (1980), Responsibilities to Future Generations. Buffalo, N.Y.: Prometheus Press, pp. 73-85.

Däubler-Gmelin, Herta (2000), ‘Open Letter to the Editors’, Zeitschriftfür Rechtspolitik, pp. 27-28.

Friedrich, Holger; Mändler, Max; Kimakowitz, Ernst von (1998), Die Herausforderung Zukunft: Deutschland im Dialog. Ein Appell der jungen Generation (engl. The challenge of the future: Germany in dialogue. A statement from the young generation), Berlin: Ullstein.

Gosepath, Stefan (2004), Gleiche Gerechtigkeit. Grundlagen eines liberalen Egalitarismus (engl. Equal Justice. Foundations of a liberal egalitarism), Frankfurt am Main: suhrkamp

Hösle, Vittorio (1997), Moral und Politik. Grundlagen einer politischen Ethik für das 21. Jahrhundert (engl. Morality and politics. Foundations of a political ethics for the 21. century), München: C.H. Beck Verlag.

Oposa, Antonio (2002), ‘In Defence of Future Generations’, IntergenerationalJustice Review, vol. 2 (3/2002), p. 7.

Pearce, David and Turner, Kerry R. (1990), Economics of Natural Resources and the Environment, London: Harvester Wheatsheaf, Hemel Hempstead.

Posner, Roland (1990), ‘Das Drei-Kammer-System: Ein Weg zur demokratischen Organisation von kollektivem Wissen und Gewissen über Jahrtausende’ (engl. The three-chamber-system: a way for a democratic organisation of collective wisdom and conscience for millenia), in Posner, Roland (ed.) (1990), Warnungen an eine ferne Zukunft. Atommüll als Kommunikationsproblem (engl. Warnings to a remote future. Atomic waste as a problem of communication), München: Raben Verlag, pp. 259-305.

Renn, Ortwin and Anja Knaus (1998), Den Gipfel von Augen. Unterwegs in eine nachhaltige Zukunft (engl. The peak in front of you - on the way to a sustainable future), Marburg: Metropolis Verlag.

Saladin, Peter and Zenger, Christoph A. (1988), Rechte künftiger Generationen (engl. Rights of future generations), Basel/Frankfurt am Main: Helbing & Lichtenhahn.

Schink, Alexander (1997), ‘Umweltschutz als Staatsziel’ (engl. Environmental protection as a state aim), DÖV1997, 221-223.

Tremmel, Jörg (1996), Der Generationsbetrug (engl. The generation fraud), Frankfurt am Main: Eichborn Verlag.

Tremmel, Jörg (2003a), Nachhaltigkeit als politische und analytische Kategorie (engl. Sustainability as a political and analytical category), München: oekom Verlag.

Tremmel, Jörg (2003b), ‘Positivrechtliche Verantwortung der Rechte nachrückender Generationen’, Stiftung für die Rechte zukünftiger Generationen (eds) (2003), Handbuch Generationengerechtigkeit, 2. Edition, München: oekom Verlag, pp. 349-382.

Tremmel, Jörg (2005), ‘Was ist jung an den Grünen?’ (engl. In which aspect are the „Greens" still young?), in Grammatikpoulus, Maria and Rudi Hoogvliet (eds), Grüne. Lob und andere Wahrheiten, Berlin: Helios Media, pp. 176-181.

Tremmel, Jörg and Viehöver, Martin (2001), ‘Das Dilemma der Kurzfristigkeit der Politik’ (engl. The dilemma of short-termism in politics), IntergenerationalJustice Review (German edition), vol. 1 (2/2001), pp. 1 and 20.

Unnerstall, Herwig (1999), Rechte zukünftiger Generationen (engl. Rights of Future Generations), Würzburg: Verlag Königshausen und Neumann.

Weber, Marx (1904), ‘Die Objektivität sozialwissenschaftlicher und sozialpolitischer Erkenntnis’ (engl. The objectivity of wisdom in social science and social policy), Reprinted in J. von Winckelmann (ed.) (1988), Gesammelte Aufsätze zur Wissenschaftslehre, Tübingen: Mohr, pp. 146-214.

Received 09.01.2006


Йорг Треммель

Міжгенераційні права у національних конституціях –

нове бачення проблем стійкого розвитку

В даній статті розглядаються питання, що свідчать про необхідність встановлення та закріплення у національних конституціях ідеї міжгенераційної (intergenerative) справедливості. Автор статті пропонує так звану “матрицю інституціональної міжгенераційної справедливості”. Спростовується твердження Беккермана про неможливість вживання такого поняття як “права” по відношенню до майбутніх поколінь. Автор наводить конкретні пропозиції щодо екологічної та фінансової безпеки майбутніх поколінь. Із зазначених питань наводяться міркування молодих парламентарів, які вважать, що держава повинна дотримуватись принципів стійкого розвитку та безпеки майбутніх поколінь. В Німеччині, наприклад, у листопаді 2005 року, з приводу внесення подібних поправок та доповнень до конституції висловилось 50 парламентарів, представників різних партій. Подібні дискусії планується провести і у Європарламенті.

Автор розкриває структурні проблеми демократії та дискутує з приводу порушення прав майбутніх поколінь. Проблеми сьогодення, які можуть стати і вже стають проблемами майбутнього неможливо і далі ігнорувати. Їх вирішення – основна мета нинішнього покоління, тому автор вважає, що суспільству потрібна нова етика, етика майбутнього. Вона з’являється вже сьогодні, відбуваються також зміни у свідомості, тому автор впевнений, що їх необхідно закріпити у національних конституціях. Наївно вважати, що політики захочуть зробити щось подібне сьогодні. Їх основна мета забезпечити собі найбільшу кількість голосів для проходження у парламент. Вирішення проблем майбутнього політиків не цікавить. Автор впевнений, що зміни необхідні, але відбутися вони повинні відповідно до принципів демократії. Тому завдання полягає у збереженні демократичних прав і свобод з метою їх наслідування у майбутньому.

В роботі автор наводить приклади статей конституцій різних країн, в яких відображається ідея міжгенераційної справедливості. Це в основному статті конституцій, в яких забезпечується ідеї стійкого розвитку та фінансової справедливості заради майбутніх поколінь. Прикладом може бути стаття 115 конституції Німеччини, а також стаття 116 конституції Естонії, стаття 84 конституції Фінляндії та інші.

В таких країнах як Ізраїль, Угорщина чи, наприклад, Фінляндія вже сьогодні проводяться дискусії з приводу організації спеціальних інститутів, які будуть стежити за дотриманням норм, що забезпечують права майбутніх поколінь. Але, на думку автора було б краще внести зміни до конституцій. Сенс у створенні подібних інститутів є лише в тому випадку, коли ці організації будуть достатньо компетентними у вирішенні складних питань, пов’язаних із захистом прав майбутніх поколінь.

Порядок правового встановлення міжгенераційної справедливості повинен відображати пріоритетність, переш за все, питань екологічної безпеки та фінансового забезпечення. Необхідно вирішити, які із потреб майбутнього покоління можна класифікувати як пріоритетні, чітко визначити, чи дійсно правомірно заявляти, що майбутні покоління мають права, провести семантичні дослідження вислову “мати (моральні) права”, дати чіткі дефініції та визначити критерії їх встановлення, а також простежити взаємозв’язком між моральними та кодифікованими правами. Ці поняття є близькими, але не є тотожними. Цей аспект досліджують такі вчені як Браун Вайс та Беккерман (Brown-Weiss 1989, p. 96; Beckerman 2004), Вебер (Weber 1904, p. 207), Юннерсталь (Unnerstall 1999, p. 98) та інші.



І.Б. Дегтярьова