Жанрова палітра газети «Панорама»

 

У журналістиці під жанром прийнято розуміти «усталений тип твору, який склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури» [Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах. – Львів, 1974. – С.76].

За І.Михайлиним газета (італ. Gazzetta) – це періодичне, що виходить від кількох разів на день до кількох разів на тиждень, друковане видання зі систематичними матеріалами про події і явища суспільно-політичного, економічного і культурного життя [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. С.107].

Підставою для обрання предметом дослідження сумського суспільно-політичного тижневика «Панорама» стала недослідженість у журналістикознавчому середовищі цього видання, котре має вже дев’ятилітню історію.

Існує кілька видових концепцій розподілу інформації. У нашому дослідженні ми будемо послуговуватися надбанням львівських дослідників вищезазначеної концепції, оскільки вона, на нашу думку, якнайповніше та зусібіч розглядає досліджувану тему.

За предметом зображення газетна інформація розподіляється на такі типи [Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. С.46-47].

1. Офіційна інформація. Сюди належать державні постанови, резолюції партійних з’їздів та конференцій, промови політичних діячів, заяви політичних партій, громадських організацій та окремих осіб. Офіційна інформація надається для опублікування відділами зв’язків з громадкістю, прес-центрами та прес-бюро установ чи організацій, з’їздів чи конференцій. Вона не підлягає редагуванню і мусить бути опублікована дослівно, у тому вигляді, у якому надійшла.

Цей тип газетної інформації як правило широко використовується державними періодичними виданнями. У «Панорамі» такі повідомлення друкуються на правах реклами. Виняток становлять заяви громадських організацій та фізичних осіб. Публікуються на шпальті листування з читачами.

2. Подієва інформація. Це – основний інформативний блок, створюваний редакційним колективом, його репортерами й кореспондентами.

Сюди належать оперативні повідомлення про факти й події внутрішнього й міжнародного життя.

Подієва інформація надходить з двох джерел:

а) від інформаційних агентств;

в) від власних кореспондентів.

Цей тип інформації створює особливо гарний грунт для реалізації творчих можливостей журналіста.

У «Панорамі» основний обсяг інформації надходить від власних кореспондентів, контактних осіб з держструктур та з листів-дзвінків читачів газети. Друга й третя шпальти газети присвячені якраз маленьким подієвим матеріальчикам. Назва рубрики «Панорама тижня» говорить сама за себе. І найбільший інформаційний шматок газета подає читачеві якраз із різноманітних подій міста та області.

3. Ділова інформація. До неї відносяться виступи фахівців з якнайширшого кола питань, що цікавлять аудиторію. Це можуть бути матеріали з медицини, освіти, будівництва, агрономії тощо, як створені самими спеціалістами, так і отримані від них у формі інтерв’ю.

Близько 30% усієї площі основної книжки газети приділені саме діловій інформації у різних її проявах. Це й інтерв’ю на полосу, а то й на дві, на актуальні суспільно-політичні теми, це й поради провідних лікарів області щодо епідеміологічних чинників, що спричинюють захворювання. Також бувають і тематичні матеріали-інтерв’ю з працівниками освіти, житлово-комунального господарства і под.

4. Довідкова інформація та реклама. До цього виду інформації належать театральна й кіноафіша, розклад руху транспорту. Рекламна інформація займає в сучасній журналістиці вагоме місце й виконує не тільки функцію повідомлення, але й фінансового забезпечення видань.

«Панорама» вдало застосовує на практиці можливості цього типу інформаційних повідомлень. Скажімо, остання шпальта газети – афіша того, що відбуватиметься в місті на наступному тижні: кінофільми, виставки, виступи письменників і под. А вже під ці події продається тематична реклама, котра спрацьовує краще і для рекламодавця, і для читача, який обирає куди сходити на наступному тижні.

5. Естетична інформація. Це літературні твори, репродукції живопису й художні фотографії в друкованих ЗМІ.

Видання систематично не розміщує естетичну інформацію у вигляді репродукції живопису, художніх фотографій та літературних творів. Проте у номері від 29 серпня 2007 року на розвороті газети з’явився матеріал «Суми очима фотографів» у котрому були розміщенні художні фотографії Сум відзняті місцевими фотомитцями. Також у кожному номері є призовий сканворд, вікторини для знавців кінематографу, а також сторінка гумору.

6. Публіцистична інформація або просто – публіцистика. Це серцевина, стрижень журналістики, аналітичні матеріали від коментаря до огляду, статті, нарису. Разом з подієвою інформацією публіцистика створюється в редакційному колективі. Але на відміну від подієвой інформації, цей пов’язаний не з відтворенням вже готових фактів та явищ, а зі створенням нових духовних та інтелектуальних цінностей.

На відміну від інформаційних жанрів журналістики, що можуть створюватися нашвидкоруч, публіцистика вимагає системного підходу до вивченої теми. Іншими словами вимагає від журналіста глибокої обізнаності у темі. Тому, за браком часу, газети здебільше складаються з інформаційних повідомлень. Видання, що вивчається натомість представляє читачеві більш різнопланову жанрову картинку, аніж інші місцеві видання. Скажімо, у «Панорамі» ледь не у кожному номері з’являються журналістські розслідування, щи так чи інакше збурюють громадськість. У кожному номері є рубрика оціночних коментарів експертів, а також рубрика «Підвальчик редактора», у якій головний редактор пише своє бачення суспільно-політичних та науково-культурних процесів міста, області та країни вцілому.

«Панорама» – газета, що подобається чи не подобається тій чи іншій особі, але це видання до думки якого прислухаються. Не дарма ж гаслом газети є: «Панорама» – бентежний голос твого міста!»