Національна ідея на сторінках сумської преси

 

«На Конгресі 1929 року, коли була створена ОУН, було сформульовано завдання: вести боротьбу за відновлення державної незалежності України як передумову для всебічного розвитку української нації. Ми щасливі, що український народ довів право на свою державу. Ми не приписуємо собі досягнення мети на цьому етапі, ми лише концептуально правильно висловлювали віру в український народ. Але ми опинилися на другому етапі: Українська держава повинна набути такої форми, яка б забезпечила розвиток української нації. Саме в цьому полягає основне завдання націоналістів у ХХІ столітті». Писав Микола Плав’юк, голова Проводу ОУН [1].

Українська національна ідея – теоретичний вираз своєї самобутності та індивідуальності, власної самоцінності, права на самовизначення та самовизначення та самостійний розвиток, на національну незалежність [2].

«...Національна ідея – це творець, захисник, відновлював і будівничий державності народу, його дух свободи, вищий рівень самоусвідомлення, ознака інтелектуальності зрілості, його здатність впливати на формування позитивного для себе політичного міжнародного клімату»[3].

Поняття національної ідеї є складним і неоднозначним. У незалежній Україні воно набуло широко розголосу після президентських виборів 1994 року. Станом на сьогодні ведеться широка дискусія щодо окреслення рис та головних тез української національної ідеї. Зокрема, дискусія ведеться через засоби масової інформації. Засоби масової інформації – суттєвий чинник утвердження національної ідеї, але й суттєвий чинник її руйнації.

Вислів «Національна ідея» [...] позначає важливу суспільну ідею, щодо якої існує згода більшості громадян, або ж таку, що здатна одержати підтримку більшості громадян; обох випадках цю ідею розглядають як таку, що сприяє громадському єднанню. Щодо мовної характеристики, то поняття «національна ідея» набуває ознаки метафори, в основі якої лежить логічний механізм порівняння: національна ідея – цемент; національна ідея – любов до землі, глибоке почуття обов’язку за її долю; національна ідея – спрямованість на консолідацію та інтеграцію; національна ідея – віра в нашу державну, демократичну, європейську майбутність; це гідність, яка обертає рабську психіку в свідомість вільної людини[4].

Мета статті – як простежується національна ідея на сторінках сумської преси.

Матеріали дослідження складалися з текстів двох найчитабельніших тижневики міста Сум – суспільно-політична газета «Панорама» та суспільно-ділова газета «Ваш шанс» за неповний 2007 рік (по листопад включно). Вибір цих періодичних видань зумовлений їх популярністю серед сумчан.

На першому етапі дослідження в загальному масиві газетних матеріалів, які містяться в електронних архівах зазначених видань, за ключовими словами (національна ідея та українська ідея), було відібрано тексти матеріалів. Після опрацювання на предмет усунення невідповідності питанню, що розглядається, база даних склала близько 10 записів. Далі виокремлювалися тексти зі складовими значення національної ідеї, що доповнило базу даних на 5 матеріалів. Наступним етапом було виділення фрагментів текстів з 3-4 речень, які дозволяли вставити загальний зміст, контекст і характер авторської оцінки та аналіз вибраних фрагментів відповідно до інтерпретації змісту «національної ідеї».

Результати аналізу є попередніми, але дозволяють прослідкувати деякі риси локального і загального характеру.

По-перше, саме поняття національної ідеї, як консолідуючої складової держави, розглядається лише у газеті «Панорама» в матеріалах про акції громадського руху «Не будь байдужим!», парламентські вибори, а також про голодомор 1932-33 рр. Це складає до 8 матеріалів за досліджений період. Для поняття «національна ідея» у цих матеріалах характерні складові риси: державність, засада об’єднання нації, історичні традиції, європейський вибір, соціальна справедливість.

По-друге, у матеріалах зі складовими значення національної ідеї проглядаються наступні вектори:

Газета «Панорама» – спрямованість на європейські цінності, пріоритетність єднання нації, підтримка і популяризація власне українського фактору, боротьба за права українців на покращення умов життя.

Газета «Ваш Шанс» – соціальна справедливість, економічний фактор. Також простежується надання переваги російському зовнішньополітичному вектору.

Для прикладу, можна подивитись на матеріали що стосуються акту вандалізму на горі Говерла.

Сумчанина обвинили в посягательстве на государственные символы

Дмитрий Литовченко

В субботу 20 октября Служба безопасности Украины обнародовала фамилии людей, подозреваемых в акте вандализма на г. Говерла.

По данным СБУ, это трое представителей организации «Евразийский союз молодежи» – два россиянина и сумчанин Леонид САВИН, 1974 г.р., который с марта 2007 г. Постоянно проживает в Москве, является одним из главных активистов ЕСМ и отвечает за сайт организации.

В распоряжении СБУ есть материалы, свидетельствующие о том, что координаторами акции были руководители ЕСМ Павел ЗАРИФУЛЛИН и Александр ДУГИН. По информации СБУ, злоумышленники 12 октября прибыли в Украину (сначала в Сумы и Киев), а затем совершили восхождение на Говерлу и имитировали спиливание деталей конструкции Герба Украины, обрисовали памятник Конституции Украины. «Вечером 17 октября Леонид Савин смонтировал снимки, добавив изображения разбитых гранитных плит, поврежденных металлических частей…» – сказано в сообщении СБУ. По данному факту УМВД Ивано-Франковской области возбудило уголовное дело.

По телефону из Москвы Леонид Савин сообщил, что не принимал участия в акции, поскольку покинул территорию Украины намного раньше. По словам одного из руководителей ЕСМ Павла Зарифуллина, информация о монтаже снимков не соответствует действительности. Он сообщил, что члены ЕСМ, побывавшие на Говерле, – украинцы, россиян среди них не было, и «евразийцы» планируют подать иск против СБУ в украинский суд.

По словам Павла Зарифуллина, целью проведенной акции было «снять оккупационные символы Украины». («Панорама» №43 від 24 – 31.10.07)

Як бачимо, газета тяжіє до об’єективності, тому прямих оцінок події немає.

СБУ расследует акт вандализма.

Депутаты Сумского горсовета осудили действия членов российской организации «Евразийский союз молодежи» (ЕСМ), которые в середине октября совершили акт вандализма, уничтожив государственный герб Украины на горе Говерла и заявив о переименовании вершины в пик Сталина. Депутаты обратились в СБУ с требованием провести расследование и привлечь к ответственности виновных в этом преступлении, в том числе – за государственную измену уроженца Сум Леонида Савина, 1974 г.р., который привел членов ЕСМ на Говерлу.

Тем временем СБУ приняла решение запретить въезд в Украину руководителям ЕСМ, в том числе Павлу Зарифуллину и Александру Дугину, подозреваемых в организации акта вандализма на Говерле.

А утром 28 октября ЕСМ заявил, что московский офис их организации, расположенный в доме №1 по бульвару Яна Райниса, в субботу, в 6 часов утра подвергся нападению украинских националистов. По сообщению ЕСМ, группа неустановленных лиц из украинской националистической организации «Братство», якобы взявшей на себя ответственность за нападение, залив керосином вентиляционные люки, устроила поджог подвала жилого дома. Дым быстро проник в подвал, где находится штаб ЕСМ, а также «Общество содействия православному теле- та радиовещанию». Евразийцы утверждают, что им с помощью огнетушителей удалось самостоятельно погасить разгорающееся пламя, перекинувшееся на первый этаж, до приезда пожарных. В ЕСМ считают это происшествие террористическим нападением и утверждают, что только чудо спасло жилой дом от взрыва газа, так как огнем был охвачен и газопровод. По словам представителей организации, сейчас на месте происшествия работают бригады МЧС и МВД. Однако по состоянию на понедельник, 29 октября, ни один официальный источник российских правоохранительных органов не подтвердил эту информацию. Более того, в МЧС Российской Федерации заявили, что к ним не поступало сигнала о возгорании в доме №1 по бульвару Яна Райниса и по указанному адресу спасатели не выезжали («Ваш Шанс» №44 ввід 24 – 31.10.07)

В цьому матеріалі акцент робиться на опис заяви однієї зі сторін, хоч і говориться про не підтвердженість фактів.

Взагалі, в багатьох сучасних публікаціях українських ЗМІ як наукового, так і публіцистичного характеру національна ідея постає не як суто етнічне, а в першу чергу, як духовно-світоглядне поняття. Дискусія тут відбувається в контексті суперечливих оцінок процесів прискореної масовізації (вестернізації) культури і способу життя в пострадянських країнах. Отже, національна ідея постає як своєрідна альтернатива доктрині споживацького суспільства. Вона «уявляється як заклик до відродження правди, добра, духовної культури, котра, як і в інших країнах, часто піддається корозії» [5]. Ці загальні тенденції прослідковуються і в матеріалах нашого об’єкту дослідження.

Результати конвент-аналізу, що стосуються національної ідеї на сторінках сумської преси, дозволяють зробити деякі загальні висновки.

Регіональна преса питання національної ідеї розглядає рідко з огляду на пріоритети читацької аудиторії та сучасні уявлення про націю у модерному її трактуванні, як суто політичної. Але головним чином простежується плюралізм поглядів на поняття «національна ідея», з чого випливає конфронтація поглядів на визначення превалюючи рис української національної ідеї. Як зазначалося вище, ЗМІ – це головний чинник як становлення, так і руйнації національної ідеї, і в нашому випадку спостерігається обидві ці властивості.

Список використаної літератури

1. Яна Дубинська. Український націоналізм: вчора, сьогодні, завтра // Дзеркало тижня. – 2002. – №7 (382).

2. Возняк С. Національна ідея як ціннісні орієнтації українського народу // Українські проблеми. – 2004. – №22. – С.158-164.

3. Павличко Дм. Українська національна ідея. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2002. – 58с.

4. Євграфова А.О. Українська національна ідея як соціальний феномен у сучасній публіцистиці // Вісник СумДУ. – 2006. – №3.

5. Челышев Е.П. Культура России в мировом контексте // Вопросы филологии. – 2004. – №2 (17). – С.20.