Жанрова палітра газети «Сумщина»

 

Питання жанрології цікаве і складне водночас. Його вивчають багато сучасних учених, зокрема І. Михайлин, В. Різун, В. Здоровега, М. Кім, О. Тертичний та інші. Тому існує декілька дефініцій терміну жанр. Проте фактично всі вони подають таке тлумачення: «жанр – це усталений тип твору, який склався історично і відрізняється особливим способом освоєння життєвого матеріалу, характеризується чіткими ознаками структури». Ним і будемо послуговуватися.

Важливість роботи зумовлена необхідністю аналізу сучасної регіональної преси. Адже загалом стан вивчення цієї теми недостатній. У сучасному журналістикознавство бракує спеціальних досліджень з даного напряму. Крім того, вивчення особливостей сучасної газетної продукції районів та областей було б неповним і необґрунтованим без знань загальної характеристики жанрової палітри видання. Відповідно дана тема заслуговує на увагу та невід’ємно пов’язана з журналістською діяльністю. У цьому полягає й актуальність обраного напряму дослідження.

Мета нашої статті на прикладі обласної громадсько-політичної газети «Сумщина» з 94по 114 номери за 2007 рік визначити жанрову специфіку сучасних регіональних видань. Зазначимо і те, що обрана газета має досить поважний професійний вік, оскільки заснована 17 серпня 1917 року. До того ж нагороджена орденом «Знак Пошани». На момент аналізу видання його головним редактором значилася Тетяна Бабинець.

Отже, поділ текстів за відповідними жанровими групами та їх модифікаціями носить умовний характер, бо межі між ними нечіткі й один жанр може містити ознаки іншого. Сформувалися і такі універсальні жанри, які водночас використовуються як в інформаційному відтворенні, так і аналітичному відображенні. В основі загального поділу беруться до уваги такі моменти, як характер самого об’єкта відображення, мета написання твору, рівень осмислення та стилістичні засоби втілення задуму. І все ж вирізняють інформаційні жанри, аналітичні і художньо-публіцистичні. Розглянемо окремо особливості кожної групи на прикладі газети «Сумщина».

До інформаційних жанрів традиційно зачисляють замітку, звіт, інтерв’ю, репортаж та кореспонденцію. Всі вони з’являються на сторінках нашого видання. В цілому інформаційні матеріали у газеті переважають. За кількісними підрахунками таких публікацій в одному номері може бути від 60 до 80 відсотків, тобто більше половини. Матеріали даного жанру подані на першій сторінці і, як правило, розміщені у дві колонки, займаючи відповідно дві треті сторінки. Тематика згаданих публікацій найрізноманітніша, проте майже все стосується сумської області: «Святкувала Шостка» (5 вересня, 2007р.), «Хімпром оновлюється» (13 вересня, 2007р.), «Чим дихають сумчани?» (21 вересня, 2007р.), «Віктор Ющенко побував на Сумщині» (26 вересня, 2007р.) тощо. Слід зауважити, що газета подає читачам новини не лише з життя свого регіону. Задля повнішого інформування читачів на другій сторінці є постійні рубрики «Україна» і «Світ». Досить поширені у газеті інтерв’ю з цікавими людьми – жанр, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста (5, 219). Практично у кожному опрацьованому номері знайдено інформаційне повідомлення про роботу та перебіг певного заходу, тобто звіт. Поширені звіти з науково-практичних семінарів ат прес-конференцій.

Журналістика аналітика передбачає не лише подачу достовірної і точної інформації, а і її скрупульозний розбіг, глибокий аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Аналітичний матеріал містить більший елемент суб’єктивного й оціночного. На думку науковця О. Чекмишева, автор аналітичного матеріалу повинен представити погляди і позиції сторін, причетних до конфліктної стуації... дотримуючись при цьому принципу збалансованості та контраверсійності (2, 112). Аналітичний жанр також «співпрацює» з коментарем, що допомагає розібратися у змісті фактів і зорієнтуватися в складному сучасному потокові інформації. Звідси випливає очевидне: аналітична публікація вимагає більшої, порівняно з репортерським відтворенням, компетентності, вміння проникати у сутність, а не лише зовнішнього переліку фактів, критично мислити, прогнозувати, спростовувати, заперечувати. А це дається навчанням, життєвим досвідом і повсякденною практикою (3, 188).

Аналітичні виступи прийнято поділяти на коментар, статтю, рецензію, огляд, звернення, лист, констатує дослідник В. Пельт (2, 110). Цієї думки дотримується і В. Здоровега. Загалом аналітичні публікації газети «Сумщина» розміщені на внутрішніх сторінках видання (у нашому випадку – друга і третя). Анонси певних матеріалів редакційний колектив на першу сторінку не виносить. Скоріш за все, це пов’язано з невеликим обсягом видання: чотири сторінки.

З певною періодичністю газета подає на обговорення читачів актуальну проблему і робить спробу її дослідити, розібрати. Яскравим прикладом цьому є стаття В. Миро ненко «Середина-Буда». Яка вона, північна візитівка України?» (19 вересня, 2007р.) Автор осмислює ту складну ситуацію, яка склалася в районі Сумської області і, на жаль, є типовою для багатьох місць країни, та пропонує власні шляхи вирішення: «Універсальну засобу розв’язання проблем (усіх і відразу) не існує в жодному районі, проте... потрібно створювати нові виробництва, залучати сильних інвесторів, які б давали людям роботу і зарплату, сплачували (не копійки) до місцевого бюджету і вкладали значні кошти у розвиток соціальної сфери області. Міф? Аніскільки, треба вчитися знаходити невикористані можливості, які криють, наприклад, у тій же землі, і використані можливості, які криються, наприклад, у тій же землі, і використовувати їх із розумом».

Статтю можна вважати і матеріал О. Вертіля, «Не кочегари ми, не стельмахи» (29 вересня, 2007р.), де основна увага зосереджена на проблемі працевлаштування як дипломованих фахівців, так і представників робітничої спеціальності. Не можна не зупинитися на самій постаті автора. Олександр Васильович Вертіль – відомий журналіст, член Спілки письменників України з 1993 року, Лауреат обласної літературної премії ім. Пилипа Рудя. Під його прізвищем у «Сумщині» надруковано чимало інтерв’ю, звітів, репортажів тощо.

Рецензія, яка передбачає розбір, аналіз і оцінку художнього, мистецького, публіцистичного, наукового твору (4, 65), подається переважно на останній сторінці. До цього жанру можна віднести матеріал Г. Хвостенко «Слово простір у слово часі» (1 вересня, 2007р.). Завдання такого жанру: поставити проблему, що має суспільне значення, привернути до неї увагу, закликати до дії. Зазвичай з листа взято головне питання чи основна проблема (виділено жирним курсивом), а нижче подана відповідь уповноваженої, кваліфікованої особи.

Третя жанрова група – художньо-публіцистичні твори. У них своєрідно поєднується, переплітаються елементи логічно-абстрактного мислення, симбіоз поняття й образу (3, 233). Домінантне значення належить ланцюжку суб’єктивних міркувань та авторській думці. До художньої публіцистики, як зазначає І. Михайлин, належать замальовка, нарис, есе, фейлетон, памфлет (5, 221). Цікавою є замальовка В. Комарова «Неможливо знайти кращі умови для творчості» (19 вересня, 2007р.), розміщена під рубрикою «Постаті». Мова йде про відомого російського композитора Сергія Танєєва та його другий приїзд на Сумщину відколи минуло 100 років. Характер героя подається в локально відображеній формі, має спрощений характер, портретна характеристика нерозгорнута, бо авторові цікавий лише окремий момент, пов’язаний з об’єктом відображення.

На сторінках видання зустрічаються і портретні нариси – жанр, у якому досліджуються реальні життєві явища через людські долі та характеристики з метою впливу на соціальну практику, формування особистості, її орієнтації у системі соціально-політичних і духовних цінностей (3, 245). У такому жанрі написані матеріали О.Вертіля «Вам вітання від товариша Мао» (6 жовтня, 2007р.) та «Репресований сміх» Г. Хвостенко (10 жовтня, 2007р.).

Своєрідне есе «Брати наші менші» пропонує читачам І. Лисий (5 жовтня, 2007р.). Автор по-своєму трактує проблему ставлення до тварин і акцентує увагу не на знаннях, а на емоціях, переживаннях, відношенні до того, що пише. Сатиричні жанри різко викривального характеру – фейлетон та памфлет – у розглянутих номерах газети не знайдені.

На прикладі обласної газети «Сумщина» ми проаналізували особливості написання і подачі матеріалів у сучасній регіональній пресі. Як правило, автори звертаються до всіх трьох жанрів журналістики. Публікацій інформаційної групи найбільше, особливо популярні замітки і звіти. До аналітичних жанрів звертаються заради того, щоб висвітлити і проаналізувати певний конфлікт, проблемну ситуацію, яка турбує багатьох людей. Художньо-публіцистичні жанри в порівнянні з іншими представлені найменше, бракує сатиричних творів, де автор вдається до гострої іронії та сарказму. Тематика виступів досить різноманітна: від проблем і подій невеликого села до загальноукраїнських питань.

Список використаної літератури

1. Василенко М.К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі: Монографія / Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 2006. – 236с.

2. Василенко М.К. Тенденції розвитку аналітичних матеріалів у сучасній журналістиці // Наукові записки Інституту журналістики. – к.: Інститут журналістики, 2006. – Т.22. – С.108-114.

3. Здоровега В.й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: ПАІС, 2004. – 268с.

4. Кузнєцова О.Д. Аналітичні методи в журналістиці: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 120с.

5. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284с.