Жанрова палітра на сторінках газети «В двух словах»

 

Ця робота присвячена дослідженню жанрової палітри на сторінках газети «В двух словах». Чистота жанрів у журналістиці – поняття відносне. Частіше зустрічаються матеріали «змішаних» жанрів. Жанр – це усталений тип твору, що склався історично і відзначається особливим способом освоєння життєвого матеріалу та характеризується чіткими структурними ознаками.

Себто кожен освоєний тобою життєвий матеріал – кожна тема, думка вимагають максимально зручної для себе форми, способу подачі, такого собі одягу в якому вони виглядатимуть якнайліпше, найефективніше, найвиразніше. Таким одягом для твоєї думки і стає жанр – та чи інша усталена форма, в якій цю думку найкраще донести до людей. [5, 31].

Отже, які жанри є у журналістиці? Теоретики не завжди сходяться у їх визначенні, але це говорить лише про те, що журналістика – справа динамічна, і в ній щось постійно змінюється. Наведемо основні жанри, якими користується більшою чи меншою мірою наші ЗМІ.

Інформаційні: замітка, розширена інформація, інтерв’ю, репортаж, звіт, інформаційний огляд, інформаційна кореспонденція, інформаційна замальовка.

Аналітичні жанри: стаття, кореспонденція, аналітичний огляд, аналітичне інтерв’ю, рецензія.

Художньо-публіцистичні жанри: замальовка, нарис (нарис-портрет, проблемний нарис), інтерв’ю-портрет, есе, фейлетон.

Окремо хочу виділити журналістське розслідування. Одні його відносять до інформаційних жанрів, інші – до аналітичних. Це особлива форма організації та подачу матеріалу, за збором та обробкою – безсумнівно аналітична, за формою подачі іноді справді строго інформаційна.

Загалом про кожен із названих жанрів можна писати окрему книгу, і таких чимало написано. Вирішиш всерйоз зайнятися журналістикою, будеш їх читати й вдосконалювати свої знання та вміння.

Для початку ж варто освоїти хоча б інформаційні жанри. Замітка – коротке оперативне повідомлення, що відповідає всім вимогам, зазначеним у розділі «Медійна королева».

Розширена інформація – замітка, збільшена у обсязі, яка передбачає більш широке й детальне викладання подій. Тут можливі передісторія події, окремі характеристики героїв, коментарі.

Інтерв’ю – викладання фактів від імені того, з ким ведеться розмова.

Репортаж – показ події в її розвитку через безпосереднє сприйняття автора, який є її очевидцем чи учасником, з метою створення ефекту присутності читача /слухача/ глядача на даній події. Передбачає динамічність, яскравість, емоційність – суб’єктивованість подачі.

Звіт – як і репортаж, показ події в її розвитку її очевидцем, але без жодних суб’єктивних емоційних елементів. Передбачає послідовний виклад події з можливим вкрапленням прямої мови. Робиться переважно з офіційних або ж малодинамічних подій. Тим, хто хоче навчитися добре писати репортажі, варто почати з майстерного освоєння звітів.

Інформаційний огляд – опис подій, що відбувалися за певний час у певному регіоні без аналізу цих подій. Найпоширенішим є тематичні огляди (спортивний, культурний, кримінальний...)

Інформаційна кореспонденція – опис головного факту та приклади фактів подібних, цілісна картина яких виявляє певну тенденцію чи проблему, на яку варто звернути увагу. На відміну від аналітичної кореспонденції не аналізує даної тенденції чи проблеми і не робить прогнозу їх розвитку.

Інформаційна замальовка – жанр, який цілком під силу початківцям. Фіксує якийсь локальний і яскравий момент життя – зустріч, ситуацію, явище. На відміну від репортажу – одномоментна, обмежена в часі та просторі. Передбачає деталі, подробиці.

Як тобі вже зрозуміло, інформаційні жанри повідомляють про подію, факт; інформують. Не містять вираженої авторської позиції (винятком є репортаж, де обов’язково присутнє «я» та інформаційна замальовка). Обов’язково мають чітке розмежування факту та коментаря.

Для загального уявлення додамо кілька слів про інші групи жанрів. У аналітичних жанрах важлива знаковість, симптоматичність того, про що пишеш. Виникає ця симптоматичність із потреби вирішення даного питання для життя суспільства. Завданнями аналітичного, проблемного матеріалу є опис та оцінка ситуації, її причини, прогноз розвитку, пошук шляхів усунення проблеми. До речі, шляхи ці слід визначати не самому журналісту, а звернутися за коментарями фахівців.

Художньо-публіцистичні жанри мають у своїй основі вже не конкретний факт, подію, а авторську думку з приводу даних факту чи події. Досліджуються проблеми, тенденції, факт типізується, дається його образне трактування. [5, 32-33].

Професіоналізм передбачає здатність розумово стояти над своїми природними здібностями, бути ніби осторонь себе, збоку і керувати собою і процесом. Тому журналіст завжди має позицію стороннього спостерігача, а не природного учасника комунікативного процесу як соціальний суб’єкт. Усвідомлена і керована творчість – ось суть цього професіоналізму.[4, 14]. Однією з найважливіших складових професіоналізму журналіста є володіння жанрами. Елементарним, найлаконічнішим аналітичним жанром у практиці закордонних, а сьогодні й наших ЗМІ, прийнято вважати коментар.

Коментар найближчий до подієвої інформації. Він супроводжує новини і часто подається з ними в одній зв’язці. Це стосується насамперед інформаційних випусків на радіо й телебаченні. Коментарями у газетах супроводжуються важливі повідомлення. [1, 194].

Кореспонденція – допис. Він може бути різним за формою і найчастіше нагадує листа, статтю. У період, коли вся партійна преса займалася описом виробничих, технологічних процесів, коли масовим був рух позаштатних кореспондентів, комусь здалося доцільним обґрунтувати існування не простого допису, а жанру кореспонденції. Під кореспонденцією прийнято було розуміти таку форму подачі [1, 195].

Стаття – це синтетичний жанр публіцистики, в якому журналіст, використовуючи палітру інформаційних, аналітичних і художньо-публіцистичних методів з явною перевагою аналітичних, досліджує актуальну соціальну проблему, щоб показати явище, його причини і наслідки для вдосконалення життя. [2, 48].

Інформаційні методи сприяють підготовці й написанню інформаційних жанрів: заміток, звітів, інтерв’ю, репортажів.

Аналітичні методи – підготовці й написанню аналітичних жанрів: кореспонденція, статей, рецензій, публіцистичних оглядів преси, оглядів листів, відкритих листів.

Художньо-публіцистичні методи – підготовці і написанню нарисових, сатиричних і гумористичних жанрів. Ці методи тісно взаємопов’язані й складають ієрархічну структуру. [2, 11].

Газета «В двух словах» – щотижнева обласна суспільно-політична газета. ЇЇ гасло – «коротко, но по сути». Воно уже навіть без детального розгляду відображає особливості викладу інформації та дозволяє скласти уявлення про жанрову палітру газети. На шпальтах газети переважають матеріали інформаційних жанрів.

Прослідкувавши, в яких рубриках, матеріали яких жанрових форм з’являються, можна зробити висновок про жанрове розмаїття газети. У газеті більш-менш постійні рубрики, а тому планування номера проходить уже за рубриками, визначається оптимальний обсяг матеріалів, їх жанрові особливості. До постійних рубрик належать: «Топ-статті», «Перша шпальта», «Місто», «Область», «В Україні», «Ситуації», «Політикум», «Соціум», «Точка зору», «Life». Час від часу, в залежності від подій, що трапились за тиждень, матеріали друкуються під рубриками «Резонанс», «Територія Art», «Мистецтво», «Споживач», «Акції», «Поради», «Власними руками», «Арена», «Здоров’я», «Стиль життя», «Освіта», «Жіночий клуб», «Весільний сезон», «Чоловічий клуб», «З перших уст», «Майстри».

Назви рубрики «Топ-статті» не відповідає, принаймні у досліджених нами випусках. Так, у №35 від 5 вересня матеріал «Сумы forever! Горожане громко отметили главный праздник. Сумы и его обитатели» не є статтею. Це розширена замітка про святкування сум’янами Дня міста та Дня визволення від німецько-фашистських загарбників. Назва розділу газети передбачає, що у ньому буде опубліковано аналітичний матеріал у жанрі статті. Але тут з’являються висвітлюються події першочергового значення для міста і його мешканців, топ-стаття для журналістів цього видання – оперативні повідомлення про актуальні події.

Рубрики «Місто», «Ситуації» – добірки інформаційних повідомлень міського, обласного, всеукраїнського значення, які добираються за їх соціальною значимістю, важливістю, актуальністю. Крім того, це не лише подієві матеріали, а короткі повідомлення про існуючи у місті проблеми. Так, у №36 знаходимо два матеріали, присвячених проблемам стихійних смітників у місті і табличкам з назвами вулиць та номерами будинків. Ці матеріали, хоч і не відрізняються глибиною аналізу, але допомагають звернути увагу на існуючи проблеми підримати сум’ян, яким не байдуже їх вирішення. У рубриці «Місто» найчастіше зустрічаються матеріали, присвячені саме житлово-комунальним проблемам, проблемам благоустрою міста. Розділ «Область» представляє собою матеріали, підготовлені журналістами як наслідок відряджень до районних центрів області. Ці матеріали можна було б назвати подорожніми нарисами, але це не враження від поїздок. Це проблемні матеріали, які стосуються суспільно-політичного розвитку районів загалом і районних центрів, їх культурного розвитку. Автор спілкується з першими особами в районах, наводить основні показники їх економічного розвитку, розглядає політичну ситуацію (адже роботи готуються під час передвиборчої кампанії). Тому публікації «Миссия выполнима. Один день в «президентском» районе (№35 від 5.09.2007) і «Краснопольские надежды. В районе учитывают реалии и смотрят в будущее» (№36 від 12.09.2007) можна назвати кореспонденціями, бо їм притаманні елементи репортажності або ж статтями.

Аналітичністю відрізняється і рубрика «В Україні». Для матеріалів під таким загальним заголовком обираються теми, які мають загальнодержавне значення. Наприклад, стаття, присвячена хабарництву («Вам и не снилось… «Нормативы» и «рекорды» украинских взяточников», №35).

У рубриці «Точка зору» можемо помітити не аналітичні жанри, а більше інформації. Наприклад розширена замітка «Напоминание о будущем. В Сумах презентована выставка экологической фотографии» (№37 від 19.09.2007). У рубриці «Політикум» також можемо помітити, що більшість матеріалів інформаційного характеру. Наприклад розширена інформація «Переможе команда професіоналів! Партія регіонів – за ефективну співпрацю з політичними партнерами» (№36 від 12.09.2007).

Список використаної літератури

1. Здоровега В.й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268с.

2. Кузнєцова О.Д. Аналітичні методи в журналістиці: Навч. посіб. – Львів, 2002. – 120с.

3. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліпш. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284с.

4. Різун В.В. Основи журналістики у відповідях та заувагах / Київський нац. університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 80с.

5. Федорина А.О. Хочеш стати журналістом? Практичні поради для тих, хто хоче спробувати. – Суми: СОГО «Сумський прес-клуб», 2006. – 72с.