Аналітичні жанри на сторінках районних газет

 

Роль аналітичних жанрів у газетах є однією з основних, на якій тримається друковане слово. Не зважаючи на те, що сучасний пересічний читач прагне оперативної, тобто інформаційної журналістики, без аналітики видання є неповноцінним.

У нашій роботі ми спробуємо окреслити ситуацію яким чином і наскільки широко користуються аналітичними жанрами районні видання Сумщини.

Аналітичні жанри формують структуру газети, тому їх дослідженню присвятили свої роботи багато дослідників, зокрема О. Кузнецова, В. Здоровега, М. Василенко, І. Михайлин, В. Різун та інші.

Мета нашої статті – виокремити аналітичних жанрів на сторінках районних газет, окреслити їх тематичну спрямованість.

Об’єктом дослідження є регіональна періодична преса.

Для предмету дослідження візьмемо такі видання: «Путивльські відомості» – районна громадсько-політична газета Путивльського району, «Рідний край» – Районна газета Буринського району, «Білопільщина» – громадсько-політична газета Білопільського району і «Наш Тростянець» – громадсько-політична районна газета Тростянецького району.

Незважаючи на надзвичайно широкий спектр досліджень присвячений аналітичним жанрам, єдиного і обґрунтованого принципу класифікації групи аналітичних жанрів на сьогоднішній день не існує. «З цим пов’язана переоцінка моральних цінностей і, відповідно, ступіні готовності чи неготовності читацької аудиторії до сприйняття аналітичного тексту...

Таким чином, взаємо перетин жанрів і посилення їх аналітичності, про що вже згадувалося вище, вимагає однозначно чіткого формулювання питання: що саме розуміємо під аналітикою? Які групи жанрів є суто аналітичними і де та межа, що розподіляє власне групи жанрів?» [1, 109]

Відомий дослідник В. Здоровега говорить про те, що аналітичні жанри покликані не просто повідомляти про те, що коли, де відбулося і як, обов’язково спробувати, по можливості, відповісти, на запитання, чому так сталося, і які наслідки чи причини події чи явища, що треба чекати і чого бажано уникнути у тому чи іншому процесі тощо. Науковець до аналітичних методів відносить коментар, статтю, рецензію, огляд, лист, і звернення. А дослідниця О. Кузнєцова до вищеназваних додає ще й кореспонденцію. Таким чином, бачимо, що межі жанрів надто розмиті, щоб структурувати їх за одним принципом.

У філософських словниках термін «аналітика» трактується як «дослідження начал, елементарних принципів, в силу яких судження набуває доказовості» [5, 25].

Науковець М. Василенко прослідкував закономірність, від чого певною мірою залежить якість аналітики на сторінках видань. «Аналітична пресова журналістика останнім часом після Помаранчевої революції піднялася не тільки за рахунок підвищення професійної чи індивідуальної культури журналістів. Піднялася вона, насамперед, за рахунок емоційного звільнення, що настає після будь-якої революції, перевороту. І так само йде після піднесення на спад»[1, 111]. У такі періоди журналісти прагнуть самореалізуватися, показати, що вони дійсно мають четверту владу, вони емоційно вільні.

Значно відрізняється за якістю аналітика у районних виданнях. І це пояснюється кількома факторами: слабка професійна підготовка кадрів, швидкий темп готування номеру.

Перейдемо до розгляду газети «Путивльські відомості», яка заснована у 1917 року, матеріали друкуються двома мовами (українською і російською0. Редактор – Анатолій Луговський. Тираж – від 4100 – до 4700 примірників. Обсяг 8 сторінок. Нами розглянуто видання за 2006 рік, опрацьовано 24 номери від початку року.

У результаті підрахунку виявили, що за цей період надруковано 15 статей, у тому числі 5 рекламних, 7 листів, 2 звіти і 2 коментарі. За цей період найбільша кількість статей належить таким авторам: О. Сорока, А. Педяш, І. Юник.

Здебільшого, матеріали у жанрі стаття написані на такі теми: батьки і діти, тему старості, зниження цін на молоко, опублікований звіт з художнього фестивалю. З огляду на те, що окреслений період часу надруковано 7 листів, можемо констатувати, що у редакції досить добре налагоджений зворотній зв’язок з читачами. Не зважаючи на те, що пласт аналітизму у виданні «Путивльські вісті» на досить доброму рівні, слід зауважити, що у газеті доволі багато місця відведено для матеріалів художньо-публіцистичному жанру, зокрема нарису, фейлетону, замальовці, і всі вони представленні персональним авторством В. Андреєва.

Видання Буринської районної ради «Рідний край» засноване у квітні 1930 року. Газета виходить два рази на тиждень. Редактор – В. Москаленко. Обсяг – 4 сторінки. Тираж – 5700 примірників. Розглянули видання 2006 року, опрацювали 29 номерів від початку року.

Таким чином у виданні видрукувані 7 статей, у тому числі 2 рекламні, 2 листи, 1 звіт, 7 коментарів і 3 звернення. Більшість статей належить редактору газети.

Матеріали присвячені вихованню дітей, проблемам молоді, темі Чорнобиля. Загалом, виданню дуже бракує аналітичних матеріалів.

Видання 2Білопільщина» виходить з червня 1920 року два рази на тиждень. Редактор – М. Завгородній. Обсяг від 8 до 20 сторінок. Тираж – від 6000 до 6600 примірників. Також прикріплений додаток під назвою «Дарунок2, де друкується літературна сторінка. З видань 2006 року, опрацювали 32 номери від початку року.

Підрахунок виявив, що у виданні надруковано 18 статей, у тому числі 8 рекламних, 3 листи, 2 звіти, 5 звернень і жодного коментарю. Авторами більшості матеріалів є М. Завгородній, Л. Каштенкова, В. Дегтярьов, О. Макаренко.

У виданні досить вагомо представлена аналітика. Матеріали цього жанру мають місце у кожному номері. На шпальтах номеру опубліковані широкі публікації. Багато фоторепортажів. На відміну від інших видань, у «Білопільщині» є рубрика «Колонка редактора2.

Орган Тростянецької районної ради «Наш Тростянець» виходить два рази на тиждень. Редактор – П. Зеленко. Обсяг – 8 сторінок. Тираж від 3650 – до 4225 примірників. Опрацювали 25 номерів від початку 2006 року.

Зробивши попередній аналіз, виявили, що у виданні надруковано лише 3 аналітичні статті, проте аж 34 рекламні статті, 1 звіт, 2 коментарі, 5 звернень і жодного листа до редакції газети. Найактивнішими авторами є П. Зленко, Ю. Курило, О. Шелест.

Про видання «Наш Тростянець» можемо зробити наступні висновки. Аналітичних статей у газеті друкується вкрай мало. Теми тих, що видрукувані, присвячені подорожчанню газу, про занепад земель у колгоспах, про здешевлення молока і таке інше. Водночас, багато місця на шпальтах відведено рекламним матеріалам, а за тиждень-два до виборів, газета взагалі перетворюється у передвиборний бюлетень з програмами кандидатів. Опубліковано багато звернень.

Підсумувавши загальне дослідження, бачимо, що рівень районних видань Сумщини суттєво різниться між собою. Загальним недоліком аналітичних творів у сучасних газетних виданнях є як брак фахівців так і знижений загальноосвітній рівень журналістів.

«За усталеним формулюванням «масова культура народжує масових людей» криється трагічна ситуація, за якої журналісти, котрі б мали виховувати і пробуджувати духовність, настільки «зріднилися» з масою, що фактично оперують тим же понятійним апаратом що й читачі.» [1, 110]

Список використаної літератури

1. Василенко М.К. Тенденції розвитку аналітичних матеріалів у сучасній журналістиці // Наукові записки інституту журналістики. Т. 22. – 2006р. – с.108-114.

2. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Львів: ПАІС, 2004. – 268с.

3. Кузнєцова О.Д. Аналітичні методи вжурналістиці: Навч. посібник – Львів, 2002. – 120с.

4. Лубкович І.М. Соціологія і журналістика: Підручник. – Львів: ПАІС, 2005. – 176с.

5. Філософський енциклопедичний словник: 2-ге вид. – М.: Радянська енциклопедія, 1989. – с.25.