Журналістське розслідування на сторінках місцевої преси

 

Французька система журналістських жанрів розрізняє інформаційні та публіцистичні жанри. Розслідування вважається інформаційним жанром, оскільки його провідне завдання – дати максимально об’єктивне роз’яснення події або явища. Авторське бачення подій має підпорядковану, вторинну роль.

Основне повідомлення в розслідуванні має відповідати на п’ять запитань:

Хто? Що зробив? Де? Коли? В який спосіб? (або Чому?)

Основне повідомлення завжди ставиться на початку тексту. Але для розслідування воно містить висновок всієї проведеної роботи. Оскільки розслідування здебільшого великим за обсягом і традиційно мають складне графічне оформлення, основне повідомлення в них часто розміщене у врізі.

Провідний метод роботи над розслідуванням – не шукати підтвердження чи спростування того, що видається очевидною причиною подій. Як правило, складні явища не мають дуже простих пояснень, помітних неозброєним оком. Тому завдання журналіста – знайти справді нову, ще невідому інформацію, яка змушує побачити ситуацію під новим кутом зору.

При роботі над розслідуванням необхідно використовувати якомога більшу кількість джерел інформації: від людей до різноманітних документів. Чим більше точок зору буде подано і чим краще інформація буде перевірена, тим краще і для матеріалу, і для самого журналіста.

Журналістське розслідування – суміш майже всіх інформаційних жанрів.

Елементи репортажу методом прямого свідчення надають цінності розслідуванню, переконують читача, що журналіст насправді відвідав місце події й має право на власну її трактову.

Елементи інтерв’ю також надзвичайно важливі та бажані в тексті. Це мають бути недовгі цитати або навіть обмін репліками, які підтверджують загальну аргументацію тексту, додають важливих деталей.

Якщо розслідування стосується діяльності певної особи або групи людей, не зайве вміщувати портретні замальовки. Вони розмаїтять текст і, якщо добре виписані, сприяють його загальній читабельності.

Як і всі інші журналістські матеріали, розслідування має бути лаконічним і змістовним. Головною помилкою є прагнення переповісти всі деталі розслідування, усі ходи й виходи, всі нюанси. Журналіст зобов’язаний робити вибір, повинен щось залишати, а щось прибирати. Взагалі, писати означає вибирати. Краще сказати мало, але чітко, ніж нічого не сказати, викладаючи безліч роздумів, вагань, тез і антитез.

Готуючи матеріал, автор має визначити цікаві моменти, які не увійдуть до головної оповіді, але можуть стати основною для виразів, здатних привернути увагу до головного матеріалу. Найчастіше до такого виду інформації відносять різноманітні графіки, таблиці, статистичні дані, малюнки, фотографії, історичні довідки. Якщо ці врізи подають просту, але цікаву інформацію, читач, якого не цікавить тема вашого головного розслідування, може звернути на нього увагу після прочитання врізів.

Розбивка матеріалу часом підштовхує до висновку, що не все варто публікувати в одній подачі. Це може пояснюватися небажанням змішувати різні кути в межах однієї подачі або прагнення заінтригувати читача.

Українська преса останнім часом все частіше вдається до журналістського розслідування, але історія його в сучасній періодиці не така довга, як хотілося б. Тому і якість матеріалів залишає чекати кращого. У регіональній пресі цей жанр майже взагалі відсутній. Саме тому це питання потребує ретельного вивчення.

Предметом нашого дослідження стали сумські міські газети «Ваш шанс» та «Панорама». Були вивчені випуски за 2007 рік. У другому півріччі обидві газети проводили розслідування і темою обох була корупція у Сумській лікарні №5. Не зважаючи на спільну тему, матеріали в обох газетах мають суттєві відмінності. Проведемо їх порівняльний аналіз.

Розслідування у «Вашому шансі» починається з листа до редакції однієї із співробітниць самої лікарні, в якому вона говорить про свавілля головного лікаря. «Панорама» ж розпочинається історією пенсіонерки, яка відносить у лікарню ледь не всі свої гроші. Кожен з поданих початків є вдалим, адже наближає матеріали до читача. Відмінним є те, що «Панорама» проводить власне розслідування і наводить різні історії пацієнтів як приклад, як ілюстрацію до своїх матеріалів, тоді як «Ваш шанс» бере листи від невдоволених пацієнтів за основу свого розслідування. Навряд чи можна говорити про правильність чи хибність кожного з методів – вони обидва мають право на існування.

Варто сказати про час, протягом якого проводиться розслідування. У «Панорами» вся оповідь розбита на три частини і вміщена у три номери, що виходили один за одним. Це є вдалим ходом, адже читач слідкуватиме за публікаціями і його увага не втратиться. Розслідування «Вашого шансу» починається в кінці серпня і закінчується аж в кінці жовтня. Розтягнувши оповідь на такий довгий час, автор ризикує бути непочутим. Навіть якщо перший матеріал зацікавить читача, він може покинути слідкувати за серією, адже інформація подається нерегулярно.

Щодо графічного оформлення матеріалів, то «Панорама» використовує не тільки фотографії «з місця події», але й різноманітні графіки, малюнки та виділення. Натомість редакція «Вашого шансу» обмежилась лише зображеннями будівлі лікарні, щоправда в різних ракурсах.

Журналіст «Панорами» використала елементи репортажу та інтерв’ю у своєму матеріалі: вона подала коментарі пацієнтів, взяті саме в лікарні. Ці коментарі вдало підкреслюють подані поряд фотографії. Основою ж для матеріалів у «Вашому шансі» є лише листи до редакції.

«Панорама» подає коментар щодо всіх основних лікарняних закладів міста. Це дещо «розпорушує» структуру всього матеріалу, а відтак і увагу читачів. Можливо, було б доцільно зробити тематичну розбивку матеріалу, а не просто подати три частини.

Розглянувши лише деякі аспекти запропонованих матеріалів, можна зробити висновок, що жанр журналістського розслідування в нашій періодиці знаходиться лише на стадії свого становлення.