Аналітичні жанри на сторінках районної газети

 

Розпочати нашу роботу хотілося б з визначення головного поняття нашої наукової розвідки – це «аналітичні жанри». Є досить багато визначень цього поняття. Найбільш вдале визначення, на мою думку, дає провідний вчений журналістикознавства Здоровега В.: «аналітичні жанри – це жанри, завданням яких є не просто повідомити про щось, а проаналізувати явище, сукупність фактів, суспільні процеси, поставити ту чи іншу підказану життям проблему» [1, с.158]. Співставивши декілька визначень вчених журналістики щодо цього поняття, я зробила для себе такий висновок, аналітичні жанри – це жанри, що на підставі розгляду та зіставлення значної групи фактів чи ситуацій ґрунтовно й глибоко, з науковою точністю трактують, осмислюють й теоретично узагальнюють проблеми соціальної дійсності, Містять в собі, навіть, прогнозування того чи іншого явища.

Аналітичні жанри мають свої родові ознаки, які допомагають нам розрізнити їх у потоці різноманітних матеріалів. Ось основні особливості аналітичних жанрів, що виділяє вчений журналістикознавства Михайлин І.Л.:

встановлення журналістом однотипності фактів і явищ і об’єднання їх в логічний ряд;

 узагальнення їх, співставлення з іншими, встановлення зв’язку між ними;

оцінка ситуації і явища;

постановка проблеми і виявлення всіх її аспектів;

висловлення пропозиції про своє бачення розв’язання проблеми [3, с.219-220].

А які ж саме жанри відносять до аналітичних? Українські вчені журналістики – Здоровега В., Кузнєцова О. та Михайлин І. Говорять про такі аналітичні жанри як, кореспонденція, стаття, коментар, рецензія, огляд, лист, журналістське розслідування. Російський вчений Тертичний О.О. також виділяє жанри, породжені сучасністю: сповідь, версія, прогноз, моніторинг, рейтинг, аналітичне опитування, експеримент та ін. Я вважаю, що найпоширенішими аналітичними жанрами, які можна зустріти на сторінках газет є стаття, рецензія, лист, огляд. Саме ці жанри використовують більшість журналістів.

Районна газета дещо відрізняється від інших своєю специфікою і має свої особливі ознаки, які і виділяють її серед міських газет, приватних тощо. На прикладі районної газети «Вісті Роменщини» розглянемо основні аналітичні жанри, що зустрічаються в районних газетах, проаналізуємо чи дотримуються журналісти родових ознак аналітичних жанрів та основних, притаманних тому чи іншому жанру, особливостей.

Дослідивши номери районної газети «Вісті Роменщини», спершу хотілося б відмітити таку тенденцію – аналітичні жанри присутні в меншій кількості на сторінках газети, на відміну від жанрів інформаційних.

На мою думку, це можна пояснити таким чином:

по-перше, газета невеликих розмірів, але її основне завдання вмістити велику кількість інформації, повідомити жителів міста про всі події, явища, процеси, що відбулися в їхньому місті. Найзручніший та найлегший спосіб – це написання невеликих матеріалів, тобто використання інформаційних жанрів;

по-друге, газета виходить двічі на тиждень, тому вміщає в себе інформаційні жанри, оскільки аналітичні потребують більшої уваги до себе, обробки, опрацювання. А так як в газеті працює лише в сфері аналітичних жанрів;

по-третє, аналітичні жанри – це жанри серйозні, пишуться на важливі теми, порушують важливі проблеми – це не завжди можна спостерігати на територіях маленьких містечок, і тому журналісти віддають перевагу інформаційним жанрам: замітка, репортаж, звіт, іноді художньо-публіцистичним у вигляді нарису;

і нарешті, у місті виходять чотири газети, серед них є приватні, міські, районні, кожна має свою територію, своїх читачів, аудиторію, специфіку, і, звичайно, вони розподіляють між собою теми висвітлення, що випливає у певний жанр журналістики. Районна газета «Вісті Роменщини» має схильність до інформаційних жанрів.

Не зважаючи на те, що газета «Вісті Роменщини» спеціалізується в основному на інформаційних жанрах, на її сторінках зустрічаються також аналітичні, які є досить вдалими, цікавими, важливими. Ось деякі приклади таких матеріалів. Це: «Змагання нафтовиков України і Грузії» Григорій Гарячу («Вісті Роменщини», субота, 8 вересня 2007 року, №№ 69-70(13166 – 13167)), «Роменській нафті – 70» Григорій Діброва («Вісті Роменщини», спецвипуск №6, серпень 2007 року), «На часі – інвентаризація» Микола Цецюр («Вісті Роменщини», спецвипуск №6, серпень 2007 року), «Власна ділянка – це надійно» Тетяна Агєєнко («Вісті Роменщини», спецвипуск №6, серпень 2007 року), «Допекли «вогненна вода» та п’ятдесят перша стаття» Денис Мягкович («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)), «Опалювальний період – своєчасно» Володимир Беседа («Вісті Роменщини», середа, 26 вересня 2007 року, №79(13176)), «Завтра – день машинобудівника. Не іспанський чи німецький, а роменський» Павло Ключник («Вісті Роменщини», субота, 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175)), «Навчання – це стрес» Тетяна Величко («Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вересень 2007 року), «Здобутки – це добро, але має бути фахова програма розвитку» Дмитро Правдюк («Вісті Роменщини», середа, 2 серпня 2007 року, №59(13156)), «Книга – джерело мудрості» Лідія Гвоздь, методист з бібліотечних фондів («Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вереснь 2007 року), «Тисяча і одна вчителька. Серед освітян Ромен найбільше жінок» Алла Митрофанова, методист по кадрам («Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вереснь 2007 року), «Туберкульоз прогресує, та запобігти хворобі можна» Володимир Тетірко («Вісті Роменщини», середа 8 серпня 2007 року, №61(14158)), «Скільки коштує першокласник» Юлія Барабаш («Вісті Роменщини», 5 вересня 2007 року, №68(13165)), «Юрій Луценко: Добро не тільки має бути з кулаками. Ще й зло має носити синці» Олександр Черевко («Вісті Роменщини», субота , 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175)), «Юні таланти. Мріє про велику сцену» Юлія Андрєєва («Вісті Роменщини», субота 28 липня 2007 року, №58(13155)), «БЮТ розраховує на 226 місць у Верховній Раді» Петро Карабут («Вісті Роменщини», субота 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175)), «Перевізники і Базарний спуск» Анатолій Холявко («Вісті Роменщини», середа 12 вересня 2007 року, №71(13168)), «Партія Регіонів – партія конкретних справ» Володимир Крижанівський («Вісті Роменщини», субота, 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175)), «Жди мене: історія кохання» («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)).

Детальніше зупинимося на декотрих з цих матеріалів, покажемо їхні теми, ідеї, основні завдання, специфіку написання, доведемо, що це дійсно є аналітичні жанри, вкажемо на їх основні ознаки, особливості.

Метеріал «Допекли «вогненна вода» та п’ятдесят перша стаття» Денис Мягкович («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)). Поданий матеріал знаходиться під рубрикою «нарада». На мою думку, це є звіт з елементами аналітики. Російський вчений журналістикознавства Тертичний О.О. в своїх працях виділяє такийжанр, як аналітичний звіт, тому я вважаю, що цей матеріал є саме аналітичним звітом. Від звіту, як інформаційного жанру, в матеріалі присутні такі елементи – це звітність, виступ тих чи інших осіб про певну діяльність. У нашому випадку – це нарада голови райдержадміністрації В.О. Білохи, за участю співробітників міліції, успіхи та недоліки в професійній сфері, про плани на майбутнє. Зокрема, В.О. Білоха наголошує на недосконалості правоохоронного законодавства, а саме в сфері дрібних злочинів. Журналіст певним чином констатує хід наради, повідомляє про те, хто виступив, що сказав, навіть те, як той чи інший виступ був прийнятий аудиторією. Як аналітичний жанр, поданий матеріал ніби показує внутрішній зв’язок цих виступів, докладів. По-перше, журналіст Денис Мягкович подає свої роздуми щодо наради, яка відбулася, говорить про деякі недоліки і недоробки виступаючих. Також журналіст проводить паралель з минулими нарадами, наголошує на обіцянках, які звучали з вуст докладчиків, таким чином аналізує роботу правоохоронного законодавства, його обіцянки, їх невиконання. По-друге, журналіст не просто подає звіт виступів, він відбирає, на свій погляд, найбільш вдалі, підходящі виступи. Це вже є суб’єктивно, і свідчить про аналітичність. По-третє, Денис Мягкович показує взаємозв’язок суджень, висновків, що містилися у виступах, реальними проблемами, з дійсною ситуацією, що склалася в даний момент в житті міста. Журналіст трактує, аналізує, пояснює виступи докладчиків, і таким чином показує і свою точку зору на те, що відбувається, про що говориться. Навіть, заголовок матеріалу містить в собі певну аналітику. Журналіст газети «Вісті Роменщини» не просто повідомив, що відбулася нарада, а наголосив на 51 статті Кодексу України про адміністративні правопорушення –«Дрібне розкрадання державного або колективного майна». І ще хотілося б відмітити, що журналіст заголовком зацікавив більшу частину читачів газети, згадавши про 51 статтю Кодексу України, але не сказавши відразу, що це за стаття. Мало хто з читачів районної газети добре знає Кодекс України, і тому, прочитавши в заголовку про це, відразу зацікавився даним матеріалом, відразу захоче знайти в матеріалі те місце, де пояснюється, що ж це за стаття, і в результаті прочитає весь матеріал. Даний прийом мало використовується в інформаційних жанрах, це привілегія саме аналітичних. Для інформаційних жанрів характерні прості, лаконічні заголовки, без натяків. Ретельно дослідивши матеріал «Допекли «вогненна вода» та п’ятдесят перша стаття», можна точно сказати, що журналіст газети «Вісті Роменщини» Денис Мягкович дотримується головних особливостей аналітичних жанрів, які виділяє Михайлин І.П. – це узагальнення фактів, оцінка ситуації, висловлення своєї думки.

Наступний матеріал «Завтра –День машинобудівника. Не іспанський чи німецький, а роменський» Павла Ключника («Вісті Роменщини», субота, 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175)). Дослідивши поданий матеріал, я визначила, що це такий аналітичний жанр, як стаття. Кузнєцова О. дає таке визначення цього поняття: «стаття – синтетичний жанр публіцистики, в якому журналіст використовує палітру інформаційних, аналітичних, досліджує актуальну соціальну проблему, щоб показати явище, його причини і наслідки для вдосконалення життя» [2, с.46]. Приводом для написання статті стало свято – День машинобудівника. Відразу кидається у вічі заголовок, на перший погляд дещо незрозумілий, але прочитавши матеріал, можна дійти висновку, що він несе в собі дві думки і має певний підтекст. Перша думка – це повідомлення про те, що роменці будуть святкувати День машинобудівника. Друга – йдеться про нову розробку ТОВ «Техно-Маш-Сервіс» – багатострунний різальний автомат. І тут журналіст наголошує на тому, що це автомат саме роменський, а не іспанський чи німецький. У матеріалі журналіст Павло Клячник не просто стандартно повідомляє про свято, про те, коли воно виникло тощо, він також говорить про заслуги та недоліки роменського ТОВ «Техно-Маш Сервіс» щодо нової розробки, затрогує також тему іноземних інвестицій та перспективність самого підприємства. Журналіст аналізує, коментує і в решті решт робить висновок, що підприємство, не зважаючи на проблеми, недоробки, недоліки, знаходиться в стадії розквіту і має великі перспективи в майбутньому. Також можна сказати , що матеріал «Завтра – День машинобудівника. Не іспанський чи німецький, а роменський» має основні елементи такого аналітичного жанру, як стаття: ціль матеріалу – аналіз актуальних, суспільно значимих подій; прочитавши матеріал, тема заохочує читачів до певних роздумів, висновків; факти відіграють службову, допоміжну роль в матеріалі, головне – проблема; журналіст використовує синтез інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних методів при написанні матеріалу; також показує причини та наслідки того чи іншого явища. Вчений журналістикознавства Тертичний О.О. виділяє такий вид статті, як практикоаналітична. На мою думку, розглянута стаття відноситься саме до цього виду. Як визначає Тертичний О.О., практикоаналітична стаття – це стаття про розвиток країни, про актуальні проблеми промисловості, сільського господарства, культури, науки, спорту тощо. У цих статтях аналізуються конкретні проблеми, дії, пов’язані з практичними завданнями та їх розв’язання [4, с. 165]. Автор такої статті, як говорить Тертичний, оперує такими словами – елементи, зазначені вище, можна спостерігати в нашому матеріалі, які чітко простежуються протягом всього розкриття теми, головної думки. Тому робимо висновок – матеріал «Завтра – День машинобудівника. Не іспанський чи німецький, а роменський» Павла Ключника – це стаття, а саме практикоаналітична, тобто це аналітичний жанр.

Опрацьовуючи сторінки газети «Вісті Роменщини», можна зустріти такий вид статті, як рекламна. Ці статті були написані в період передвиборчої агітації, і тому їх основна тема – це вибори, політика. На сторінках газети за суботу, 22 вересня 2007 року, №№ 77-78(13174 – 13175) можна зустріти три рекламні статті про три головні сили на виборах – НУ-НС, БЮТ, Партія Регіонів. Це: «Юрій Луценко: Добро не тільки має бути з кулаками. Що зло має носити синці» Олександра Черево, «БЮТ розраховує на 226 місць у Верховній Раді» Петра Марабута, «Партія регіонів – партія конкретних справ» Володимира Крижанівського. Всі ці матеріали відповідають жанрам аналітичним, мають всі головні ознаки аналітичної статті, журналісти використовують аналітичні методи дослідження при написанні матеріалу. Але, як і характерно для рекламної, замовної статті, можна спостерігати таку тенденцію – підтримка журналістом однієї точки зору, одного боку проблеми, мале, використання інших думок. На мою думку, журналіст при написанні будь-якого матеріалу – інформаційного, аналітичного, художньо-публіцистичного, повинен займати нейтральну позицію в будь-якій ситуації і не підтримувати жодну з сторін. Такої думки притримуються такі вчені, як Здоровега В., Москаленко А., Михайлин І., Кузнєцова О. – митці в сфері журналістикознавства. На жаль, в поданих вище рекламних статтях, ця думка не береться до уваги. Журналісти займають одну сторону і тримаються її протягом всього матеріалу. Після прочитання статей, складається думка, що журналісти підтримують саме цю політичну силу, певним чином агітують читачів до такої ж думки.

Матеріал «Навчання – це стрес» Тетяна Величко, методист психологічної служби(«Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вересень 2007 року). Поданий матеріал – це стаття. Розповідає про те, що іноді навчання в школі викликає великі стреси. Автор матеріалу пояснює чим це може бути викликане, до чого призводить. А також говорить про те, як подолати проблеми та кризи в школі, і яку роль в цьому відіграють шкільні психологи. Досить велика частина матеріалу розповідає читачам про таку науку, як психологія і нелегку працю психолога. Тетяна Величко заторгує й тему психологічних служб, повідомляє про їх роботу. Головна проблема, на якій наголошує автор статті – це шкільні стреси, що є досить актуальним в даний період, а саме з початком шкільного року. Можна сказати, що автор статті дійсно дотримувався основних її особливостей при написанні. Предметом дослідження матеріалу є соціальна проблема, яка стосується багатьох людей, у нашому випадку – це мільйони школярів, їх батьки, вчителі. Можна простежити і основне завдання: автор показує проблему, і на основі аналізу фактів, деяких подій, вказує на причини даної проблеми, наслідки, дає певні прогнози. На мою думку, автор має на меті поліпшити життя основного об’єкта статті, щось вдосконалити, зробити кращим. Автор багато узагальнює, робить висновки на основі приведених ним фактів. Також можна помітити, при аналізі поданого матеріалу, що автор апелює до осіб, про які йдеться в матеріалі, спонукає їх до прийняття потрібних та правильних рішень і дій. Одночасно повідомляє та аналізує, виявляє свою позицію, дає певну оцінку, робить висновки. Такі особливості притаманні аналітичним жанрам, а саме такому їх різновиду, як стаття. Щодо виду поданої статті, то, на мою думку, це є проблемна стаття, завданням якої, по словам Кузнєцової О., є осмислити на основі аналізу системи фактів, подій якусь актуальну соціальну проблему сучасності, виявити суперечності, що виникають у житті, пояснити їх причину, а також показати шляхи розв’язання проблеми [2, с.48]. Все вище сказане, можна спостерігати у нашій статті «Навчання – це стрес» Тетяни Величко. Хотілося б ще звернути увагу на те, що автор статті – це не журналіст, це професіонал, компетентна особа у сфері розглянутої теми. Я думаю, компетентна особа краще може подати, показати ту чи іншу сторони поставленої проблеми, на відміну від журналіста, який не завжди може розібратися, зрозуміти, відчути розкрити суть висвітлю вальної ним проблеми. Я вважаю, читачі з більшою довірою будуть читати подану статтю.

«Книга – джерело мудрості» Ліді я Гвоздь, методист бібліотечних фондів («Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вересень 2007 року) «Тисяча і одна вчителька. Серед освітян Ромен найбільше жінок» Алла Митрофанова, методист по кадрам («Вісті Роменщини», спецвипуск №7, вересень 2007 року). Це статті, проблемні, стосуються теми освіти. І взагалі весь спецвипуск №7 газети «Вісті Роменщини» за вересень 2007 року присвячений темі освіти, її проблемам, недолікам, досягненням. Автори статей вибирають вдалий вид – проблемна стаття, де показують всі сторони тієї чи іншої проблеми, аналізують ситуацію, роблять висновки як компетентні особи, в даній сфері, прогнозують, подають свою точку зору. Крім того, вони спілкуються з об’єктами своїх матеріалів, тобто особами, що причетні до даної проблеми, які є героями цих явищ, процесів. Хочеться також відмітити, що подані матеріали мають усі компоненти статті – це тему, ідею, предмет дослідження, постановка проблеми.

«Скільки коштує першокласник» Юлія Барабаш («Вісті Роменщини», середа, 5 вересня 2007 року, №68(13165)). Журналіст у даному матеріалі застрогує важливу тему як для вересня. Багато школярів йдуть до школи, дехто в перший раз, і тому автор матеріалу розмірковує про те, а скільки ж потрібно грошей, щоб відправити першокласника до школи. Це є досить актуальна тема, що цікавить безліч людей. Проаналізувавши цей матеріал «Скільки коштує першокласник» Юлії Барабаш, я дійшла висновку, що це аналітичний жанр, на мою думку, це стаття, вид – постановча. Постановча стаття дуже схожа на проблемну, в ній так же осмислюються, аналізуються факти, події якоїсь актуальної соціальної проблеми, сучасності, пояснюється їх причина, наслідки, але різниця в тому, що проблемна стаття – ще й показує шляхи розв’язання проблеми, а постановча, на жаль, цього не подає. Автор статті, хоч і розмірковує, висловлює власну думку, але робити висновки залишає самим читачам. Журналіст оцінює, коментує, але питання залишає відкритим, не вирішеним. Журналіст Юлія Барабаш при роботі над статтею, спілкується з людьми – це батьки школярів, працівники магазинів шкільних товарів тощо. Вона збирає, перевіряє дані, осмислює їх, дає їм оцінку, навіть, спирається на статистичні дані, осмислює їх, дає їм оцінку, навіть, спирається на статистичні дані попередніх років управління статистики у Роменському районі. Хочеться відмітити, що журналіст використовує найголовніші джерела інформації при написанні аналітичного матеріалу – це документи, люди, власні спостереження. На мою думку, подана стаття ще дещо схожа на журналістське розслідування – популярний аналітичний жанр, тобто має деякі його елементи. Журналіст проводить маленьке розслідування щодо поставленої ним проблеми, але річ у тім, що дана проблема не є настільки суспільно значимою і тому, випливає у форму лише постановчої статті. Хотілося б відмітити, що журналіст знайшла оригінальний, читабельний стиль статті, матерал досить вільно і швидко читається, і залишає слід в думках читачів. А те, що журналіст не подає рішення проблеми, примушує читача замислитися і знайти це рішення самому.

Серед аналітичних жанрів у газеті «Вісті Роменщини» також присутній такий жанр, як листи. Наприклад: «Юні таланти. Мріє про велику сцену» Юлія Андрєєва («Вісті Роменщини», субота, 28 липня 2007 року, №58(13155)); під рубрикою листи-подяки можна зустріти такі –«З хлібом і сіллю» Людмила Дудка, бабуся першокласника («Вісті Роменщини», субота 8 вересня 2007 року, №№ 69-70(13166-13167)), «Допомогла міська влада» Надія Лазаренко, Надія Свірська, Валентина Мальцева («Вісті Роменщини». субота 8 вересня 2007 року, №№69-70(13166-13167)); «Вдруге врятували життя» родина Литвиненків («Вісті Роменщини», субота, 8 вересня 2007 року, №№ 69-70(13166-13167)); «Герой з робітничої академії» Василь Криша («Вісті Роменщини», субота, 8 вересня 2007 року, №№ 69-70(13166-13167)); «Жди мене: історія кохання» («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)); під рубрикою позиція цікавим є такі листи – «Колодязі «оновлюються» Софія Демченко («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)); «Нащадки героїв» Артем Голуб («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)), «Дяка – меценатам, шана – героям» Алла Бабенко («Вісті Роменщини», середа, 12 вересня 2007 року, №71(13168)), «Перевізники і Базарний спуск» Анатолій Холявко («Вісті Роменщини», середа 12 вересня 2007 року, №71(13170)). Як визначає Кузнєцова о., лист – аналітичний твір зі зверненням до широкої аудиторії автора або групи авторів зі своєю думкою, оцінкою актуальних соціальних проблем [2, с.31]. Дослідивши та проаналізувавши листи, мета яких поставити певну проблему, що має суспільне значення, привернути увагу до неї читачів, закликати до дії, а також листи, які є просто відгуком на деякі події, явища, процеси, або листи-подяки. У всіх представлених листах чітко, яскраво виражена індивідуальність автора, його оцінка порушеної проблеми, ставлення – це характерно для аналітичних жанрів. Досить велика сила емоційного впливу присутня у більшості листів, вони апелюють до почуттів читача, а не до роздуму. Щодо видів листів, то присутні – за формою: малі форми листа – це епістолярні листи, листи-запитання, листи-подяка, листи-пропозиція; за адресатом – звернені до широкої групи людей, до тих, кого цікавить та чи інша проблема; за авторством – від одного автора, в основному читача газети. Стиль усіх листів – розмовний, багато питальних, окличних, динамічних речень, звертання нагадують усну мову. Я вважаю, що такі газети, як «Вісті Роменщини», потреби своєї аудиторії, і в цьому їй допомагає саме епістолярний жанр, листи в редакцію, де читачі можуть висловити свої думки, пропозиції тощо.

Висновки

1. Є досить багато визначень такого поняття, як аналітичні жанри. Найбільш вдалим є визначення вчених журналістикознавства Кузнєцової О. та Здоровеги В.

2. Основні особливості аналітичних жанрів, що виділяє Михайлин І.Л.: встановлення журналістом однотипності фактів і явищ і об’єднання їх в логічний ряд; узагальнення їх, співставлення з іншими, встановлення зв’язку між ними; оцінка ситуації і явища; постановка проблеми і виявлення всіх її аспектів; висловлення пропозиції про своє бачення розв’язання проблеми.

3. До аналітичних жанрів належать такі: стаття, аналітична кореспонденція, рецензія, огляд, лист, коментар, журналістське розслідування, та жанри породжені сучасністю – сповідь, моніторинг, рейтинг, прогноз, версія, аналітичне опитування, соціологічне резюме, експеримент, рекомендація.

4. Проаналізовано матеріали газети «Вісті Роменщини» за липень-жовтень 2007 року. Газета виходить 2 рази на тиждень, також має спецвипуски, присвячені одній конкретній темі.

5. Газета в основному спеціалізується на інформаційних матеріалах, але присутні досить вдалі по своїй темі, проблематиці, специфіці написання аналітичні жанри.

6. Серед аналітичних жанрів присутні статті, аналітичний звіт, листи. Щодо оглядів, коментарів та рецензій, то вони відсутні. Журналістські розслідування теж відсутні, але в деяких матеріалах присутні елементи журналістського розслідування. Це в основному спостерігається в статтях проблемного типу.

7. При написанні статей витримано підходи до їх створення, присутні предмет, завдання, мета, тема, ідея матеріалу. Також, як характерно для аналітичних жанрів, в матеріалах містяться оцінка, аналіз, коментування, прогноз. Журналісти подають певну проблему, показують її причину, наслідки тощо. В текстах відчувається власна оцінка журналістів.

8. Серед статей є такі види: проблемна, постановча, рекламна. Це найбільш поширені її види.

9. Щодо листів, то газета вміщає в себе різні їх види, як за формою, за адресатом, так і за авторством.

Список використаної літератури:

1. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Львів: ПАІС, 2004. – 268с.

2. Кузнєцова О. Аналітичні методи в журналістиці: навчал. Посібник. – Львів, 1997. – 110с.

3. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид. 3-е доп. і поліп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284с.

4. Тертычный А.А. Жанры периодической печати. Учебное пособие. – М.: изд-во Аспект-пресс, 2000.