1.2. Проблеми підліткової вагітності в аспекті показників репродуктивного здоров’я

 

                Згідно Конвенції ООН про права дитини (1989), поняття „дитина” визначається віком до 18 років. ВООЗ визначає межі підліткового періоду від 10 до 19 років включно. В Україні після прийняття Закону України „Про охорону дитинства” (2003) дітьми вважаються особи до 18 років (17 років  11 місяців 29 днів) [43].

                За даними ВООЗ в розвинутих країнах молодь віком 15–24 років складає більше 14 % від загальної чисельності населення. Отже, охорона репродуктивного здоров’я підлітків і молоді - одна з основних задач служби планування сім’ї [ВООЗ, 1987; Александер Д., 1994; Гойда Н.Г., 1998; Краснопольский В.И. и соавт., 1998; Paukku M. et al., 1999]. Здоров’ю дітей надається важливе значення у програмі ЄБР ВООЗ „Здоров’я для всіх у            21-му столітті”[1], в Україні – у Міжгалузевій комплексній програмі „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.”, державних програмах „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 р., „Здорова дитина” на 2008-2012 рр. та ін. В них наголошується на пріоритетності збереження здоров’я підростаючого покоління [42].

Забезпечення молодим людям найкращих можливостей в житті необхідно розглядати від зачаття до вісімнадцяти років. Аналіз стану здоров'я підлітків свідчить про негативну його тенденцію: захворюваність дівчат 15-17 років складає 8277, 3 на 10 тис., а юнаків - 8135, 0 відповідно. За останні роки в Україні загальна захворюваність дівчат зросла в 1, 7 рази, хвороб сечостатевої системи - у 4, 6 рази, запальних захворювань репродуктивних органів - у 4, 6 рази. Значний вплив на репродуктивне здоров'я цих контингентів населення має їх репродуктивна поведінка. До факторів, що впливають на репродуктивну поведінку підлітків та молоді, відносяться негативний вплив порнографії у багатьох інформаційних полях, в тому числі і пропаганда сексуального насилля, широке розповсюдження шкідливих звичок (тютюнопаління, алкоголізм, наркоманія).

Одним із основних поведінкових чинників розладу репродуктивного здоров'я вважаються ІПСШ як у підлітковому, так і в дорослому віці. Зазначені інфекції нерідко стають причиною безплідності, невиношування вагітності, а також пренатального інфікування плода з можливими тяжкими наслідками і навіть вадами розвитку плода [28].

Проблеми здоров’я дітей та молоді зумовлені різким погіршенням стану їх фізичного, психічного та розумового розвит­ку. Лише 15 % дітей України народжуються здоровими. Вже вступаючи до школи, у 80 % дітей виявляються розлади соматичного здоров’я і у 88 % – нервово-психічні відхилення. Основні причини порушень здоров’я дітей, підлітків та населення дітородного віку мають свої специфічні особливості на етапах репродуктивного онтоге­незу і потребують наукового вивчення та термінового вирішення на всіх рівнях управ­ління (держави, регіону, області, району, міста, села, колективу), сім’ї, неформальних об’єднань, спільнот тощо [44].

Згідно показників МОЗ України в підлітків реєструється високий рівень захворюваності та починає накопичуватись хронічна патологія.                 Підставою для такого висновку є зростання за останні 5 років (2002-2007 рр.)  показників із захворюваності та поширеності хвороб на 15 % [43].

Табл. 1.1

               

                Аналіз стану соматичного та ендокринного здоров’я дівчат-підлітків свідчить про негативні тенденції, які суттєво впливають на їх репродуктивне здоров’я [7, 1, 45].

                Збільшення загальної захворюваності дівчат-підлітків за останні роки відбулося внаслідок зростання кількості хвороб, що, за даними вітчизняних авторів, суттєво впливають на репродуктивну функцію жінки [7, 1].

                Експерти ВООЗ також наголошують, що більшість хвороб у цей період можуть спричинити порушення репродуктивного здоров’я. Так, близько 20 % жінок, які мали в пуберантному періоді ювенільні кровотечі, у подальшому знаходяться під наглядом з приводу дисфункціональних маткових кровотеч, а у третини з них відмічається стійке невиношування вагітності [77; 55].

                Аналізуючи причини такої негативної динаміки показників здоров’я молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, який переважає у структурі чинників впливу на формування стану здоров’я.

За даними соціологічного опитування, проведеного Українським інститутом соціологічних досліджень ім. О. Яременка в межах міжнародного проекту ВООЗ „Здоров’я та поведінкові  орієнтації учнівської молоді” тільки третина молоді оцінила своє здоров’я як добре або відмінне, при цьому близько 70 % повідомили про малорухливий спосіб життя, 50 % про нераціональне харчування, надмірне вживання солодких напоїв. Серед опитаних віком 15-16 років у різних навчальних закладах 25 % вживали алкоголь раніше 13 років, а серед тих, кому 11-12 років, мали досвід вживання алкогольних напоїв 40 %. Щотижнево вживає пиво серед молоді  50 % хлопців і третина дівчат. 20-25 % юнаків різного віку закурили в          11 років або раніше, а серед дівчат 25-40 % вперше закурили у 14-15 років. Наркотики вживали 8-26 % серед 13-16-річних учнів та студентів.

10-35 % не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.

Близько половини практикували фізичну активність лише півгодини або годину на тиждень. 75 % на перегляд телепередач витрачали щодня в будні 1-4 години, а 65-90 % проводили за комп’ютером 0,5-3 години на день.

Близько 60 % батьків та 40 % матерів знають мало або зовсім не знали як проводить їхня дитина час після занять та ввечері [9].

Лише 30 % учнів на уроках фізкультури можуть виконати нормативи без ризику для здоров’я. Лише у 18-24 % процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів відбуваються сприятливо. Ці дані серед учнівської та студентської молоді, яка визнана здоровою і не має протипоказань до занять фізкультурою [23].

Тютюнопаління дотепер залишається найпоширенішою шкідливою звичкою, що негативно впливає на організм людини. Наукові дослідження в найбільш розвинутих країнах світу показали, що паління тютюну є безпосередньою причиною розвитку багатьох захворювань, тому в цих країнах були прийняті безпрецедентні державні програми, спрямовані на покращення здоров’я населення та боротьбу з тютюнопалінням. Не дивлячись на багаторічні зусилля щодо антинікотинової пропаганди, Україна за даними ВООЗ відноситься до країн з високим рівнем тютюнопаління. За даними МОЗ України в сучасних умовах в жіночій популяції нашої країни кожна п’ята жінка - активний курець. Підвищення ролі жінки в сучасному житті, зміна пріоритетів та норм поведінки жінок, значні психологічні та стресові повсякденні навантаження стали тим хибним підґрунтям, що зумовило таке посилення тютюнопаління. Аналіз вітчизняної, закордонної літератури та джерел системи Інтернет свідчить про негативний вплив тютюнопаління на стан плода (Ness R.B., Grisso J.A. et al. 1999; Макагонов Н.А. 1991; ).

Сексуальна та репродуктивна поведінка підлітків в сучасних умовах відмічається цілим рядом особливостей та нових тенденцій: дещо ранній вступ дівчат в статеві стосунки, прийнятність для значної кількості молоді (більше 50 %) дошлюбних сексуальних стосунків і співжиття; зростання інтересу суспільства до всіх видів еротики; наростання дистанції між сексуальною поведінкою молоді та настановами старшого покоління.

Незважаючи на юний вік, кожна друга (47 %) сексуально активна дівчина має вже більше одного партнера.

 Немає достатнього настороження у стосунках з випадковим статевим партнером, біля 60 % практикують незахищений статевий акт в даних обставинах, що призводить до широкого розповсюдження інфекцій, які передаються статевим шляхом, серед цього контингенту жінок. Ранні статеві стосунки, низький соціальний рівень, відсутність сексуального виховання, інформації та знань про планування сім’ї, контрацепцію та безпечний секс призводять до широкого розповсюдження урогенітальних інфекцій серед юних вагітних [40].

Безумовно, всі ці фактори реалізуються під час вагітності та пологів молодої матері у вигляді різних перинатальних проблем її дитини [1].

Згідно даних у першовагітних частота абортів доходить до 40 %. Серед причин материнської смертності, яких можна було б уникнути, 19-23 % належать перериванню вагітності [11].

Вагітність в юному віці представляє складну медико-соціальну проблему, вирішення якої в значній мірі залежить від підлітків та їх сімей, а також від суспільства в цілому. Юна вагітна часто не використовує пренатальну допомогу, у неї вище імовірність загинути від ускладнень під час вагітності і пологів (К.В. Воронин и соавт., 1999; З.М. Дубосарська, 2000). Рання вагітність призводить до соціальної ізоляції незаміжніх юних матерів, перериває їх освіту, що надалі наносить економічну шкоду суспільству, а неповнолітня мати нерідко позбавлена економічної та психоемоційної підтримки, що викликає погіршення її здоров’я, як жінки (Л.А. Иващенко, 2000; Р.К. Игнатьева и соавт., 2000). Все це негативно відображується на репродуктивному здоров’ї молодих жінок.

Надзвичайно важливим показником роботи служби дитячої та підліткової гінекології, планування сім'ї є частота пологів у юних неповнолітніх жінок, який в Україні значно перевищує відповідний у розвинутих Європейських країнах та середньосвітовий показник (3 - 4 %). Як свідчать результати соціологічних опитувань у 80% юних жінок вагітність була незапланованою і народжування дитини супроводжувалося складністю соціальної адаптації юної матері у суспільстві.

Частота абортів та пологів у юних неповнолітніх жінок в Україні.

Таблиця 1.2

 

При цьому, загальноприйнятим є той факт, що первородящі в 18 років складають групу високого ризику по розвитку акушерських і перинатальних ускладнень (Е.Б.Яковлева, 1994; А.Ф.Якубовський, 1999).

Переважна більшість дослідників вважають, що вагітність і пологи в юних пацієнток зумовлюють у багато разів більший ризик виникнення різноманітного роду ускладнень, ніж у жінок 20-25 років, оскільки перебігають на фоні незрілих компенсаторних і адаптаційних механізмів. Окрім того, високий показник ускладнень під час вагітності і пологів у підлітків значною мірою пов'язаний із впливом не тільки медичних, але й соціально-психологічних чинників, що носять у більшості випадків стресовий характер [41].

У структурі ускладнень вагітності в юних жінок частіше відзначалися: анемія (до 92,2 %), загроза переривання вагітності (26,8 - 41,0 %), гестоз (35,1 – 67,0 %), гестаційний пієлонефрит (63,0 %), ранній токсикоз (27,2 - 46,2 %); у той час як ці показники в жінок репродуктивного віку - відповідно 40 %; 15-20 %; 13-16 %; 18-20 %; 8-10 %. В 90,8 % юних породіль були пологи, що відбулися в строк, в 7,9 % - передчасні й в 1,3 % - запізнілі, а в жінок оптимального репродуктивного віку – 93,3 %; 4,0 %; 2,7 %.  У структурі ускладнень пологів у юних породіль відзначається висока частота несвоєчасного відходження навколоплідних вод – в 28,0-30,0 %, аномалії родової діяльності – до 37,2 %, кровотечі в родах і ранньому післяпологовому періоді – 4,0-7,0 %, клінічно вузький таз – 10,0 %. В 84,6 % жінок відзначалися травми промежини, шейки матки, піхви [64].

В свою чергу, значна частота народження недоношених дітей супроводжується збільшенням порушень у них неврологічної патології [52, 59]. Вивченню різних сторін перебігу вагітності і пологів в юному віці, як в нашій країні, так і за рубежем, присвячено велику кількість публікацій. Загальновідомим є той факт, що первородящі до 18 років складають групу високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології. Поряд з цим, одним з найменш вирішених питань даної проблеми є віддалені наслідки розродження неповнолітніх жінок, особливо у випадку кесарева розтину, частота якого збільшується з року в рік і досягає 15,0 % по всій Україні [14].