к.е.н. Євдокимов А.В., Яковлева Г.В. Кадровий потенціал вищої школияк чинник визначення якості освіти

 

Згідно з Болонськими принципами якість освіти має гарантуватися на рівні держави та університету.

Експертами ВНЗ Харкова та Державної інспекції був проведений аналіз ступеня впливу різних факторів на якість вищої освіти за арифметичною усередненою вагою та рейтингом.

Аналізуючи вплив якісних характеристик науково-педагогічного персоналу на якість вищої освіти, слід зазначити, що з 16 розглянутих факторів за рейтингом впливу на якість вищої освіти (узагальнені дані) 3 місце посідає наявність у викладачів мотивації до успішної діяльності (9,35%), 5-те - якісний склад викладачів (8,17%). Якісними характеристиками науково-педагогічного персоналу можна вважати й рівень методичного забезпечення студентів (5,25%) – 11-те місце за рейтингом - та рівень наукових досліджень у ВНЗ (4%) – 12 місце.

Отже, як бачимо, кадровий потенціал ВНЗ суттєво впливає на якість надання освітніх послуг.

Але, на жаль, у ВНЗ України існують прояви корупції, хабарництва, що створює негативний резонанс у суспільстві і свідчить про необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти.

Тому слід посилити персональну відповідальність завідувачів кафедр за формування науково-педагогічного потенціалу підрозділу та його спроможність надавати якісні освітні послуги, створення нормального соціально-психологічного клімату в колективі, подолання негативних проявів хабарництва та корупції.

Фахівців особливо непокоїть процес демократизації навчального процесу. Стосунки між викладачами і студентами - далеко не рівноправні й не партнерські. Студент і надалі залишається заручником викладача, особливо під час екзаменаційних сесій.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що вища школа України має значний кадровий потенціал - понад 70 тис. науково-педагогічних і майже 9 тис. наукових працівників. У різних формах наукової та науково-технічної діяльності університетів беруть участь понад 5 тис. докторів і 28 тис. кандидатів наук.

Але біля 40-46 % громадян схильні оцінювати рівень освіти на всіх її етапах досить низьким. Тому реформування освіти як в структурному, так і у змістовому відношенні, є нагальною суспільною потребою часу.

 

1. Гришнова О. Розвиток вищої освіти в Україні: тенденції, проблеми та шляхи їх вирішення // Вища освіта. - 2010. - № 2-3.

2. Данилишин Б., Куценко В.  Ринок освітніх послуг:  основні тенденції та шляхи модернізації // Україна: аспекти праці. - 2009. - №8. - C. 28 – 35.

3. Кочубей Н. Освіта: постнеокласична трансформація // Вища освіта України. - 2006. - № 3. - С. 71-75.

4. Сучасний стан вищої освіти в Україні: проблеми та перспективи: Збірник наук. праць. - К.: Вид-во Київського ун-ту ім. Т. Г. Шевченка, 2010. – 510 с.