к.е.н. Кулішов В.В. ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РІВНЯ

 

На сучасному етапі розвитку світового суспільства економічна освіта стає найважливішим елементом соціальної сфери держави, що забезпечує стійке економічне зростання, стабільність та національну безпеку в цілому.

Актуальною для України є входження до загальноєвропейської системи  вищої економічної освіти, в основі якої є Болонська декларація, тобто перехід на євроінтеграційний шлях розвитку освітянської діяльності. Освіта забезпечує майбутнім фахівцям процес отримання  систематизованих знань, умінь та навичок з метою їх ефективного використання в професійній діяльності. Рівень освітянської підготовки студентів, і економічної зокрема, є одним із показників, який характеризує освітянську компетенцію, тобто, вимоги до освітянської підготовки, які характеризуються сукупністю взаємопов’язаних сутнісних орієнтацій, знань, умінь, навичок та досвіду діяльності студента по відношенню до певних кіл об’єктів реальної дійсності, необхідних для здійснення особистої і соціально значимої продуктивної діяльності [3], фахову компетентність та конкурентоспроможність країни в цілому.

Рівень економічної освіти повинен розглядатися в контексті  рівня розвитку економіки країни, відтворення інтелектуальних, продуктивних сил суспільства та створення мотиваційного  та інноваційного середовища.

Значним поштовхом в сучасних умовах є створення Європейського загальноосвітнього і наукового простору, розробка єдиних критеріїв і стандартів у галузі освіти і науки, де якість вищої освіти є основою формування цього простору. Ніколи ще проблема якості освіти в Україні не мала такою важливого ідеологічного, соціального і економічного значення, як нині. Висунення на перший план цієї проблеми зумовлене об’єктивними чинниками, на які потрібно дати відповідь:

кого, як і до якої діяльності ми хочемо підготувати;

які економічні знання мають бути базовими;

як готувати фахівців у галузі економічної діяльності різних рівнів [1].

Реформування системи вищої економічної освіти за європейським зразком зумовлює конкретні зміни  і у вивченні економічних дисциплін (наприклад, мікро- макроекономіка, міжнародна економіка) на всіх рівнях: програми, змісту, форм і технологій навчання, організації контролю навчання.  Кінцевим результатом економічної освіти є здатність здійснювати систему функцій в процесі майбутньої діяльності. Готовність і спроможність майбутнього фахівця до такої діяльності  визначається системою компетенцій, що включає не тільки традиційно визначені у стандартах освіти знання, уміння та навички, але  і формування ціннісно – мотиваційних ставлень та проектувань на їх основі особистісно  та суспільно – значимої діяльності [2].

Посилення професійної спрямованості майбутніх економістів необхідно пов’язувати із більш  глибшим вивченням іноземних мов, як обов’язкової умови  для здійснення його цілеспрямованої  інтеграції, бо потреби в залученні знань, умінь та навичок цієї мови виникають у студентів лише у професійній проблемній ситуації.

Тому одним із найголовніших завдань у вирішенні проблем удосконалення професійної підготовки студентів економічних вузів є те, щоб у системі визначити та науково обґрунтувати оптимальне співвідношення між двома діалектично пов’язаними процесами пізнання: процесом диференційованого засвоєння знань, умінь та навичок  з окремих дисциплін професійного циклу  й процесом керованої інтеграції знань, які засвоюються студентами, і вміннями на основі попередньо встановленої системи професійно значущих зв’язків іноземної мови з фаховими дисциплінами.

Так, навчання іноземних мов у Криворізькому економічному інституті студентів фаху «Міжнародна економіка» здійснюється в межах чотирьох навчальних курсів: «Основна іноземна мова професійного спрямування», «Ділова іноземна мова», «Друга іноземна мова професійного спрямування», «Фахова іноземна мова», і вивчають їх протягом п’яти років навчання і складають три іспити на денному відділенні, а також державний іспит з курсу «Ділова іноземна мова».

Щодо студентів інших економічних напрямів, то вони згідно  з навчальною програмою вивчають обов’язковий  курс  іноземної мови: «Іноземна мова професійного спрямування», і за вибірковою програмою «Поглиблений курс з іноземної мови». Крім того, при вступі до магістратури бакалаври складають вступні іспити з іноземної мови, що свідчить про щільні зв’язки іноземної мови з професійно орієнтованими дисциплінами, набуття певних знань і в кінцевому результаті формують у майбутнього фахівця цілісну систему знань.

На кафедрі міжнародної економіки  викладачі фахових дисциплін також вільно володіють двома іноземними мовами, і їх навички і знання необхідно використати для міжпредметних зв’язків.

На наш погляд, необхідно об’єднати здобуті знання та навички  викладачів та студентів і впроваджувати їх при викладанні та вивченні окремих економічних дисциплін, написанні курсової роботи  з дисципліни «Міжнародна економіка», інших фахових дисциплін іноземною мовою при навчанні на бакалаврському курсі, що відповідатиме ефективному засвоєнню отриманих теоретичних знань, активізації навичок у професійній діяльності, вмінням студентами узагальнювати і систематизувати здобуті знання.

Магістерський цикл навчання проводиться на останньому році навчання, коли студенти маючи достатній багаж попередніх знань, здатні порівняти, абстрагувати, аналізувати, систематизувати і розглядати їх через призму світового рівня, і завершувати даний рівень навчання написанням  магістерської дипломної роботи іноземною мовою.

Зрозуміло, що цей підхід повинен бути поетапним, в міру набуття певного досвіду при написанні таких робіт. Разом з тим він потребуватиме поглиблених творчих зусиль до засвоєння отриманих  та пошуку нових знань.

Підсумовуючи сказане наголосимо, що вивчення і використання іноземної мови в теорії і практиці фахового спрямування є необхідною складовою підготовки майбутніх економістів, якості їхньої освіти, підвищення попиту та їх конкурентоспроможності, критерієм суспільного прогресу в сучасних реаліях.

 

Аксьонова О.В. Методика викладання економічних дисциплін. Навч.посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 56.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Під. заг. ред. О.В.Овчарук. –К.: «К.І.С.», 2004. – С. 112.

Хуторской А.В. Технология проектирования ключевых и предметных компетенций / Интернет - журнал «Эйдос». – 2005. – 12 декабря.