Рожкова Є.Ю. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ – ДІЄВА ФОРМА ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

 

Проблема студентського самоврядування в закладах освіти набула своєї актуальності в кінці ХХ на початку ХХІ ст., тобто в період становлення української незалежної держави. Чому ці питання набувають особливої уваги в сучасних умовах?

По-перше, відбувається активне утвердження демократичних засад в усіх сферах життєдіяльності українського суспільства.

По-друге, інтеграція України у європейське співтовариство та перехід до ринкової економіки, безумовно, зачіпають усі складові освітньої галузі, вимагають її демократизації, адже згідно з принципами Болонського процесу студентство розглядається як партнер.

По-третє, студентство в усі часи виступало своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства. Молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями, соціальним прошарком населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів моральних принципів.

По-четверте, студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

У дослідженні проблеми розвитку студентського самоврядування виділяють наступні аспекти: соціальний аспект, з точки зору якого студентське самоврядування розглядається як складова частина громадського самоврядування; при цьому відзначається, що саме на основі самоврядування у студентів формується почуття причетності до подій, що відбуваються в країні, і відповідальності за ці події; правовий аспект, який в умовах демократизації суспільства дозволяє сформувати розуміння необхідності правових гарантій громадянина; соціально-психологічний аспект являється як умова і результат коллективостворення як прояв між особових стосунків; соціально-організаційний аспект, який розцінюється як функція управління, як показник рівня сформованості колективи, як процес, що забезпечує його рух вперед; педагогічний аспект визначуваний можливостями в рішенні учбових і соціально-виховних завдань, що стоять перед колективом студентів і педагогів.

Система студентського самоврядування як така є могутньою структурою, що будує міцний грунт як для розвитку самого вищого навчального закладу, так і для майбутніх молодих кадрів – кожного студента індивідуально. Та для того, аби цей самий студент реалізовував себе та розвивався на користь собі, університету та державі, важливо його правильно мотивувати. Доведено, що найбільш ефективна робота тоді коли вона виконується за власним бажанням, коли люди отримують певне моральне задоволення від самого процесу. Так як діяльність органів студентського самоврядування (ОСС) не завжди є адекватно оцінена і тим більше майже ніколи не винагороджується то до ОСС повинні входити ті люди, котрим не байдуже студентське життя, які хочуть змінити його в кращу сторону. Діяльність органів студентського самоврядування в освітніх установах являється важливою і невід’ємною складовою підготовки конкурентоспроможного фахівця середньої ланки.