ПЕРЕДМОВА

 

Європейська вища освіта крокує шляхом кардинальних змін. Уніфікуються національні системи підготовки фахівців, створюється загальноєвропейський науковий та освітній простір, здійснюються доволі радикальні інституційні перетворення.

Болонський процес, який передбачає багатоваріантність (тобто ніхто не вимагає створення в різних країнах абсолютно ідентичних освітніх систем) став головним інструментом інституційних перетворень у вишах, метою яких є зміцнення взаємозв'язків та покращення взаєморозуміння між різними системами освіти. Для України з її традиційно потужною освітянською галуззю впровадження Болонського процесу є особливо важливим.

Запровадження основних положень Болонського процесу передбачає врахування національних підходів до організації навчання, змісту освіти, традицій у підготовці майбутніх фахівців з вищою освітою. У багатьох європейських документах щодо розвитку вищої освіти зазначається, що університети повинні значною мірою зберігати свої власні традиції, надбання та досвід, оскільки мова не йде про пряме запровадження закордонного досвіду у навчальний процес українських університетів.

Міністерством освіти і науки особлива увага приділяється тому, щоб кожен університет, поряд із врахуванням загальних рекомендацій та порад міністерства для всіх університетів України, формував своє власне освітнє середовище, культуру організації навчання, культуру викладачів і студентів, культуру оцінювання навчальних досягнень студентів, забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників.

Основними завданнями впровадження Болонської системи організації навчального процесу є забезпечення високого рівня якості вищої освіти і сприяння мобільності суб'єктів європейських університетів шляхом визнання кваліфікацій та їх профілів. На сучасному етапі розвитку України в цьому питанні важливим викликом є запровадження стандартів, рекомендацій і основних інструментів, що сприятимуть сумісності, порівнянності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців після 2010 року.

Інтеграція системи вищої освіти України сприятиме: забезпеченню якості вищої освіти;  визнанню періодів і термінів підготовки;  мобільності студентів, викладачів, наукових працівників;  забезпеченню справедливого доступу до вищої освіти;  зміцненню позицій українських університетів на національному, європейському і світовому ринку праці та ринку освітніх послуг.

З огляду на це, сьогодення  є надзвичайно важливим для системи вищої освіти України у визначенні ключових короткотермінових стратегій розвитку та узгодженні національної нормативно-правої бази зі стандартами і рекомендаціям. Період з 2010 по 2020 рік повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку та удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському і світовому просторі в контексті забезпечення якості її надання.

Саме цим питанням була присвячена науково-методична конференція «Сучасні проблеми вищої освіти України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору», яка проводилась 6–7 жовтня 2010 року в Сумському державному університеті (м. Суми) на базі факультету економіки та менеджменту. В роботі конференції взяли участь 86 представників професорсько-викладацького складу 13 вищих навчальних закладів України та Фінляндії, а також управлінці та працівники органів державної влади. За результатами конференції опубліковано 72 матеріали доповідей на конференції.

Колектив Сумського державного університету дякує за активну участь в обговоренні питань конференції та сподівається на подальшу плідну співпрацю з представниками професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів.

 

З повагою,

декан факультету економіки та менеджменту СумДУ

д.е.н., проф. Прокопенко О.В.

 

заступник декана з методичної роботи

к.е.н. Старченко Л.В.