Лисиця В.І. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕДОЛІКІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

 

У сучасному світі, де спостерігається бурхливий технологічний наукомісткий розвиток, фахівець повинен постійно отримувати та підвищувати свій рівень знань у своїй галузі діяльності.

Використання інтернет-технологій відкриває багато нових можливостей у цьому напрямку та робить більш доступним отримання освіти.  З’являється нова форма освіти, яка поступово завойовує своїх прихильників на ринку освітніх послуг у всьому світі – дистанційна форма.

Так, бюджет Відкритого Університету Великобританії складає 400 млн. фунтів. У Турецькому університеті здобувають освіту більше половини студентів країни. У Національному Відкритому Університеті Індіри Ганді у Індії нараховується більше 1 млн. студентів.

Навчальні заклади різних країн світу вважають дистанційне навчання стратегічно важливим напрямком свого розвитку. Сумський Державний Університет є одним із лідерів у впровадженні дистанційного навчання в Україні.

Найбільш відчутною перевагою дистанційної форми навчання є технологічність – навчання з використанням сучасних програмних та технічних засобів, що дозволяє побудувати процес освіти на підвалинах активної взаємодії студента з навчальною системою. Не менш важливими перевагами тут є також доступність та відкритість навчання, що дає змогу отримувати знання без відриву від роботи. Крім того, дистанційне навчання є більш дешевою формою, бо навчальний заклад має економію на переїздах, платі за оренду або утримання учбових приміщень, організації навчання в інших містах тощо. Ця форма відкриває також можливості розширити географію навчальних послуг, навіть за межі своєї країни, не підвищуючи при цьому свої витрати.  Поряд з тим дистанційна форма має свої проблеми та недоліки, над вирішенням яких потрібно працювати. Ми пропонуємо наступну їх класифікацію (рис. 1).

Усуненню цих недоліків та проблем може сприяти популяризація цієї форми у засобах масової інформації, більш глибоке вивчення IT-технологій у закладах середньої та вищої освіти та розробка прийняття стандартів дистанційної освіти, підвищення рівня розробників дистанційних курсів тощо.