к.е.н. Савченко К.В.Інформатизація процесу підготовки фахівців економічного профілю

 

Згідно основних положень Болонського процесу, що визначають вимоги до компетентності випускника та систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, підготовка фахівців з економіки має чітко виражений практично орієнтований підхід.

Звичайно, такий підхід вимагає як особливих методик навчання, так і спеціальних засобів діагностики, що призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого студентом рівня сформованості знань, умінь і навичок,  професійних  якостей.

Для якнайкращого набуття необхідних умінь студент під час навчання повинен опинитися в умовах, максимально наближених до реальних, та спробувати самостійно вирішити поставлену перед ним задачу. Наприклад, щодо зазначеного вище уміння, ефективним може бути отримання навичок оцінки та вибору оптимального методу хеджування валютних ризиків суб’єктів міжнародних фінансових відносин. Цього досить складно досягти на звичайних практичних заняттях, де більшість часу студент працює під керівництвом викладача.

В такому випадку на допомогу може прийти певна віртуалізація навчального процесу, коли в спеціально обладнаних аудиторіях студенти здійснюють імітаційне вирішення задач з використанням комп’ютерних тренажерів.

Практична реалізація віртуальних тренажерів як засобів навчання та перевірки знань і умінь відбувається через їх розроблення на основі технологій Java та web-програмування. Тобто вони розміщуються та запускаються  на відповідних web-сторінках навчальних дисциплін. Крім того, з метою контролю та накопичення інформації результати виконання тренажерів фіксуються на web-сторінках студента та викладача дисципліни.

Дидактичною метою використання віртуальних тренажерів є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи у конкретній предметній галузі.

Тренажер, на відміну від інших засобів навчання, дає змогу забезпечувати таке:

можливість спрощувати чи ускладнювати навчальну задачу;

зміну параметрів, масштабу часу;

створення критичної ситуації;

призупинення процесу у будь-який момент часу для обговорення ситуації, що виникла, аналізу рішень та дій студента;

неодноразово повторювати необхідні ситуації для закріплення навичок;

забезпечувати постійний контроль якості дій студента;

здійснювати реєстрацію досягнень і невдач студента.

Успішне виконання тренажеру дозволяє студенту отримати певну кількість балів, що враховуються при визначенні рейтингової оцінки за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.