ВИПАДОК ХРОНІЧНОЇ ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ

(Епштейна-Барра та ЦМВ)

Сумська обласна клінічна інфекційна лікарня

ім. З.Й. Красовицького, м. Суми

 

Вступ. Хронічна герпетична інфекція являється актуальною проблемою на сучасному етапі та займає вагоме місце серед вірусних хвороб печінки після парентеральних вірусних гепатитів. Частіше хвороба перебігає у вигляді хронічного ураження гепатобіліарної системи, органів травлення, а також має різноманітну клінічну картину та становить інтерес для практикуючих лікарів інфекціоністів, гастроентерологів та терапевтів.

Основна частина. Хворий П., 31 року, госпіталізований до СОКІЛ у квітні 2011 року зі скаргами на болі та відчуття важкості у правому підреберֹї, субфебрилітет, слабкість, схуднення, зниження працездатності. З анамнезу відомо, що захворів близько 10 місяців тому (у червні 2010 р.), коли став відмічати діарею до 4-5 разів на добу протягом 2 місяців. В подальшому з’явилися болі в правому підребер’ї, нудота, відчуття гіркоти в роті, схуднення до 10 кг, з вересня – схильність до набряків нижніх кінцівок, у грудні перехворів на пневмонію, правобічний пахвинний лімфаденіт. 

При огляді: стан середньої тяжкості, температура тіла       37,30 С, шкірні покриви звичайного забарвлення, лімфовузли не збільшені, субіктеричність склер, збільшення печінки на 2,5-3 см нижче рівня реберної дуги та її болючість при пальпації і селезінки до 1 см. Клінічний аналіз крові без патологічних змін, ПТІ 76 %. У біохімічному аналізі крові підвищення рівня білірубіну до 25 мкмоль/л, прямого – 9,9 мкмоль/л, АсАТ, АлАТ, ЛДГ та ГГТ у межах норми. В клінічному аналізі сечі помірна протеїнурія. УЗД – ознаки гепатоспленомегалії, стеатозу, дифузні зміни підшлункової залози, еластометрія печінки – стадія фіброзу F1. При серологічному дослідженні виявлено IgG до ядерного антигену  вірусу Епштейна-Барра (EВNA IgG) та ІgM до цитомегаловірусу. Гострі маркери EBV-інфекції (EBV-VSA IgM та EBV-EA IgG), маркери вірусних гепатитів, антинуклеарні та антимітохондріальні антитіла не виявлені.

Встановлено клінічний діагноз: хронічна герпетична інфекція (Епштейна-Барра вірус - ІФА EВNA IgG, ЦМВ ІФА IgG), гепатит, мінімальної активності, стадія фіброзу F1. Ентерит. У лікуванні з інтервалом у 5 місяців застосовано плазмаферез, дезінтоксикаційну, гепатопротекторну, антиоксидантну та метаболічну терапію. На тлі проведеного лікування відмічалося покращання самопочуття, зникнення больового синдрому, нормалізація температури тіла, зменшення розмірів печінки, нормалізація білірубіну та загальноклінічних показників, а також зменшення проявів хронічного процесу та стеатозу при ультразвуковому дослідженні печінки, покращання якості життя пацієнта при динамічному спостереженні протягом 1 року.

Висновки. Таким чином, ураження печінки може бути спровоковано різноманітними чинниками, в тому числі вірусами герпетичної групи.

 

 

Каменєв Юрій Іванович