ГАРЯЧКА ЗАХІДНОГО НІЛУ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Сумська обласна інфекційна клінічна лікарня

ім. З.Й. Красовицького, м. Суми

Обласна санітарно-епідеміологічна станція, м. Суми

 

Вступ. У 1985 р. на Сумщині вперше виявлено природний осередок гарячки Західного Нілу (ГЗН) (Путивльський район, с. Шарпівка), проте випадки захворювання серед населення Сумщини, в тому числі і Путивльського району, зареєстровані не були.

Мета роботи: визначення можливої циркуляції вірусу ГЗН серед населення Сумщини.

Основна частина. Протягом 2010-2011 р.р. у вірусологічній лабораторії облСЕС досліджено 86 сироваток крові, відібраної у хворих з лихоманками невстановленого ґенезу, а також осіб без ознак інфекційної патології.

Дослідження проводилось імуноферментним методом. Була використана тест-система «ВектоНил-ІgG», яка розрахована на якісне визначення антитіл класу IgG до вірусу ГЗН у поодиноких і парних сироватках крові та визначення титру антитіл класу IgG при дослідженні послідовних двократних розведень сироваток крові. Результати реєструвались із застосуванням імуноферментного аналізатора SUNRISE в двохвильовому режимі 450 та 620 нм. Середнє значення оптичної густини негативних контролів становило 0,011 Од (при нормованому до 0,25 Од), позитивних - 2,15 Од (при нормованому вище 0,7 Од), оптична густина позитивних проб знаходилась у межах 0,29 - 4,80 Од. Сумнівних результатів не виявлено.

За результатами досліджень у 13 (15,1 %) осіб виявлені антитіла класу IgG до збудника ГЗН. Розподіл обстежених з позитивними результатами досліджень на ГЗН був наступним: за територією проживання - м. Суми – 5 осіб, Сумський район – 1, м. Конотоп - 3, м. Охтирка - 1, м. Шостка – 3; за віком - 20-29 років - 1, 30-40 - 6, 41-50 - 3, 51 рік і старші - 3; за статтю - чоловіків - 5, жінок - 8.

Антитіла класу IgG виявлені у пацієнтів з ознаками захворювання, причому у 7 (53,8 %) хворих симптоми хвороби відмічались влітку та восени.

Зокрема, у хворого Ф., жителя м. Суми, ознаки захворювання з'явились у другій половині червня, коли температура тіла підвищилась до 39,5 °С, турбував головний біль, біль у потилиці, відчуття печії і слабкості у м'язах нижніх кінцівок. При огляді - менінгеальний синдром. Встановлений діагноз: гострий серозний менінгіт невстановленої етіології. Свою недугу пов'язує з перебуванням на риболовлі (за 10 днів до захворювання) на водоймищах у Сумському районі, де відмічав чисельні укуси комарів.

Чотирьом іншим обстеженим, що мешкають у м. Суми, були встановлені діагнози: гостра респіраторна вірусна інфекція або ентеровірусна екзантема. В усіх ознаки захворювання з'явились наприкінці липня - початку серпня 2010 р. Хвороба супроводжувалась підвищенням температура тіла до               38,0-39,0° С, помірним головним болем, слабкістю, у одного із захворілих був виражений біль у м'язах шиї, грудної клітки. З 3-го дня захворювання у всіх пацієнтів з'явився макуло-папульозний висип. Троє з них обстежені на ентеровіруси - результат негативний.

У мешканки Г. с. Токарі Сумського району наприкінці липня були ознаки ГРВІ з підвищенням температури тіла до 37,5° С. За медичною допомогою не зверталась. Проживає у приватному будинку, що знаходиться поблизу ставка.

Інших двоє хворих (мешканці м. Конотопа) були обстежені з приводу підвищення температури тіла до 37,2° С. Причому у пацієнта М. ознаки захворювання з'явилися на початку жовтня, температура трималася протягом двох місяців, були слабкість, хиткість ходи. Встановлено заключний діагноз: нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом, тривалий субфебрилітет.

Усі обстежені протягом останнього року за межі Сумської області не виїздили. Вказували на перебування на дачних ділянках неподалік місць постійного проживання, відвідування лісу (Конотопський район), риболовлю або постійне проживання біля водоймищ Сумського району, укуси комарів.

Враховуючи, що в досліджуваних сироватках крові виявлялись тільки антитіла класу IgG без визначення авідності та наростання їх титру, не можна однозначно встановити давність інфікування. Проте, серопозитивність у поєднанні з клінікою, подібною до ознак ГЗН, літньо-осінній період дає підставу для висновку, що зазначені особи перехворіли саме на ГЗН.

Висновки. Проведене дослідження дозволяє прогнозувати подальший розвиток епідемічного процесу ГЗН, у зв’язку з чим необхідно для своєчасного виявлення та якісної диференційної діагностики ГЗН впровадити в практику обов’язковий моніторинг за циркуляцією вірусу ГЗН.

 

 

Тупикова Тетяна Борисівна