ДІАГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ІНТЕГРАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПРИ ПОЗАГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЯХ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. О.І. Сміян

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. Гострі позалікарняні пневмонії (ПП) є одним із найпоширеніших захворювань дітей. Цьому сприяє імунологічна, функціональна і анатомічна незрілість організму дитини, а також широкий діапазон збудників захворювання. До групи високого ризику захворюваності відносяться діти раннього віку. Саме у таких хворих пневмонія нерідко протікає тяжко, атипово, що утруднює її діагностику і своєчасний початок інтенсивної терапії.

Актуальність даної проблеми обумовлена не тільки високим рівнем захворюваності, але й істотною летальністю від пневмонії у новонароджених і дітей раннього віку. У структурі смертності у дітей першого року життя захворювання органів дихання становлять 3-5 %.

Тому в останні десятиріччя  активно вивчається можливість використання різноманітних лабораторних показників для об’єктивної оцінки важкості стану дітей та розвитку ендотоксикозу при інфекційно-запальних захворюваннях.

Мета роботи: вивчити та розрахувати інтегративні показники ендогенної інтоксикації, з’ясувати можливості їх використання для діагностики негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку.

Основна частина. На базі Сумської міської дитячої клінічної лікарні ім. Св. Зінаїди, інфекційного відділення № 1 були проведені лабораторні дослідження крові 69 дітей у віці від одного місяця до трьох років, які перебували на лікуванні у даному відділенні за період від 2010 по 2011 роки.

Використовуючи інтегративні показники ендогенної інтоксикації, обчисляли три індекси: зсуву лейкоцитів крові (ІЗЛК), лейкоцитарний індекс інтоксикації за Я.Я. Кальф-Каліфом (ЛІІ) і представлений Д.О. Івановим, Н.П. Шабаловим та співавторами індекс імунореактивності (ІІР).

ІЗЛК відображає збільшення в крові дітей еозинофілів, базофілів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, що в свою чергу підтверджує розвиток інтоксикації та бактеріальної агресії на організм дитини. При ПП у період розпалу захворювання відмічалось достовірне збільшення цього індексу у дітей до (1,010,06).

ІІР відображає участь клітин, які продукують цитокіни, в імунній відповіді при запаленні. Чим цей індекс вищий, тим більше в кровоносному руслі клітин-продуцентів цитокінів, що свідчить про підвищення імунологічної реактивності організму дітей. У період розпалу захворювання ІІР у хворих дітей значно підвищився – (33,261,83) (р<0,05).

Лейкоцитарний індекс інтоксикації також відображає ступінь розвитку ендотоксикозу. При поступленні до стаціонару у дітей із ПП ЛІІ достовірно збільшився до (0,650,07).

Висновки. Простим та доступним лабораторним методом для додаткової діагностики негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку можна використовувати індекс зсуву лейкоцитів крові,  лейкоцитарний індекс інтоксикації за Я.Я. Кальф-Каліфом і представлений Д.О. Івановим, Н.П. Шабаловим та співавторами індекс імунореактивності.

 

 

                        Гавриленко Вікторія Федорівна                  

СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ АНТИБАКТЕРІАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ХРОНІЧНИХ ХОЛЕЦИСТИТІВ ТА ХОЛАНГІТІВ

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М.Д. Чемич

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. Запальні ураження жовчовивідних шляхів при вірусних гепатитах (ВГ) досить поширені. Розвиток холециститу і холангіту зумовлений зниженням бактерицидних властивостей жовчі, внаслідок чого активізується умовно патогенна мікрофлора. Ці ускладнення потребують антибактеріальної терапії. При гострих ВГ знижена екскреторна функція печінки і це заважає створенню бактеріостатичної концентрації препарату жовчі. Крім того, серед мікроорганізмів, що виділяють із жовчі хворих на ВГ, багато антибіотикорезистентних. Застосування хіміотерапії в гострому періоді ВГ може спричинити розвиток токсико-алергічних реакцій. Тому актуальним є пошук безпечних і ефективних препаратів для лікування запальних уражень жовчовивідних шляхів.

Мета роботи: вивчення ефективності гепацефу в лікуванні ускладнень ВГ.

Основна частина. Опрацьовано 32 історії хвороби хворих на ВГ, ускладнені хронічним холециститом або холангітом. Вік пацієнтів коливався від 30 до 60 років. Жінок - 18, чоловіків - 14. Легкий перебіг хвороби визначено в 32 осіб.

Клінічними проявами уражень жовчовивідних шляхів були скарги на помірний біль у правому підребер’ї - у 29 хворих, болючість при пальпації в проекції жовчного міхура - у 21, позитивні симптоми Кера і Ортнера - у 17, субфебрилітет - у 11. У 19 пацієнтів відзначено лейкоцитоз з нейтрофільозом, у 14 - збільшення ШОЕ. При дослідженні жовчі в усіх хворих виявлено елементи запалення (епітелій жовчного міхура, жовчних протоків, лейкоцити, слиз).

Хворих розділили на 2 групи: 1-а (22 особи) отримували гепацеф 1,0 х 2 р в/в протягом 7 днів, 2-а (10 осіб) – фурагін по 0,1 г 4 рази на день - 7 днів.

Після курсу лікування у пацієнтів 1-ї групи зникли лабораторні ознаки запалення у 17 пацієнтів на 7-й день; у 2-й групі зникли у 5 хворих на 12-й день. Клінічні прояви хронічного холециститу або холангіту зникли у 1-й групі на 5-й день, у 2-й групі - на 7-й.

Висновки. Таким чином, проведені дослідження дають підставу рекомендувати гепацеф як антибактеріальний засіб для лікування запальних уражень жовчовивідних шляхів у хворих на ВГ.

 

 

Голяр Оксана Іванівна