ммп-2 ЯК МАРКЕР ФІБРОЗУ ПЕЧІНКИ У ХВОРИХ З КОІНФЕКЦІЄЮ ХВГС/ВІЛ

Кафедра інфекційних хвороб

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. Л.В. Мороз

Вінницький національний медичний університет

ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця

 

Вступ. Хронічні вірусні гепатити і ВІЛ-інфекція є однією з найбільш актуальних проблем сучасної інфектології. Близько 175 мільйонів чоловік в світі інфіковано вірусом гепатиту С, 40 мільйонів - ВІЛ та 12 мільйонів коінфікованих ВГС+ВІЛ. Кожного дня в Україні реєструється приблизно 54 вперше виявлених випадків ВІЛ. Офіційно в нашій державі проживає біля 160 тис. ВІЛ-інфікоканих осіб, 10 з них помирає з діагнозом СНІД протягом однієї доби. В залежності від шляху передачі від 15 до 90 % з них інфіковані вірусом гепатиту С.

Коінфекція ХГС/ВІЛ суттєво відрізняється від звичайного перебігу моноінфекціїї HCV. Більшість авторів вважають, що імуносупресія, викликана ВІЛ, значно посилює гепатотропність вірусу гепатиту С. Застосування ВААРТ, що є фактором гепатотоксичності, змінює показники маркерів, що, зазвичай, використовуються для оцінки ступеня запальних та фібротичних змін печінкової тканини. «Золотий» стандарт визначення ступеня фіброзу печінки - пункційна біопсія печінки (ПБП) в силу різних обставин використовується у хворих з коінфекцією край рідко, тому існує потреба пошуку нових неінвазивних маркерів фіброзу печінки.

Мета роботи: встановити діагностичну цінність визначення вмісту ММП-2 у сироватці крові в якості неінвазивного маркеру фіброзу печінки у хворих на коінфекцію ХГС/ВІЛ.

Основна частина. Під нашим спостереженням знаходилося 91 хворий з конфекцією ХГС/ВІЛ, які перебували на диспансерному обліку в диспансерно-консультативному кабінеті міського гепатологічного центру МКЛ № 1 м. Вінниці (ДКК МГЦ), обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. Серед обстежених переважали чоловіки – 77 %. Середній вік хворих становив (28,91±7,08) років.

Верифікація діагнозу ХГС проводилась на підставі виявлення в сироватці крові хворих НСV-RNA якісним та кількісним методом ПЛР (на тест-системах НПФ « ДНК- технологія», Росія) та генотипу вірусу . Встановлення діагнозу ВІЛ проводилось на підставі виявлення в сироватці крові анти-HIV імуноферментним методом на тест-системах, НІV-RNA якісним та кількісним методом ПЛР, дослідження стану клітинного імунітету (визначення рівня CD4+)  методом проточної цитофлюрометрії. Стадія ВІЛ-інфекції встановлювалась згідно класифікації ВООЗ.

Для з’ясування характеру та глибини ураження печінки вивчались показники цитолізу та холестазу.

Визначення в сироватці крові вмісту ММП-2 проводилось методом ІФА на тест-системах Quantikine (R & D Systems, США) в лабораторії Вінницького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом. Паралельно хворим проводилась черезшкірна пункційна біопсія печінки (ПБП), зрізаючою голкою типу "UNICUT G 16" фірми "Bard" (Німеччина) з подальшим гістологічним дослідженням біоптатів. Оцінку активності некрозо-запального процесу та ступеня фіброзу здійснювали за системою МETAVIR (Франція, 1994).

На обстежених осіб заповнювались спеціально розроблені індивідуальні карти хворого, в які вносились анамнестичні, клінічні, лабораторні дані, а потім проводилась статистична обробка результатів за допомогою програм

Для групи співставлення обрано 20 осіб з діагнозом ХГС, репрезентативних за віком, статтю та терміном інфікування, які проходили обстеження на базі ДКК МГЦ м. Вінниці.

Висновки. МПП-2 можна вважати універсальним неінвазивним фібротичним маркером, вміст котрого в сироватці крові достовірно відображає ступінь фіброзу печінки не лише при моноінфекції ХГС, але й при коінфікуванні ВІЛ.

 

 

Капуста Марина Олександрівна, Рожанська Марія Миколаївна