СТАН КИШЕЧНОЇ МІКРОФЛОРИ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ В ПЕРІОДІ ЗАГОСТРЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ

Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. О.І. Сміян

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. Мікрофлора є важливою складовою захисного бар’єра кишечнику, який здійснює регуляцію імунної відповіді на локальному та системному рівнях. Вона діє як антигенний стимул для лімфоїдної тканини кишки, спричиняючи постійну антигенну дію на імунну систему, індукуючи вироблення імуноглобулінів, інтерферонів, цитокінів, пропердину та комплементу.

Мікробіота виконує захисну функцію по відношенню до патогенних та умовно-патогенних бактерій, пригнічуючи їх ріст і забезпечуючи резистентність колонізації. При порушенні однієї з функцій мікробіоценозу кишечника виникають порушення різних видів метаболізму, сприяючі виникненню дефіциту мікронутрієнтів, вітамінів, мікроелементів, мінеральних речовин, що може викликати незворотні процеси в органах і системах макроорганізму, а також зниження імунного статусу.

Відомо, що супутні дисбіотичні зміни кишечнику,  досягаючи певного рівня, погіршують клінічний перебіг основного захворювання. У цих умовах наростають клінічні симптоми, подовжується тривалість хвороби, загальний стан стає більш тяжким, погіршуються показники лікування і якість життя пацієнтів. Якщо в ході лікування не вдалося добитися оптимізації стану кишкового мікробіоценозу, то в цьому випадку частіше відзначається ускладнений перебіг і рецидиви основного захворювання.

Мета роботи: вивчити кількісний та якісний склад мікрофлори кишечнику у дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) віком від 12 до 18 років у період загострення захворювання.

Основна частина. Під спостереженням знаходилось 85 дітей у віці від 12 до 18 років, хворих на БА. Контрольна група складалась із 36 умовно здорових дітей.

Наші дослідження показали, що у дітей, хворих на БА, виявлялися різкі кількісні зміни анаеробної флори, які характеризувалися зниженням вмісту біфідо– та лактобактерій. Так, кількість біфідобактерій у періоді загострення захворювання була достовірно нижчою – (3,56±0,16) lgКУО/г, ніж у здорових осіб (7,23±0,13) lgКУО/г (р<0,001). Вміст лактобактерій дорівнював (3,54±0,19) lgКУО/г проти (7,76±0,12) lgКУО/г в осіб групи порівняння (р<0,001). Відзначалися також якісні й кількісні зміни в популяції ешерихій, які характеризувалися достовірним зменшенням загальної кількості E.coli (5,17±0,1) lgКУО/г, порівняно з групою контролю – (6,33±0,21) lgКУО/г (р<0,001). При дослідженні спостерігалось достовірне збільшення вмісту в калі умовно патогенної мікрофлори (УПМ) (Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Citrobacter, Klebsiella рneumoniae та ін.) – (3,38±0,15) lgКУО/г ( у дітей групи порівняння – (1,72±0,52) lgКУО/г) (р<0,01). Видовий пейзаж УПМ у хворих на бронхіальну астму відрізнявся від такого у здорових осіб. Найчастіше виявлялися гриби роду Candida, мікробна кількість яких склала (4,27±0,16) lgКУО/г, а у здорових осіб – (1,14±0,29) lgКУО/г (р<0,01). Вміст стафілококів (золотистого та гемолізуючого) складав (1,42±0,21) lgКУО/г, тоді як у здорових дітей у калі він був відсутній (р<0,001).

Висновки. Отримані нами дані досліджень доводять наявність порушень мікробіоценозу кишечнику у дітей, хворих на бронхіальну астму, що проявлялися якісними і кількісними змінами його мікрофлори. Виявлені мікроекологічні порушення потребують додаткової корекції пробіотичними препаратами, що в подальшому, можливо, буде позитивно впливати на клінічний перебіг основного захворювання.

Мозгова Юлія Анатоліївна, Романюк Софія Анатоліївна