МІКРОБІОТИЧНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХ ЗВ’ЯЗКИ ПРИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЯХ ПІД ВПЛИВОМ КОМБІНОВАНОГО ПРОБІОТИКА

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М.Д. Чемич

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. В Україні, як і в усьому світі, продовжують лідирувати у структурі інфекційної патології гострі кишкові інфекції (ГКІ), викликані умовно патогенними мікроорганізмами (УПМ) із полірезистентністю до антибактеріальних препаратів, що потребує перегляду пріоритету етіотропного лікування. При ГКІ, викликаних УПМ, у якості альтернативи антибактеріальними препаратам пропонуються комбіновані пробіотики.

Мета роботи: вивчити мікробіотичні та імунологічні зміни, встановити їх зв’язки при ГКІ, викликаних УПМ, під впливом комбінованого пробіотика.

Основна частина. Обстежено 50 хворих, госпіталізованих у СОІКЛ ім. З.Й. Красовицького, середній вік яких склав (41,62±2,73) роки. Було 27 чоловіків і 23 жінки. Пацієнти госпіталізовані на (1,34±0,08) добу від початку захворювання. У залежності від призначення лікувальних середників хворі були поділені на дві групи по 25 осіб у кожній. 1-а група пацієнтів отримувала базисну терапію – промивання шлунка і/або кишечнику, дієту, регідратацію, ферменти та ентеросорбенти. Хворі 2-ої – комбінований пробіотик “Лакто” по 1 капсулі тричі на добу через 30 хв. після прийому їжі протягом 5 днів у складі базисної терапії. Крім загальноклінічних обстежень у всіх пацієнтів були досліджені мікробіоценоз кишечнику, sIg A у сироватці крові при госпіталізації і на (5,63±0,14) добу з моменту захворювання. Контрольну групу склали 20 клінічно здорових донорів.

На початку лікування у всіх пацієнтів встановлено зростання у п’ять разів, порівняно з нормою, sIg A (1-а група – (20,13±1,25), 2-а – (21,92±0,82), норма – (4,05±0,36) мг/л; p<0,001). Перед виписуванням зі стаціонару рівень sIg A в обох групах не досягав значень контролю (p<0,001): у хворих 1-ї - не змінювався (19,06±1,71), p>0,05, а в осіб 2-ї – достовірно знизився порівняно з госпіталізацією та показниками першої групи (10,79±0,61), p<0,001, що вказує на зменшення запально-деструктивних змін у ШКТ.

При дослідженні стану мікробіоценозу товстої кишки при госпіталізації встановлено, що у всіх хворих знижувалася кількість біфідобактерій (1-а група (5,44±0,70), 2-а - (5,00±0,70), контроль - (7,90±0,07) lg КУО/г; р<0,05-0,001) і лактобацил (відповідно (5,76±0,67), (5,40±0,69), (7,75±0,1) lg КУО/г; р<0,05-0,001), а рівні інших представників УПМ зростали (відповідно (2,91±0,73), (2,73±0,74), (0,51±0,35) lg КУО/г; р<0,05-0,001). На (5,63±0,14) добу у осіб 1-ї групи дисбіотичні зміни поглибилися – кількість біфідобактерій (3,12±0,78) lg КУО/г і лактобацил (3,48±0,74) lg КУО/г була нижчою за гострий період недуги (p<0,05), а інші представники УПМ залишилися на рівні (2,87±0,72) lg КУО/г, p>0,05. У пацієнтів 2-ої групи, порівняно з 1-ю, відбувалося зростання кількості біфідобактерій (6,92±0,43) lg КУО/г і лактобацил (7,32±0,32) lg КУО/г, p<0,05, але рівень інших УПМ залишився сталим – (2,35±0,70) lg КУО/г, p>0,05. У досліджуваних групах рівні загальної кількості E. coli і грибів роду Candida у динаміці не відрізнялися від контрольної групи.

Встановлені кореляційні зв’язки середньої сили між рівнями sIg і кількістю біфідобактерій (-0,31), лактобацил (-0,37), інших представників УПМ (+0,56), p<0,01 свідчать про активацію гуморальної ланки місцевого імунітету при виникненні дисбіотичних станів.

Висновки. Використання комбінованого пробіотика при ГКІ, викликаних УПМ, призводить до зменшення запально-деструктивних змін у ШКТ і проявів дисбактеріозу кишечнику.

 

 

Путро Тетяна Вікторівна