АНТИБІОТИКОТЕРАПІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ПЕРВИНИХ ЛАКУНАРНИХ АНГІН

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. М.Д. Чемич

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. Лакунарна ангіна – це гостре інфекційне захворювання переважно стрептококової етіології, яке найчастіше зустрічається на сьогоднішній день. Антибіотики широко застосовуються при лікуванні лакунарних ангін. Макроліди – один з самих безпечних класів антибактеріальних препаратів. Азитроміцин вже на ранньому етапі розвитку своєї дії здатний пригнічувати продукцію інтерлейкіна-8 і викликати деглянуляцію з виходом лізосомальних ферментів, приймати участь у знищенні бактерій. Антибіотики з групи макролідів здатні накопичуватися в лімфоїдній тканині, тобто у вогнищі запалення, що, в свою чергу, має високу ефективність лікування невеликими дозами ліків. Проникнення в тканини здійснюється за допомогою макрофагів, які використовуються в якості своєрідного носія. При цьому функції макрофагів не страждають, а навпаки стимулюють, що обумовлює інтенсифікацію фагоцитозу. З підвищенням дози азитроміцину відбувається збільшення захоплювання його нейтрофілами, а згодом і збільшенню наступного його звільнення в тканинах. Іншими словами, чим вище концентрація його в тканинах, тим більший ерадикаційний ефект. Азитроміцин зберігається в бактерицидних концентраціях у вогнищі запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволяє проводити короткі курси лікування.

Мета роботи: вивчити ефективність азитроміцину в комплексній терапії хворих на первинну лакунарну ангіну.

Основна частина. Обстежено 20 хворих віком від 25 до 60 років, які знаходились на лікуванні в обласній інфекційній клінічній лікарні ім. З.Й. Красовицького. Чоловіків було 8       (40 %), жінок 12 (60 %). При лікуванні хворих на первинну лакунарну ангіну крім загальноприйнятої терапії застосовувався азитроміцин по 0,5 г у день протягом 3-5 діб.

Клінічними проявами лакунарної ангіни були головний біль, біль у горлі, особливо при ковтанні, загальна слабкість, підвищення температури тіла, збільшення мигдаликів, лімфовузлів. Використання азитроміцину сприяло позитивній динаміці клінічних показників. Гарячка, яка була у 80 % хворих, зникла на 1-2-й день лікування, загальна слабкість - на 2-3-й, головний біль - на 1-2-й, біль у горлі - на 2-3-й, регресували гіперемія мигдаликів та наявність нашарувань на останніх на 2-3-й. Застосування даного препарату значно скорочує середню тривалість антибіотикотерапії.

Висновки. Використання препарату азитроміцин позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання, сприяє швидкому одужанню, призводить до швидкого зниження температурної реакції.

 

 

Сніцарь Наталія Андріївна