СТАН МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ГОСТРИМ ОБСТРУКТИВНИМ БРОНХІТОМ

Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій

Науковий керівник: д-р мед. наук, проф. О.І. Сміян

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. На сьогоднішній день проблеми мікробної екології людини в нормі і при різноманітних патологічних станах, а також при впливі на організм екологічних факторів займають важливе місце в вирішенні багатьох задач медицини. Доведено, що під дією різноманітних несприятливих факторів формуються дисбіотичні порушення, що здатні призводити до зниження імунологічної реактивності з наступним розвитком запальних захворювань. Особливе значення такі порушення мають для новонароджених та дітей раннього віку.

Мета роботи: дослідити якісні та кількісні зміни мікробіоценозу кишечнику у дітей раннього віку з гострим обструктивним бронхітом.

Основна частина. Під спостереженням знаходилось 60 дітей віком від 1-го місяця до 3-х років, які перебували на стаціонарному лікуванні у КУ “Сумська міська дитяча клінічна лікарня” з приводу гострого обструктивного бронхіту. Дослідження проводилося на першу добу при вступі до стаціонару і на 10-14 добу після відміни лікування. Всі обстежені діти отримували стандартну терапію, що включала муколітичні, спазмолітичні, бронхолітичні та інші симптоматичні засоби.

У більшості хворих спостерігались клінічні прояви порушення мікробіоценозу товстої кишки у вигляді диспепсичного та больового синдромів. Так, зригування відмічалось у 28 (23,30±3,88) % дітей, здуття живота та метеоризм - у 45 (37,50±4,44) %, блювання - у 11 (9,17±2,65) %, пронос - у 26 (21,7±3,78) %, періодичний біль у животі - у 62 (51,70±4,58) % та нашарування на язиці - у 54 (45,00±4,56) % дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт дітей.

Вивчення мікрофлори кишечнику у гострому періоді обструктивного бронхіту виявило у всіх досліджених дітей порушення мікробіоценозу товстої кишки, які характеризувалися зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшенням числа гемолітичних ешерихій, дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори.

Виявлені нами клінічні ознаки та лабораторні дані про зміни кількісного та/чи якісного складу мікрофлори в гострому періоді обструктивного бронхіту дозволяють судити про наявність дисбактеріозу товстої кишки І-ІІІ ступенів серед обстежених дітей.

Аналіз стану кишкового мікробіоценозу в періоді реконвалесценції показав, що застосування лише стандартної терапії в лікуванні гострого обструктивного бронхіту не призводить до повної нормалізації мікробіоти в товстій кишці та, навпаки, поглиблює явища дисбіозу.

Висновки. При гострих обструктивних бронхітах у дітей раннього віку спостерігаються виражені порушення мікрофлори кишечнику, що потребують включення в комплекс лікувальних заходів пробіотичного препарату.

 

 

Федотова Альона Валеріївна