Чутливість СТАФІЛОКОКОВИХ БІОПЛІВОК ДО РІЗНИХ КОМБІНАЦІЙ АНТИБІОТИКІВ

Кафедра гігієни та екології з курсом мікробіології,

вірусології та імунології

Сумський державний університет, м. Суми

 

Вступ. Staphylococcus epidermidis і Staphylococcus aureus є найбільш поширеними патогенами, пов’язаними з післяопераційними ускладненнями, імплантами, катетерами тощо. Показано, що ці мікроорганізми здатні формувати біоплівки як in vitro, так і in vivo на імплантованих пристроях. Стандартні тести на чутливість не в змозі передбачити резистентність (R) in vivo Staphylococcus spp. до антибактеріальних препаратів (АБ) при різних інфекціях. АБ терапія на загал керується результатами тестування планктонних бактерій, що не віддзеркалює чутливість тих самих бактерій, коли вони ростуть як біоплівки. Втім, відомо, що зв’язані з біоплівками мікроби в 100-1000 разів менш чутливі до АБ, ніж планктонні бактерії. Тож препарати, які активні у відношенні планктонних організмів, можуть виявитися марними при лікуванні ВЛІ та хірургічних ускладнень.

Мета дослідження: вивчити чутливість стафілококів, що ростуть у біоплівках, до комбінацій АБ.

Основна частина. Більшість ізолятів стафілококів була отримана від Харківського інституту мікробіології та імунології ім. І.І. Мечнікова.  Перевага надавалась штамам, отриманим безпосередньо з катетерів, а також від пацієнтів із клінічно доведеним сепсисом. Ідентифікація здійснювалася за морфологією колоній, фарбуванням за Грамом і тестуванням коагулази. Стійкість S. aureus до метициліну була далі визначена за допомогою коагулази і росту на сольовому агарі з оксациліном. На загал, 10 ізолятів S. epidermidis, 4 ізоляти S. aureus (MSSA) та 6 ізолятів S. aureus (MRSA) були отримані і вивчені.

У роботі були використані наступні АБ:  азитроміцин (АЗМ, Pfizer, Zetamax), цефазолін (ЦЕФ, Arterium), ципрофлоксацин (ЦИП, Arterium), фузидинова кислота (ФК, Arterium), гентаміцин (ГЕН, KMP), линезолід (ЛЗД, Pfizer), тейкопланін (ТП, Aventis Pharma), рифампін (РИФ, KMP) та ванкоміцин (ВАН, Sigma). Інтерпретація результатів ґрунтувалася на інструкціях CLSI.

Проведений аналіз ефективності окремих протимікробних препаратів та їх комбінацій у боротьбі проти S. epidermidis і S. аureus, отриманих зі шпитального середовища, катетерів тощо. Штами вирощували планктонно та як біоплівки. Мікроорганізми, що належали до біоплівок, виявилися набагато більш стійкими до дії як окремих, так і комбінацій АБ. Найбільш ефективними серед АБ були рифампін, ванкоміцин, фузидинова кислота та їх поєднання (табл.).

Таблиця - Комбінації АБ, які ефективні проти ≥90 % біоплівок отриманих штамів

Висновки. Тестування чутливості до АБ клінічних ізолятів збудників, що зв’язані з біоплівками, надає нові можливості комбінованій АБ терапії.

 

 

Захлєбаєва Вікторія Валеріївна