7.3. Забезпечення виробничої програми трудовими ресурсами

 

 Обґрунтування виробничої програми підрозділів трудовими ресурсами обмежується, як правило, тими категоріями працівни­ків, кількість яких залежить від обсягу і структури виробництва. Це переважно робітники. Кількість робітників, потрібна для виконання запланового об­сягу роботи, визначається різними методами залежно від специ­фіки виконуваних процесів і нормування праці: на основі трудо­місткості робіт, норм виробітку, норм обслуговування, за робо­чими місцями тощо. Розрахунки проводяться окремо за професі­ями і кваліфікацією робітників.

Кількість робітників на роботах з нормованою трудомісткістю визначається за формулою

                                                               (7.5)

 

де Чоб — середньооблікова кількість робітників; Тпл — планова трудомісткість робіт, нормованих людино-годин; ТП — фонд робочого часу одного працівника в плановому пе­ріоді, год;

кн — коефіцієнт виконання норм.

Фонд часу роботи одного середньооблікового робітника ви­значається на основі кількості робочих днів у плановому періоді, передбачених законом невиходів на роботу і середньої тривалості робочого дня.

 

Тп = Дп * tДС,                                                     (7.6)

 

де Дп — середня кількість днів виходу на роботу в плановому періоді одного робітника; tДС — середня тривалість робочого дня, год.

Середня кількість днів виходу на роботу (реальний робочий час у днях) обчислюється на основі кількості робочих днів у пла­новому періоді за календарем (Др) і середньої кількості днів не­виходів згідно з трудовим законодавством (відпустки, хвороба та ін.) — Дн, тобто

 

 Дп = Др-Дн.                                                       (7.7)

 

Середня тривалість робочого дня менша від номінальної три­валості, якщо у складі робітників є такі, що мають скорочений робочий день (неповнолітні, матері, що мають дітей віком до од­ного року). В інших випадках середня тривалість дня збігається з номінальною (tд.н).

Згідно з цими обчисленнями можна визначити втрати робочо­го часу:

  ,                                            (7.8)

де h — втрати робочого часу у відсотках.

Коли виготовляється один вид продукції або виконується однорідна робота, кількість робітників можна визначати за нормами виробітку:

                                                (7.9)

де N — плановий обсяг продукції (роботи) у натуральному виразі;

 Вд — денна норма виробітку одного робітника у натуральному виразі.

Кількість робітників за нормами обслуговування визначається за формулою

 ,                                                                            (7.10)

де Чяв — явочна кількість робітників;

т — кількість устаткування (робочих місць), що потребує об­слуговування;

тн — норма обслуговування, тобто кількість устаткування, яку повинен обслуговувати один робітник;

k3 — кількість змін роботи.