4 ФАКТОРИ РИЗИКУ МОЗКОВОГО ІНСУЛЬТУ В М. СУМАХ

 

                               З метою виявлення причин стабільно високого рівня захворюваності на різні типи МІ необхідно проаналізувати найбільш значущі ФР його розвитку.

                               Для вирішення цього завдання були проаналізована розповсюдженість того чи іншого ФР серед хворих на ІМ та ВК в залежності від статі (табл. 4.1). 

 

Таблиця 4.1 - Частота факторів ризику МІ в залежності від статі (%)

 

                               Аналіз основних ФР довів, що АГ є провідним чинником як для ІІ так і для ВК (рис. 4.1).

 

 

                               Частота АГ була однаковою як серед чоловіків так і для жінок, переважали ії «м’яка» та помірна форми – 85,2% и 87,3% відповідно. 33,6% геморагічних та 48,0% ішемічних інсультів виникли на тлі «м’якої» АГ. Високі цифри АТ були вирішальними в осіб, що молодші 60 років зВК – 90,5% (табл. 3.2.3). На жаль, більшість пацієнтів (більше 80%) знали про наявність у себе підвищених цифр АТ, але  регулярну терапію АГ проводили тільки 9,4% обстежених. В 35% випадків лікування було епізодичним або препарати не були підібрані адекватно, що відповідає іншим епідеміологічним дослідженням в Україні [5, 9, 13, 14].

                               Порівняння отриманих даних с даними інших досліджень продемонструвало, що саме АГ є головним фактором розвитку МІ в різних регіонах України. В усіх вікових групах переважала тяжка форма ГБ, Але не менш 20% ГІ  та 58% ІМ розвинулись на тлі «м’якої» АГ переважно в осіб працездатного віку. 46% хворих знали про наявність у себе підвищеного АТ, але тільки 12% отримали адекватне лікування.

                               Як свідчить таблиця 1, іншими пріоритетними ФР виявилися гіперхолестеринемія, обтяжений спадково–сімейний анамнез, «поточне» тютюнопаління, фібриляція передсердь, цукровий діабет, стенокардія, зловживання алкоголем. Приблизно однаково часто серед чоловіків і жінок зустрічалися артеріальна гіпертензія, спадковий фактор, постінфарктний кардіосклероз, мітральна вада, ТІА, раніше перенесений інсульт. У чоловіків вагомими були зловживання алкоголем і паління. У жінок частіше траплялися гіперхолестеринемія, психоемоційні травми, фібриляція передсердь, цукровий діабет і ревматичні ураження серця.

                               Спадкова схильність однаково часто спостерігалася у хворих з ІМ та ВК, хоча при ішемічному характері процесу більш високу питому вагу мав обтяжений спадковий анамнез у пацієнтів, молодших за 60 років. Безсумнівно, що встановлення сімейної схильності повинне сприяти виявленню осіб з високим ризиком гострих судинних захворювань.

                                Цукровий діабет, що прискорює розвиток атеросклерозу, - безперечний фактор ризику як первинного, так і повторного інсультів. Відносно  цукрового діабету відзначена досить висока поширеність взагалі, а серед жінок зокрема. Цей ФР також був властивий віковій групі старших за  60 років. На жаль, як і АГ, успіх у лікуванні цукрового діабету ІІ типу залежить від усвідомлення хворими необхідності дотримання дієти, регулярного контролю рівня цукру крові і сечі. Але більше ніж половина випадків цього захворювання діагностована тільки тоді, коли катастрофа уже відбулася.

                                Питома вага гіперхолестеринемії була досить високою як серед хворих ІМ, так і ВК – 42,9 і 45,9% відповідно. Порівняння вмісту холестерину в різних вікових групах не виявило статистично значущих розходжень.

                               За даними наших досліджень, виникненню гострих судинних катастроф сприяли шкідливі звички. Алкоголем зловживали 10,8% осіб (в основному чоловіки), що перенесли ІМ, і 25,3% осіб, що перенесли ВК (р<0,001), як правило, це була низькоякісна горілка чи сурогати. Переважна роль цього фактору в розвитку крововиливів відзначена й в інших масштабних дослідженнях ФР. Більше ніж половина вивчених інсультів розвинулася на тлі алкогольного сп’яніння.

 

 

Таблиця 4.2 - Розподіл ФР в залежності від типа МІ (%)

                               Курців серед хворих ІМ і ВК виявлено відповідно 18,3 і 24,0%. Більше ніж 2/3 випадків зловживання спиртним поєдналися з курінням. Звертає на себе увагу достовірна перевага цих ФР у осіб 20-59 років, що безсумнівно повинно стати однією з головних ланок профілактично–просвітницької роботи паралельно з пропагандою здорового харчування і роз’ясненням важливості регулярного контролю артеріального тиску. При палінні істотно знижується локальний мозковий кровотік. Зростає ризик закупорення магістральних судин голови, у яких можуть формуватися атеросклеротичні бляшки, що звужують просвіт судин, погіршуючи умови кровопостачання мозку. Паління сприяє збільшенню згортання крові завдяки впливу на агрегацію еритроцитів, показник гематокриту, в’язкість, вміст фібриногену, гемоглобіну. Ці зміни в серцево-судинній системі сприяють розвитку як хронічних, так і гострих цереброваскулярних уражень.

                Психоемоційні травми супроводжували однаково часто як ІМ, так і ВК. Також вірогідно частіше вони констатовані в осіб, які були молодші за 60 років, і переважно у жінок. За даними нашого дослідження, більше ніж 10% усіх інсультів є повторними. Перенесене гостре порушення мозкового кровообігу однаково часто траплялося в обох розглянутих вікових групах, що наочно демонструє необхідність проведення заходів щодо модифікації ФР і розроблення програми вторинної профілактики інсульту.

                                Показано, що різні зміни з боку серцево-судинної системи спостерігаються у 70% хворих. Приблизно 17,4% усіх гострих ішемій мають кардіоемболічну природу. Питома вага миготливої аритмії, стенокардії і постінфарктного кардіосклерозу вірогідно вище в осіб, старших за 60 років. Фібриляція передсердь виявлялася в 21,6% ІМ, констатована асоціація з жіночою статтю, що підтверджується іншими, раніше проведеними цілеспрямованими дослідженнями. Постінфарктний кардіосклероз і стенокардія відзначені відповідно в 11,0% і 18,1% хворих ішемічним інсультом.

                               Прогностична роль окремих ФР не викликає сумнівів, їх структуру необхідно вивчати в різних зрізах – з урахуванням віку, статі та типу інсульту. Зіставлення з проведеними подібними дослідженнями, зокрема в Івано-Франківській області, виявило деякі регіональні особливості, наприклад, більш висока питома вага гіперхолестеринемії, цукрового діабету, зловживання алкоголем. Проведене дослідження також підтвердив провідне значення артеріальної гіпертензіїї у виникненні як ІМ, так і ВК, вагому роль кардіальної патології як предиктора розвитку гострих ішемій.

 

 

 

                              

                               Таблиця 4.3 - Розподіл ФР в залежності від типу МІ та віку (%)

                Примітка: *р>0,05, **р<0,05, ***р<0,01

                Аналіз розповсюдженості традиційних ФР МІ серед осіб, що перенесли повторний інсульт (табл. 4.4) довів, що із цих хворих на АГ страждала більшість чоловіків та жінок.

 

Таблиця 4.4 - Частота факторів ризику повторного МІ в залежності від статі (%)

                               В цієї групі хворих високу розповсюдженість мали ГХС (44,7%), цукровий діабет (26,2%), обтяжливий спадково-сімейний анамнез (21,4%), психоемоційне навантаження (16,5%). Порівняльний аналіз питомої ваги розглянутих ФР виявив також переважання у чоловіків шкідливих звичок (паління та зловживання алкоголем). Вірогідні різниці між іншими ФР не виявлено.

                               Особливою рисою розвитку судинних захворювань головного мозку є множинність ФР (поліфакторність) їх мінливість (динамізм) в залежності від особливостей онтогенезу, характеру основного захворювання і судинного ураження мозку[2, 9]. Поліфакторність в декілька разів збільшує ризик ЦВЗ. Часто зустрічаються поєднання АГ, гіперліпідемії, емоційного стресу, паління. В боротьбі з ЦВЗ раціональним є розробка методів їхньої профілактики. Слід зазначити, що у обстежуваних пацієнтів одночасно виявляли від одного до чотирьох-шести ФР.  Більш характерним було сполучення двух-трьох ФР, незалежно від типу МІ (рис. 4.2).                         З них особливе значення відводиться поєднанню таких корегуємих ФР як АГ, ГХС, паління ,обтяжливий спадковий аналіз, цукровий діабет. Серед найпоширеніших комбінацій мали місце комбінації АГ і ГХС – 36,6±1,6%; АГ і спадковість – 16,7±1,3%; АГ і цукровий діабет – 15,9±1,2%; АГ і ФП – 15,5±1,2%; АГ і куріння – 14,1±1,2%, АГ, ГХС і цукровий діабет – 9,1±1,0%; АГ, ГХС і спадковість – 7,1±0,9%; АГ, ГХС і куріння – 6,1±0,8%; АГ, ГХС і ФП – 5,9±0,8%. Слід зазначити, що у жінок вірогідно частіше, ніж у чоловіків відмічались сполучення: АГ і ГХС (39,4±2,3% и 32,7±2,2%, р<0,05); АГ і пси емоційне навантаження (7,0±1,2% и 16,3±1,8%, р<0,01); АГ і ФП (18,3±1,8% і 12,6±1,6%, р<0,05); АГ і цукровий діабет (18,3±1,8% і 13,5±1,6%, р<0,05); АГ і мітральна вада (2,5±0,7% и 0,2±0,2%, р<0,01); АГ, ГХС і психоемоційне навантаження (7,0±1,2% і 2,5±0,7%, р<0,01). У чоловіків частіше відмічались сполучення АГ и куріння (29,1±2,2% і 0,5±0,3%, р<0,01); АГ і зловживання алкоголем (17,8±1,8% і 2,5±0,7%, р<0,01); АГ, ГХС і куріння (11,9±1,5% і 0,2±0,2%, р<0,01); АГ, ГХС і зловживання алкоголем (7,2±1,2% и 1,4±0,6%, р<0,01).

                                Прогностична роль окремих факторів ризику не викликає сумнівів. Їх структуру необхідно вивчати з урахуванням віку, статі, типу інсульту. Проведене дослідження і порівняльна оцінка даних дозволили зробити висновки і підтвердити провідне значення АГ у виникненні як ІІ, так і ВК, а також провідну роль кардіальной патології, як предиктора розвитку гострих ішемій.

                               Таким чином, проведене дослідження продемонструвало, що провідними ФР серед молодого і зрілого населення нашого міста є артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину сироватки ,спадкова схильність, ФП, ЦД, а також шкідливі звички. Зважаючи на значну роль модифікуємих ФР в розвитку церебральних подій, провідною ланкою в системі профілактики слід надавати дії саме на ці фактори. Корекція перелічених станів передбачає не тільки застосування лікарської профілактики, роль якої не викликає сумнівів, а насамперед, формування відповідних мотивацій, корекцію способу життя, зміну ставлення населення до власного здоров’я, відмову від шкідливих звичок. Крім того, на підставі скринінгу ФР ми маємо змогу відібрати хворих для проведення специфічної медикаментозної профілактики із застосуванням антиагрегантів та антикоагулянтів.