Вступ

 

 

Сьогодні стратегічним напрямком модернізації вищої освіти України залишається підвищення рівня підготовки студентів, виховання самостійності, відповідальності, розвиток інтелектуальних здібностей та формування їхньої активної життєвої позиції. Це вимагає пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення змісту, форм та методів навчання у вищій школі взагалі і математичних дисциплін зокрема.

Традиційна система освіти є консервативною у методах навчання, перетворюється в обузу суспільного розвитку.

Щоб освіта мала значну потребу для людей активного періоду життя, технологія навчання повинна розв’язати дві проблеми:

по-перше, необхідно знайти можливості неперервного розширення змісту освіти, яке б не загубило своїх цінностей протягом великого проміжку часу;

по-друге, необхідно зміст освіти поповнювати і розширювати з урахуванням попиту сучасного рівня і динаміки розвитку науки, прогресу і суспільства з ринковою економікою.

Кредитно-модульні технології навчання розробляється і впроваджуються у навчальну систему СумДУ при вивченні математичних дисциплін. Їх позитивними методами є:

інтеграція у всесвітній і європейський простір;

впровадження інформаційно-комунікаційних технологій і формування інформаційної культури;

свобода для студентів і викладачів у науково-дослідницькій роботі;

гуманізація для особистості студента. Відсутні перенавантаження під час здачі іспитів і заліків у відведені конкретні періоди у кінці семестрів і на сесіях. Вивчення і форма заліковості програмного матеріалу відбувається неперервно протягом навчального року. Поняття сесії втрачає зміст, за винятком заочної форми навчання.

Така система навчання дозволяє готувати спеціалістів широкого профілю, які б могли працювати у тій чи іншій сфері виробництва.

Основним принципом модульно-рейтенгової системи навчання є створення розвиваючої дидактичної системи, яка повинна функціонувати за певними об’єктивними нормами. Створюючи цю систему потрібно вирішити досить складні проблеми систематизації, організації та дозування змісту навчальної дисципліни.

Розв’язок цих проблем пов'язаний з визначенням системи модулів, щоб  структуризації та систематизації змісту навчання протягом часу, який передбачається навчальним планом спеціальності. Модуль – є базовим поняттям модульно-рейтенгової системи навчання і оцінювання знань.

Оскільки термін «модульне навчання» семантично пов'язаний з поняттям «модуль»,  варто згадати існуюче на цей час поняття модуля в науково-методичній літературі. «Модуль – цілісно, логічно завершена програмна частина теоретичних знань, навичок і вмінь із певної навчальної дисципліни, адаптована до індивідуальних особливостей студентів  в умовах диференційованого навчання» [2; 149].

На кафедрі математичного аналізу і методів оптимізації СумДУ ми виходимо з того, що модуль – це певний розділ, тема чи інша доза теоретичного та практичного змісту навчальної дисципліни. Саме завдяки модулю кожен викладач дозує зміст структури навчальної дисципліни на весь термін її вивчення, на кожен семестр, на певні частини навчального семестру, а можливо, на кожне аудиторне заняття. Ми прийшли до висновку, що не варто цілі модулі переносити на самостійну роботу, тобто самостійна робота дозується в межах кожного модуля.

При побудові модуля під час вивчення математичних дисциплін ми виходимо з таких основних принципів:

цільове призначення матеріалу;

певна повнота та цілісність навчальної інформації у модулі;

відносна самостійність елементів модуля;

оптимальна за часом та дозою подача інформації у процесі навчальних занять;

обов’язково реалізація зворотнього зв’язку при вивченні окремих частин модуля;

реалізація контролюючих функцій при засвоєнні навчальних завдань для досягнення поставленої у кожному модулі мети навчання.

Виходячи із цього ми використовуємо слідуючи модулі: навчальний модуль, змістовий модуль, міні-модуль.

Навчальний модуль – відносно самостійна, цілісна частина курсу математичних дисциплін, яка завдяки єдиному навчально-технологічному циклу поєднує кілька змістових модулів.

Міні-модуль – основна форма організації навчання. В модульно-рейтинговій  системі вивчення математичних дисциплін, яка характеризується такими особливостями:

нерозривним зв’язком зі змістовним модулем;

20-30 хвилинним часовим відрізком подання навчального матеріалу;

має певну, чітко визначену технологію навчання, яка координує сумісну діяльність викладача і студента.

Обсяг кожного змістовного модуля різний не тільки закінченістю міні-модулів, але й за обсягом стандартних друкованих сторінок. Це пояснюється необхідністю виконанням названих вище принципів побудови модулів. Але загальним для всіх навчальних і змістовних модулів є те, що вони починаються з визначення структури модуля, переліку основних понять, які дозволяють відокремити зміст модуля від інших. Обов’язково формулюється мета модуля.

Кожен навчальний і змістовний модуль закінчується системою питань для самоперевірки знань студентами. Окремо на початку кожного змістовного модуля після визначення його структури визначаються питання, що виносяться на самостійне опрацювання студентами.

Впровадження кредитно-модульних технологій навчання дозволяє переорієнтувати процес навчання від лекційно-інформативної форми до індивідуально-диференційованої, особистісно-орієнтованої, що спонукає до самоосвіти, студент навчається самостійно, творчо, індивідуальна робота проводиться з урахуванням творчих можливостей студента, він набуває і поглиблює свої знання.

Проте, на сьогодні виникає багато проблем, пов’язаних з використанням старих навчальних планів, відсутністю достатньої кількості аудиторій, збільшення навантаження на студента одночасно з декількох дисциплін, відсутності вільного вибору дисциплін, технічного обладнання тощо. І особливо треба сказати про збільшення у декілька разів навантаження на викладача. Але викладачі розуміють, що цим шляхом необхідно, оскільки без кредитно-модульних технологій неможливе як входження до європейського та світового простору, так і створення особистого привабливого іміджу вищого навчального закладу.

Перевагами системи введення модульних технологій організації освітнього процесу є те, що модульне вивчення курсу і систематичний контроль дозволить студентам рівномірно розпоряджатись своїм поза аудиторним часом протягом семестру для самостійної роботи, рейтингова система контролю знань стимулює працювати не тільки систематично, але й активно та якісно, чітко визначений рейтинг кожного модуля сприяє більш якісній  організації навчального процесу, усуває суб’єктивність оцінки студента з боку викладача тощо.

Кредитно-модульна система потребує від викладача вміння постійно бути  на рівні сучасних дидактичних і наукових вимог. У навчальному процесі він має відігравати скеровуючи функцію і під час методичної розробки заняття посилювати окрім навчальної, розвиваючої, виховної ще й мотиваційну та самоосвітню функції навчання.

Важливим є уміння методично грамотно використовувати логічно обґрунтовані змістові зв’язки: внутрішньо предметні між розділами і темами (смислові блоки) і окремими заняттями та, особливо, між предметні з метою дотримання дидактичного принципу цілісності знань і наступності в їх засвоєнні.

Не менш важливим є уміння викладача використовувати проблемно-пошукові методи навчання (евристичні та дослідницькі). Тому викладач має навчитися створювати такі умови, які дають можливість спрямувати навчальний процес таким чином, щоб студент був безпосереднім його учасником. Впровадження у навчальний процес кредитно-модульних технологій дозволяє формувати сучасне освітнє середовище на таких позиціях: базовий принцип – самостійність і творча активність того, хто навчається і хто навчає; зміст – гуманність, фахова глибина і досконалість; методи – інноваційні технології.

Впровадження у навчальний процес кредитно-модульні технології при вивченні математичних дисциплін припускає зміну часового співвідношення лекційних і семінарських занять: скорочення лекційного часу, збільшення часу на консультації та індивідуальну роботу студентів.

Система контролю знань, навичок і умінь повинна будуватися на єдиних об’єктивних критеріях, бути простою і зручною, одночасно визначати стан якості підготовки контингенту студентів не тільки з точки зору наявності предметних знань і вмінь, але й сформованості загальних і специфічних розумових дій, прийомів розумової діяльності та тих прийомів навчальної роботи, без яких програма навчання не може бути реалізована.

Рейтингова система оцінювання знань студентів успішно виконує такі функції: діагностичну, навчаючу, розвиваючу та виховну; знаходять відображення три організаційні принципи педагогічного контролю: виховний, систематичний, всебічний.

Дослідження, що проведені нами, показали що використання навчального рейтингу дає чимало відчутних переваг. Для студента, наприклад, значення рейтингової системи полягає у тому, що вона: орієнтує його на всебічне розкриття своїх здібностей; активує його роботу; робить її ритмічною і систематичною протягом усього семестру; вносить більше мотивованості в його дії; формує самостійність, ініціативність, творчість і відповідальність, що дуже важливо в умовах переходу в ринковий світ; підвищує об’єктивність оцінки його знань, майже повністю виключає випадкову залежність  від вдалої чи не вдалої відповіді на заліку або іспиті, бо студент приходить до сесії з іншим наробком – багажем балів, які складають основу його майбутньої оцінки за опануванням змістом тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Викладачеві рейтинг дає змогу: реалізувати його прагнення до диференційованого і індивідуального підходу в роботі зі студентами; бути не озвучувачем інформації з дисципліни, а помічником студентів у їх здобуванні знань; більш рівномірно розподіляти педагогічне навантаження протягом року, як і студентам уникати перевантаження в сесійний період, більш активно, творчо, методично обґрунтовано вести навчання.

Великі переваги рейтингової системи для організації навчального процесу: зникає упереджений підхід до оцінки знань, істотно розширюється шкала оцінок, що дає можливість більш об’єктивно порівнювати успіхи студентів; вступають в дію нові фактори заочення до праці, зростає роль змагання чи навіть конкуренції особистостей, підвищується відповідальність студента за результати навчання, що дуже важливо для утвердження в навчальному закладі, культу навчання; підвищується індивідуальне навчання; розширюються рамки і значення самостійної роботи студентів; зникає проблема відвідування занять, змінюються взаємини викладачів та  студентів у напрямку утвердження сучасної педагогіки їхнього співробітництва.

А найголовніше те, що все це сприяє підвищенню якості навчання, більш високому рівню підготовки фахівців.