1. Модульні технології навчання як напрямок у досягненні відповідної якості вищої освіти

 

 

Якісна освіта громадян – запорука успішного розвитку кожної країни. Проблема якості освіти в Україні на сьогодні є досить важливою, її розв’язання – необхідна умова конкурентоспроможності країни, високого рейтингу на освітній арені.

У широкому розумінні якість освіти – це відповідність закладених ресурсів, самого процесу навчання й отриманих результатів та наслідків щодо цілей освіти, стандартів і вимог суспільства.

Впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів освіти кредитно-модульних технологій стає особливо актуальним в умовах реформування освіти в України, оновлення її змісту та введення освітніх стандартів. Проблеми теоретичного обґрунтування кредитно-модульного навчання останнім часом приділяється багато уваги, зокрема в дослідженнях М.Працьовитого, Л.Ковальової, О.Скафи, З.Слєпкань, Н.Одарченко, В.Клочко, Т.Крилової, О.Орлової та ін. Але значно менше публікацій, які присвячені інструктивно-алгоритмічним процедурам безпосереднього впровадження цих технологій у навчально виховний процес вищих навчальних закладів, адже питання  розробки і впровадження кредитно-модульної системи при вивченні математичних дисциплін є актуальним на рівні практичного впровадження як вагома ланка циклу педагогічного процесу.

Певні досягнення в питанні практичного впровадження кредитно-модульних технологій у навчальний процес існують на кафедрі математичного аналізу і методів оптимізації СумДУ. Дослідження проводяться за такими напрямками: розробка методології і методики кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін; дослідження науково-методичного забезпечення; спостереження за навчальним процесом; розробка пакетів контрольних завдань для оцінювання навчальних досягнень студентів; дослідження матеріалів розробки і впровадження  модульних технологій.

Було проведено аналіз дидактичної літератури, який дає змогу стверджувати, що поняття «кредитно-модульній технології» розглядаються в різних аспектах. Кредити розглядаються як залікові одиниці., мета яких забезпечення академічної мобільності студентів, забезпечення умов для реалізації ідеї безперервної освіти. Впровадження їх розв’язує задачі формування індивідуальних освітніх програм; порівняння кількісних і якісних показників рівня підготовки студентів (індивідуальний  рейтинг); формування індивідуальних графіків навчання із можливістю переривання навчання (варіант: навчання – робота – навчання); формування навички планування життя й кар’єри, відповідальності за прийняття рішення, посилення особистої мотивації у навчанні.

В основу системи залікових одиниць узято європейську систему залікового перекладу кредитів (European Credit Transfer System – ECTS). Реалізація цього досягається шляхом поділу програмного матеріалу дисципліни на модулі, перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля, використання гнучкої та широкої шкали оцінки знань, вирішальним впливом кількості балів, одержаних за семестр на підсумкову оцінку з дисципліни.

Впровадження кредитно-модульних технологій при вивченні математичних дисциплін дозволяє основну увагу приділяти сприйняттю і розумінню того матеріалу, який буде подано у даному модулі. При вивченні матеріалу даного модуля обов’язково враховується мотивація і організація засвоєння знань. Адже цілком раціональним і доцільним є співвідношення: давати студентам стільки знань, скільки їм потрібно для успішної майбутньої (обраної за своїм бажанням) діяльності. Модульний же контроль при цьому є останньою ланкою в навчальному процесі.

Для успішного засвоєння модуля матеріал відпрацьовується  на лекційних і семінарських заняттях, де студентів ознайомлюють з основним змістом модуля, принципами, закономірностями того матеріалу, який вивчається, його головними ідеями, напрямками розвитку науки взагалі з цього питання, визначають завдання для самостійної роботи.

Для одержання педагогічного ефекту від запровадження модульних технологій навчання необхідно чітко визначити інформаційну функцію , дидактичну роль та призначення усіх запропонованих студентам кредитів, а також відпрацювати систему методів, прийомів, вибрати засоби навчання, які будуть допомагати у створенні сприятливих умов для сприймання і усвідомлення навчальної інформації, формування міцних знань, умінь та навичок їх застосування у практичній діяльності, а також у встановленні рівнозначності між пізнавальними можливостями студентів та особливостями організації їх навчальної діяльності.

                Практична реалізація кредитно-модульних технологій у навчанні  полягає у системному і поступовому удосконаленні і модернізації традиційних рейтингової, модульної, модульно-рейтингової систем навчання.

                При подачі навчальної інформації на лекційних заняттях для отримання високого рівня якості знань студентів, щоб впливати не тільки на “розум” студентів, але й на їхні почуття, можна використовувати таблиці, кваліфікаційні схеми, граф-схеми, діаграми, спеціальні позначення, іншу умовно-графічну наочність. Наприклад, при вивченні модулів “Теорія границь”, “Диференціювання функції однієї змінної”, “Застосування диференціального числення до дослідження функції” використовувалися схеми графічної інтерпретації границі числової послідовності, границі функції, таблиця похідних, таблиця правил диференціювання, схема дослідження функції та т. ін. Усі ці методи навчання впливають на діяльність студентів і приводять до активного засвоєння знань, розвитку пам’яті, уваги.

Метою даної статті є висвітлення кредитно-модульних технологій у досягненні відповідної якості математичної освіти студентами технічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

На семінарських заняттях в умовах кредитно-модульних технологій крім уже запропонованих схем, таблиць широко застосовують методичні розробки з тем, які вивчаються, індивідуальні дидактичні завдання на спеціальних картках. Семінарські заняття з конкретної теми – це відносно завершені ланки навчального процесу, які є ефективною формою організації навчання для включення усіх студентів у посильну діяльність. Тому методичні розробки з тем, що вивчаються у даному модулі, відіграють найважливішу роль у якісному засвоєнні основних питань програмного матеріалу, формуванні умінь та навичок. При розробці цих методичних вказівок ми розглядали їх як дидактичний елемент структури процесу навчання, в основі якого лежать принципи активізації самостійної роботи студентів. Тому вони мають таку схему:

1. Короткий виклад теоретичного матеріалу. Матеріал, який викладач подає на лекції у логічно систематизованій формі представляє собою складну за змістом навчальну інформацію великого обсягу. У методичних розробках здійснюється виділення окремих структурних елементів понять, що вивчалися на лекційному занятті, коротко і стисло встановлюються логічні взаємозв’язки і відношення між ними.

2. Розв’язування типових задач. Застосування теоретичного матеріалу, вміння самостійно робити узагальнення, порівняння, систематизацію навчальної інформації, відбувається під час розв’язання стандартних і нестандартних завдань. У запропонованих методичних розробках проводиться розбір типових задач з теми, що вивчається. При розв’язуванні цих задач здійснюється засвоєння нових знань, розвиваються творчі здібності та формується студент як самостійна особистість, що здатна діяти в умовах відсутності безпосереднього та постійного керівництва.

3. Завдання для самостійної роботи (подібні до типових задач)  містять варіанти відповідей. Ці задачі розбиті за рівнями. У першому рівні пропонуються завдання, що потребують тільки основних знань і розуміння конкретних математичних понять з теми.

Наприклад, тема “Числова послідовність. Границя числової послідовності”.

Завдання першого рівня:

Чи має границю послідовність: ?

Обчислити суму перших трьох членів послідовності .

Відповідь: інша відповідь.

Записати загальний член послідовності:  

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Записати 20-й член послідовності:  1;  7;  13;  19; ...

Відповідь: інша відповідь.

Які з послідовностей є обмеженими:  .

Відповідь:інша відповідь.

До другого рівня відносяться задачі, які використовуються для формування понять, безпосереднього застосування вивчених тверджень, законів, правил, закріплення алгоритмів. Вони не потребують спеціальної діяльності для пошуку методів їх розв’язування і результат одержуємо через два-три логічних кроки. Такі завдання повинні займати основне місце у навчальному процесі, так як вони спрямовані на стимулювання студентів до повторення набутих знань, до аналізу навчального матеріалу, до виконання дій для формування умінь та навичок.

Наприклад, ця ж тема: “Числова послідовність. Границя числової послідовності”.

Завдання другого рівня:

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Завдання третього рівня – це завдання, на основі яких можна організувати математичну діяльність студентів на рівні аналізу умови, складання плану розв’язання задачі, критичного осмислення одержаних результатів, доведення певних тверджень, отримання висновків і наявних фактів. Ці задачі застосовуються для глибокого засвоєння студентами математичних знань, як противага зубрінню забезпечують творче застосування знань, оволодіння деякими методами наукового пізнання.

З тієї ж теми пропонуємо завдання третього рівня:

Довести за означенням, що  .

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності:  .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності:  .

Відповідь: інша відповідь.

Обчислити границю числової послідовності: .

Відповідь: інша відповідь.

Кожне із цих завдань оцінюється певною кількістю балів. Студенти виконують їх самостійно, але під керівництвом викладача, яке спрямоване на досягнення певної мети виконання поставлених завдань. Розподіляються конкретні завдання між студентами з урахуванням їх індивідуальних пізнавальних можливостей.

4. Контрольні завдання. Вони підібрані відповідно до розібраних типових задач і тих задач, що студенти розв’язували самостійно під контролем викладача. Але ці завдання виконуються вже самостійно, відповідей не містять і обов’язково здаються викладачеві на перевірку.

Така схема методичних розробок з кожної теми модуля передбачає виконання таких дидактичних завдань: набуття навичок самостійної роботи, розвиток умінь працювати з довідниковою і методичною літературою, будувати алгоритм розв’язання задачі, робити узагальнення і висновки, активізувати свою пізнавальну діяльність.

Проведений аналіз сучасного стану кредитно-модульних технологій, визначення їх дидактичної сутності, дозволяє зробити висновки, що впровадження їх у навчальний процес вищих навчальних закладів освіти є необхідною умовою для досягнення відповідної якості освіти, для розвитку пізнавальних можливостей студентів, для реалізації принципу наступності навчання в одержанні різних ступенів освіти, для формування навичок самостійного одержання знань, які необхідні в реаліях сьогодення. У перспективі подальшого дослідження потребує вдосконалення відповідної шкали оцінювання.