1.3.4.3 Способи обробки шліців

 

Шліцьові з’єднання знаходять досить широке використання у коробках швидкостей, подач та ін. конструкціях, які передбачають як передавання крутних моментів між валами, так і переміщення зубчастих коліс уздовж їх осей.

Існують три основних способи взаємного центрування шліцьової втулки та вала(див. рисунок 1.55):

 - по внутрішньому діаметру шліців вала (рисунок 1.55а);

 - по зовнішньому діаметру шліців вала (рисунок 1.55б);

- по бокових поверхнях шліців (1.55в).

 

 

 

 

 

 

Незалежно від способу центрування втулки шліцьові з’єднання потребують досить точного виготовлення їх елементів – шліців.

На валах шліци обробляють на фрезерних, стругальних, протяжних та шліцефрезерних верстатах.

Фрезерування шліців може здійснюватися методом копіювання або обкочування.

Метод копіювання (див. рисунок 1.56) передбачає обробку дисковою фрезою однієї шліцьової канавки або двох суміжних канавок одночасно набором фрез, після чого заготовку повертають на необхідний кут для обробки наступного паза.

 

 

 

Цей спосіб має підвищену трудомісткість та невисоку точність. Його використовують в одиничному та дрібносерійному виробництвах.

Метод обкочування (див. рисунок 1.57) реалізується на шліцефрезерувальних верстатах за допомогою черв’ячних шліцьових фрез.

Цей метод передбачає, крім обертання фрези зі швидкістю різання V = (10-40) м/хв, погоджене обертання заготовки (залежно від кількості шліців) та поступальне їх відносне переміщення – поздовжню подачу S = (0,5-2,5) мм/об заготовки.

Для забезпечення цих рухів на шліцефрезерних верстатах передбачені гітари швидкості, подачі та ділення.

 

 

 

 

Стругання шліців на валах здійснюють за допомогою головок із кількістю різців, що дорівнює кількості шліцьових канавок.

Таким чином, досягається дуже висока продуктивність способу, що досить важливо для умов масового виробництва.

Для підвищення точності центрування, а також для валів, що підлягають термічній обробці, виконують шліфування шліців.

Шліфування шліців здійснюють методом копіювання (див. рисунок 1.58), при якому використовують як фасонні шліфувальні круги, так і їх набори.

 

При центруванні по зовнішній поверхні шліців на валах обов’язково шліфують зовнішній діаметр, а при центруванні по внутрішній поверхні шліфують внутрішню поверхню, що центрує втулку.

В отворах втулок шліци обробляють протяжками на горизонтально-протяжних верстатах. Схема протягування шліців практично не відрізняється від схем протягування отворів або шпонкових пазів. При центруванні втулок по зовнішньому діаметру шліців точність забезпечується точністю протяжки та шліфуванням вала.

При центруванні по внутрішньому діаметру перед протягуванням шліців обов’язково шліфують отвір втулки.