Зміст вихідного тексту в перекладі

 

Комунікативний тип тексту впливає на «поведінку» перекладача, тобто на вибір перекладацької тактики в процесі досягнення стратегічної мети перекладу –  адекватного (в сенсі впливу на адресата) відтворення тексту оригіналу.

Переклад текстів-артефактів перформативного типу, який повинен мати таку саму зобов’язувальну силу, як і текст оригіналу, допускає  мінімальні трансформації, особливо на рівні семантики та прагматики. Тому й існує в міжнародному праві процедура аутентифікації текстів міжнародних угод, написаних різними мовами, а в цивільному праві – процедура легалізації перекладеного тексту.

Переклад текстів-артефактів констатуючого або інформативного типу допускає більшу кількість трансформацій, але вони все одно зводяться здебільшого дотрансформацій на морфологічному та синтаксичному рівнях.  Так, наприклад, класичній зобов’язувальній формулі англійської мови The parties shall cooperate in the filed of combating drug trafficking повністю відповідають українські форми теперішнього або майбутнього часу: Сторониспівпрацюють (співпрацюватимуть) у сфері боротьби з торгівлею наркотиками. Проте на лексико-семантичному рівні все ж таки неможливо досягти абсолютної незалежності цих текстів від «культурного компонента» відповідної мови, зробити їх повністю нейтральними щодо передачінаціональних особливостей предметної сфери. На цьому рівні перекладачі вимушені вдаватися до застосування практичної транскрипції, транслітерації, кальок, описового перекладу або пошуку приблизних аналогій у відтворенні «культурно забарвлених» термінів, виразів, абревіатур та власних назв. Так, виникають такі відповідники, як: Verkhovna Rada (Верховна Рада), good governance (добропорядне, сумлінне врядування), the system of checks and ballances (система перевірок та противаг), ombudsman (омбудсман), sustainable development (усталений, сталий розвиток), піар (PR – public relations), виклики (challenges), oblast (область), rayon (район), prokuratura (прокуратура), the «temnihs» ("темники"). ВТІ (БТІ – бюро технічної інвентаризації), Ваша Високоповажність (Your Excellency – звернення до посла), диверсифікація (diversification) тощо.

Щодо перекладацької «поведінки» в процесі перекладу текстів-ментефактів, тобто творів художньої літератури, то тут мова йде скоріше про творчий підхід до перекладу, а не про «ремесло» перекладача нехудожніх текстів, який передбачає застосування всього арсеналу перекладацьких трансформацій, глибинне проникнення в культурний та історичний дух твору, що перекладається, і світогляд його автора. Перекладач художнього твору є своєрідним співавтором тексту.

Розглянемо перекладацьку «поведінку» в «сірій зоні» – найбільш складній для перекладу, тому що вона вимагає від перекладача, зокрема усної, особливої відповідальності, оскільки в разі неправильного перекладу реакція адресата настає негайно. Головною метою текстів «сірої зони» є зміна поведінки адресата шляхом переконання, доведення правоти точки зору автора із застосуванням будь-яких мовних та навіть  паралінгвістичних (публікація фотографій, карикатур, коміксів, демонстрація аудіо- або відеозаписів, демонстративний вихід із зали засідань, фізична бійка тощо) засобів. Ці тексти формують думку, а отже, і поведінку адресата «напряму» в момент їх читання або озвучування, причому для підсилення аргументації можуть використовуватися всі стилістичні прийоми та експресивні засоби мови, прямі цитати із першоджерел (конституцій, законів, виступів, промов, художньої літератури, Біблії тощо), фразеологія (усталені вирази, прислів’я), анекдоти, рядки віршів та пісень, історії з власного життя автора тощо.

Приклад ситуації, яка вимагає прийняття миттєвого рішення, стосується вживання фразеології у публічному виступі під час переговорів. Текст українською мовою звучав так: «Ми не хочемо, щоб ця «вольтова дуга» цензури висіла над нашими журналістами». Перекладач за частки секунди зорієнтувався і вибрав замість «вольтової дуги» всім відомий класичний вираз «sword of Damocles» («дамоклів меч»).

Необхідно також згадати про випадки прямого цитування промовцями фрагментів із різних першоджерел. Ідеальною була б ситуація, якби перекладач знав напам’ять тексти всіх цитованих джерел (скажімо, Біблії або Статуту ООН) двома мовами або принаймні мав би їх перед очима. Проте цілком очевидно, що досягти цього ідеалу практично неможливо. За нормами Міжнародної асоціації перекладачів-синхроністів (АПС) промовці на міжнародних форумах, де здійснюється синхронний переклад, мають утримуватися від прямого цитування першоджерел або давати перекладачам тексти цитат заздалегідь. На практиці це не завжди так, і перекладачам лишається робити дослівний або занадто описовий переклад, який має багато неточностей та пропусків.

Ще одним відкритим питанням дискурсу «сірої зони» залишається принцип, за яким здійснюється відтворення акронімів. Мова йде про те, що деякі акроніми відтворюються в транслітерації, деякі є скороченнями від відповідних «повних» перекладів, а крім того ще й поширюється тенденція акроніми взагалі не перекладати, залишаючи їх в українському тексті літерами латинського алфавіту. Так, наприклад, МАГATE є скороченням перекладеної назви IAEC (International Atomic Energy Commission), a ЮНМОВІК –  транслітерацією акроніма UNMOVIC (United Nations Monitoring and Inspections Commission – Комісія ООН з нагляду, контролю за інспекціями в Іраку, або просто UNMOVIC – без перекладу). COT є скороченням перекладеної назви WTO (World Trade Organisation – Світова організація торгівлі), а ГАТТ – транслітерацією акроніма GATT (General Agreement on Tariffs and Trade – Генеральна угода з тарифів та торгівлі). Можна припустити, що приводом для транслітерації (або збереження написання латинськими літерами) акронімів, так само як і галузевих термінів та назв певних фірм, торгових марок, товарів, закладів та інституцій, є їхня вищезгадана «галузева культурна забарвленість» (вони означають щось «нове», «унікальне», «запатентоване») або наявність у них експресивного чи оцінного компонента. Так, наприклад, акроніми SACEUR (Supreme Allied Commander of Europe), SALT (Strategic Arms Limitation Talks), USAID (United States Agency for International Development) мають викликати у адресата позитивні асоціації. Потрібно також ураховувати й невпинні процеси глобалізації (якщо будемо писати FATF без перекладу, всім буде легше зрозуміти, що це за організація, та знайти посилання на неї в електронних пошукових системах).

Комунікативний тип тексту безумовно відтворює зміст тексту та комунікативне завдання, яке ставив перед собою автор. Було б безглуздим вдаватися до фразеологізмів або сленгу в перекладі текстів, які належать до групи артефактів, оскільки вони мають однозначно тлумачитись адресатом та змінювати його поведінку. З іншого боку, було б безглуздим перекладати тексти художньої літератури або «сірої зони» дослівно буквально, що, на жаль, інколи трапляється і руйнує або художні цінності тексту, або, навіть, призводить до дипломатичних та політичних казусів. Можна також багато сперечатися з приводу того, чи можна  вводити в мову іноземні запозичення, кальки, транскрипції та транслітерації термінів і понять на зразок трейдер, бренд, провайдер українською мовою.