Подолання лінгвоетнічного бар’єра

 

У процесі комунікації слова, поєднуючись із іншими словами, утворюють словосполучення, що, ставши складовими речення, виступають своєрідними «блоками перекладу». Через специфіку структури та змісту особливе місце серед них займають переосмислені словосполучення, відомі як фразеологічні одиниці (ФО), або фразеологізми. Через свою специфіку фразеологізми є актуальним предметом перекладознавства. Р. П. Зорівчак, яка здійснила класифікацію фразеологізмів, першою звернула увагу на міжсистемний характер фразеологізмів, що становлять певний рівень мови, та відповідні особливості їх перекладу. Проте наразі дещо змінилася дослідницька парадигма. Структурну концепцію фразеологізмів має невідворотно змінити постструктурна, чи постнеокласична, що, ґрунтуючись на взаємопроникній синергії та емерджентності об’єкта дослідження і цілісності його розгляду (голістичності), може внести нові корективи у предмет аналізу.

Цілісність тексту, за сучасним постнекласичним підходом, що пояснює напрямки системного саморозвитку, зумовлюється саме «над системними» властивостями сукупної адаптивної системи як поєднання різноструктурованих об’єктів (у т. ч. певних словосполучень) у цьому тексті. Це властивості (цілісність, синергія, динамічність, симетричність, ергономічність тощо), реалізація яких у переосмислених словосполученнях унаслідок взаємодії різноструктурованих підсистем перевищує суму окремих складових елементів. Кожна із цих властивостей має певну спеціалізацію – симетричність і засвідчує організаційну співвіднесеність серед складових феномену (наприклад, елементів композиції словосполучення), синергія – сукупну взаємодію різнотипних систем (фонетики, семантики, синтаксису, що єднають його компоненти), емерджентність спонукає до виникнення інтегративних якостей, відсутніх у складових (наприклад, завдяки ритмічній побудові словосполучення виникає нагнітання певного настрою), а ергономічність забезпечує необхідну економію зусиль у процесі мовної діяльності тощо. Загалом же ці властивості, що забезпечують через взаємоперехід категорій структурну самоорганізацію та саморегуляцію адаптивної системи, якою є як текст, так і словосполучення, що його творять, допомагають утворювати цілісність цих феноменів, що перебувають у рухомій (динамічній) рівновазі.

Поєднання як одно-, так і різнорівневих елементів системи, що спостерігається у сталих переосмислених словосполученнях, має своїм наслідком різнотипні міжзв’язки синергетичного характеру, що лежать в основі сталих словосполучень (фразеологізмів). Це семантична цілісність, або семантична нерозкладність (унаслідок чого значення декількох слів сприймається як єдине ціле); метафоричність нового цілісного значення, що базується на певному образі, який стає внутрішньою формою ФО (наприклад, повертати голову за сонцем, мов соняшник, де внутрішньою формою для слова соняшник виступає слово сонце); різні ступені вмотивованості внутрішньої форми фразеологізму та експресивності; нарізно оформленість ФО (тобто наявність не менше двох повнозначних слів у складі ФО); відносна стійкість структурного складу чи цільність ФО як відтворюваність сполучень, які (за психолінгвістичними експериментами) зберігаються в нашій пам’яті готовими одиницями мови; незначна можливість їх дослівного перекладу іншими мовами.

На цій основі фразеологізм – це відносно стійка, соціально зумовлена лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, що виражає на основі (часто й стертого) образу цілісне переосмислене значення, яке автоматично відтворюється мовцями як готова до використання одиниця мови.

Сукупність виявлених ознак суттєво вирізняє фразеологізми від слів чи вільних словосполучень, що дає змогу деяким ученим говорити про фразеологічний рівень мови й про фразеологізми як одиницю перекладу. Такий підхід викликає спершу певні сумніви. Традиційно мовні рівні охоплюють свої одиниці саме за типом їх поєднання та функціонування. Ці міркування підтверджують і ті обставини, що фонеми на фонетичному рівні функціонують на основі їх зчеплення в перцептивному потоці морфеми, морфеми на морфологічному рівні – на основі їх поєднання у слові, слова на лексичному рівні – на основі їх поєднання в синтагмах, синтагми (словосполучення) на синтаксичному рівні – на основі їх поєднання в реченнях, речення на текстовому рівні – на основі їх поєднання в тексті. Проте фразеологізми, що за своєю формою становлять синтагму (словосполучення) синтаксичного рівня, виражають, однак, значення із лексичного рівня та можуть утворювати речення текстового рівня (прислів’я, приказку), тобто вони належать щонайменше до трьох рівнів. У такий спосіб стандартні мовні рівні можна уявити як горизонтальні площини, а фразеологічний – як об’єднувальний вертикальний чи проміжний рівень. Саме це свідчить, на нашу думку, про синергетичну організацію мовної системи, взаємопроникнення елементів якої сприяє її саморозвиткові.

Якщо ФО англійської мови виражає точно думку автора і разом з тим не пов’язана з реаліями українського побуту, історії та географії, а дотримування букви оригіналу затемнило б його смисл, то ми маємо право замінити іншомовне прислів’ям українським. Однак «читач всупереч перекладачу наблизиться до нього». Перекладацька практика засвідчує п’ять можливих способів перекладу фразеологічних висловів (особливо прислів’їв).

І. Дослівна прислівна відповідність (еквівалент), коли в перекладній мові є вислів, рівнозначний за змістом (у т. ч. за образом), функцією та стилістичними характеристиками з мовою оригіналу. Як правило, повні еквіваленти можна виявити серед так званих  інтернаціональних прислів’їв та крилатих виразів, що мають спільні біблійні чи міфологічні джерела: укр. Бути чи не бути (англ. to be or not to be, that is the question; нім.: Sein oder nicht sein).

ІІ. Часткові прислівні відповідності (адекватний відповідник), коли вислів оригіналу еквівалентний вислову перекладного тексту за змістом, функцією та стилістичним забарвленням, відрізняючись своїм образним змістом: Eile mit Weile – Хто спішить, той людей смішить; Zum Lernen ist niemand alt – Вік живи, вік учись; Die Wahrheit hört man ungerne – Правда очі коле, Heute stark, morgen im Sarg – Сьогодні пан, завтра пропав тощо.

III. Калькування, що дозволяє відтворити національний колорит та реалії. Вислів, що відтворюється майже в дослівній формі, щоправда, без особливої ритмічної та метафоричної організації, засобами мови перекладу, часто супроводжується вставкою: Ein Kalb darf kein Kalb bleiben – Як кажуть, не увесь час теляті телятком бути; Ein schwerer Karren fährt langsam –У народі кажуть, важкий віз поволі котиться.

IV. Псевдоприслівна відповідність, коли перекладач «винаходить» прислів’я, відтворюючи його зміст і метафоричний смисл, часто з модифікацією та звуко-ритмічною організацією. Стилізований під прислів’я вислів читач має, в ідеальному випадку, сприйняти як прислів’я з рідної мови. Прикладом цього можуть послужити перекладні для німецького мовця прислів’я: Die Hand bleibt leer, die nach dem Schatten greift – Свою тінь не доженеш. Die Katze liegt stumm und still, wenn sie ein Mauschen fangen will – Киця лежить тишком, якщо ловить мишку.

V. Описовий переказ висловлювання зводиться до витлумачення вислову через неможливість дослівного калькування, внаслідок чого перекладний текст розчиняється в описі контексту (досл. Frage dich durch und du kommst nach Kyjiw, d.h. zur ehemaligen Hauptstadt ostslawischer Staaten – Всі дороги ведуть до Києва, що був колись столицею східнослов’янських держав).

Якщо на переклад немодифікованих фразеологізмів виробився певний алгоритм, то їх текстова модифікація (переважно для зближення із живою мовою, пожвавлення дії та посилення образного сприйняття) відбувається за рахунок надсистемних властивостей, що виникають у процесі  модифікації. Прикладом прояву таких надсистемних властивостей послужить рекламний текст німецького інтернет-банку: Sie zahlen nur bis 3, wir aber – 5% (на зображенні мішень, у центрі якої цифра 5). Уважний аналіз тексту засвідчив, що той спирається на алюзії щонайменше трьох типів: на фразеологізм «мати низькі інтелектуальні задатки: рахувати лише до трьох», яким критикується діяльність конкуруючих банків; на афористичному вислові Ф. Шиллера про влучність кидків, які робить доля; на інформації про нагородження перших вкладників інтернет-банку пам’ятним даром (із дорогою металевою основою). У такий спосіб рекламна стратегія досягається за рахунок використання симетрії (поєднання надпису, малюнка, інструкції), синергії та ергономічності складових (звучна лексика, синтаксично стисла форма вислову), емерджентності висловлювання, коли завдяки використанню різнотипних алюзій досягається залучення потенціальних клієнтів. Спираючись на ці спостереження, авторський переклад зачепив дещо інший тип алюзій: «Вони вміють рахувати не більше, ніж до трьох, а ми нараховуємо цілих 5%! І в яблучко!". Урахування фразеологічних модифікацій, основою яких служать, увиразнюючи міжсистемні зв’язки, різнотипні алюзії, стає одним із надзавдань сучасного перекладознавця.

Як бачимо, при відтворенні тексту відношення еквівалентності (відповідності) необхідно встановити не лише між аналогічними рівнями текстів оригіналу та перекладу (від рівня знаків до рівня цілей комунікації), а й між різними рівнями. Тому структурна концепція перекладу фразеологізмів, що ґрунтується на зверненні до образу, значення та стилю, розкриває лише певні сторони функціонування лінгвістичного механізму перекладу і має обмежену пояснювальну силу без звернення до багаторівневих міжкультурних алюзій.