Переклад професійних підмов у рамках галузевих культур

 

На початку 21-го століття навряд чи можна говорити про існування монолітних національних культур та відповідно мов, які зрозумілі всім представникам того чи іншого етносу. У наш час унаслідок швидких науково-технічних та соціальних змін сформувалися професійні «підмови» в рамках національних мов, на яких спілкуються представники тих чи інших галузей виробництва, науки, економіки та політики. При цьому люди, які належать до однієї мовної та етнічної групи, але які не входять в окреслену професійну галузь, швидше за все, мало що зрозуміють, слухаючи (або читаючи) мовленнєві твори представників професійних галузей. Ситуація ускладнюється ще й тим, що всередині професійних підмов існують та активно розвиваються професійні жаргони, які стають зрозумілими все вужчому колу професіоналів, часто тільки представникам «культури» тієї чи іншої організації, фірми чи професійного об’єднання.

Так, люди, які професійно працюють з комп’ютерами, мабуть, зрозуміють, що «Клікнути (від англ. click) мишкою на Україну» означає «Навести курсор комп’ютера на слово «Україна» та натиснути клавішу маніпулятора типу «мишка», кадрові працівники британського Міністерства освіти та працевлаштування, скоріше за все, зрозуміють, що «We have a pool of high-fliers whom we promote» означає, що «Ми маємо резерв талановитих осіб, яких ми просуваємо по службі», а для робітників банківської сфери «We have ten projects in the pipe-line» означатиме «Ми маємо десять проектів у стадії розроблення». При цьому жоден словник саме такого тлумачення виділених слів не дає або взагалі їх не фіксує. Деякі дослідники взагалі не вважають галузеві терміни «словами», а розглядають їх як особливу якість, яку звичайні слова набувають або втрачають у процесі мовлення.

Рух слів можливий як «від центру за межі окресленого простору» (слова переходять із класу в клас аж доки не «забуваються» і не потрапляють до пасивного словника), так і із-за меж окресленого простору до центру («забуті» слова шляхом актуалізації через професійний жаргон знову потрапляють до термінології, а потім до загальновживаної лексики). Прикладами першого явища можуть бути англійські слова pupil, scientist та sportsman, які поступово витісняються словами student, academic та athlete. Прикладами другого процесу можуть бути слова coach (м’який автобус) та challenge (проблема, актуальне питання), які порівняно недавно набули таких значень. Рух слів у обох напрямках спричинений такими основними факторами:

Необхідністю дати назву новому явищу (наприклад, web-site, to browse, computer mouse).

Необхідністю «розвести» назви відповідно до різних денотатів (наприклад, coach технічно відрізняється від bus).

Набуттям денотатом нового змісту (наприклад, challenge має більш «конструктивний» зміст порівняно з problem, challenge – це те, що необхідно терміново вирішити у позитивному сенсі).

Впливом соціолінгвістичних факторів, зокрема гендерних параметрів мови (наприклад, марковане sportsman витісняється нейтральним athlete, chairman – chair, chairperson тощо).

Зникненням денотата, яке приводить до переходу слова до групи «історизмів» із подальшим переходом до пасивного лексичного запасу (наприклад, такі слова, як wireless, typewriter, punched cast, або калоші, примус, лікнеп, колгосп, госпрозрахунок тощо.

З поглибленням процесу розгалуження мовних культур стає цілком очевидним, що «знати мову» (тобто вміти говорити та читати загальновживаною мовою, яка містить принаймні 3500 мовних одиниць) зовсім не означає «бути у змозі перекладати» тексти, які хоч трішки виходять за рамки повсякденного життя в ту чи іншу професійну сферу. Для успішного перекладу таких текстів перекладач повинен бути «у темі», тобто усвідомлювати специфіку матеріалу, який він перекладає, і знати галузеві терміни, включаючи їх професійні жаргонні варіанти, абревіатури та акроніми. Розгалуження мовних культур призводить до того, що терміни, які «створюються для того, щоб звільнити мову людей від недомовок, натяків, неоднозначного розуміння явищ дійсності» часто «утворюють професійно замкнуту термінологічно номенклатуру», тобто стають елементами езотеричної метамови, яку розуміють уже тільки представники певної галузевої еліти. Провести чітку межу різницю між езотеричним (тобто зрозумілим тільки вузькому колу фахівців) та загальновживаним термінами досить важко. Певним критерієм тут можуть бути галузеві словники, які, на жаль, відстають від практики принаймні на 3 – 5 років.

Так, наприклад, якщо у словнику зафіксовано bull market як «ринок биків», або «ринок цінних паперів, де панує тенденція підвищення курсу акцій»), benchmark як «база для порівняння статистичних або економічних показників», то такі варіанти можна вважати прийнятими широким загалом фахівців у даній галузевій культурі. Проте, якщо жоден словник не фіксує те чи інше слово, то його потрібно вважати езотеричним терміном, уживаним у межах професійної культури, таким, як, наприклад, subsidiarity («субсидіарність», тобто спроможність одного рівня системи доповнювати та підтримувати інший рівень), interoperability («взаємосумісність», тобто спроможність спільно використовувати технічні, організаційні та інші можливості арміями різних країн) або to browse web sites («гортати сторінки» Інтернету, тобто шукати потрібну інформацію в комп’ютерній мережі). Перший із наведених термінів вживається у політичній культурі Канади, другий – у військово-політичній культурі НАТО, а третій – у галузевій культурі Всесвітньої комп’ютерної мережі Інтернет.

Проблема перекладу езотеричних термінів ускладнюється ще й тим, що у культурі перекладу, як правило, відсутні відповідні денотати, що пояснюється або вузькою специфікою, або новизною таких денотатів у культурі оригіналу. Це викликає необхідність шукати аналогії, робити кальки або описовий переклад такого терміна шляхом тлумачення його змісту, що можна побачити з наведених вище прикладів.

У практиці перекладу застосовуються всі відомі способи відтворення галузевих термінів, абревіатур та акронімів, причому спостерігається певна перевага практичної транскрипції (приблизного фонетичного відтворення) та транслітерації (відтворення згідно з відповідними літерами іноземної мови) порівняно з калькуванням, уживанням аналогій або описовим перекладом, які часто застосовуються паралельно з іншими способами. Пор.:

clearing –  кліринг (практична транскрипція);

trust – траст (практична транскрипція);

insurance – іншуренс (практична транскрипція);

vouching – ваучинг (практична транскрипція);

broker-dealer – брокер-ділер (транслітерація та практична транскрипція);

underwriting – описування (цінних паперів) (калька);

cash – кошти,  готівка (аналогія);

benchmark – показник, маяк (аналогії);

surgery – робота депутата з виборцями (аналогія);

sustainability – спроможність підтримувати щось на заданому (усталеному) рівні (описовий переклад);

Верховна Рада – Verkhovna Rada (транслітерація);

область – oblast (транслітерація);

прописка – propiska (транслітерація);

прокуратура – prokuratura (транслітерація);

адміністративно-командна система – administrative-command system (калька):

безготівковий розрахунок – noncash settlement (калька);

матеріальні цінності   stocks; tangible assets (аналогія);

СІЗО – pre-trial detention centre (калька), SIZO (транслітерація).

Певну перевагу практичної транскрипції та транслітерації як способів відтворення галузевих термінів можна пояснити як відсутністю відповідних денотатів у мові перекладу, так і небажанням вживати довгі описові конструкції, тобто тенденцією мовленнєвої економії, що сприяє поглибленню професійного розгалуження мов.

Останнім часом усе більше поширюється тенденція не перекладати галузеві терміни, абревіатури та власні назви взагалі, а лишати їх мовою оригіналу, що для фахівців полегшує спілкування, але, знову-таки, сприяє професійному розгалуженню мов. Особливо це притаманно «культурам» інформаційних технологій та медицини, причому приклади можна знайти практично у кожній відповідній публікації.

Професійне розгалуження мов та утворення езотеричних «підмов» у рамках галузевих культур є об’єктивним процесом сучасності, який зупинити чи якимось чином організувати практично неможливо. Відтак постає проблема підготовки перекладачів, які за таких умов уже не можуть бути «фахівцями широкого профілю», а повинні бути більш-менш вузькими – галузевих культур. Вважаємо, що цю проблему потрібно вирішувати шляхом удосконалення системи професійної практики майбутніх перекладачів з метою накопичення досвіду роботи з текстами (а ширше – з культурами) тієї галузі, у якій передбачається їхня майбутня спеціалізація.