Тести
1 Підприємство вважається неплатоспроможним:
1) якщо наявності ліквідних активів недостатньо для задоволення у встановлений термін вимог кредиторів;
2) якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 0,2;
3) якщо коефіцієнт покриття дорівнює 1;
4) якщо дуже низьке значення показника фінансового левериджу;
5) за наявності у господарському суді позову кредиторів.
2 Тести на ймовірність банкрутства складені на базі даних про діяльність:
1) одного підприємства, що підлягає тестуванню;
2) сукупності підприємств різних галузей і форм власності;
3) підприємств однієї галузі;
4) підприємств однієї форми власності.
3 З якою метою визначаються узагальнюючі показники фінансового стану підприємства:
1) вимоги стандартів фінансової звітності;
2) тестування на кредитоспроможність;
3) тестування на ймовірність банкрутства;
4)визначення рейтингу інвестиційної привабливості.
4 Якщо ВОК < З < ВОК+КК+КЗ, то:
1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;
2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;
3) нормальний фінансовий стан;
4) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан.
5 Якщо З > ВОК + КК + КЗ, то:
1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;
2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;
3) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан;
4) нормальний фінансовий стан.
6 Якщо З > ВОК + КК + КЗ + ПК + ПКЗ + ПДЗ, то:
1) підприємство має абсолютно стійкий фінансовий стан;
2) нестабільний (передкризовий) фінансовий стан;
3) нормальний фінансовий стан;
4) кризовий (на межі банкрутства) фінансовий стан.
7 Коефіцієнт втрати платоспроможності розраховується:
1) якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними коштами менше нормативних значень;
2) якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними оборотними коштами більше нормативних значень;
3) якщо коефіцієнт поточної ліквідності менше нормативного й коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами більше нормативного;
4) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше нормативного й коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами менше нормативного.
8 Коефіцієнт Бівера розраховується:
1) з метою виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибуткових підприємств і попередження банкрутства;
2) з метою виявлення ознак банкрутства;
3) з метою виявлення незадовільної структури балансу й неприбуткових підприємств.
9 Коефіцієнт Бівера розраховується як відношення:
1) чистого прибутку до зобов'язань;
2) чистий прибуток мінус амортизація до поточних зобов'язань;
3) чистий прибуток мінус амортизація до суми довгострокових і поточних зобов'язань;
4) чистий прибуток мінус витрати до суми довгострокових і поточних зобов'язань.
10 Якщо коефіцієнт поточної ліквідності менше нормативного значення, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами більше нормативного значення, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:
1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;
2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;
3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.
11 Якщо коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними коштами менше нормативних значень, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:
1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;
2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;
3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.
12 Якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше нормативного значення, а коефіцієнт забезпеченості власними коштами менше нормативного значення, то можливі такі схеми реструктуризації балансу:
1) зменшення необоротних активів за рахунок їхнього продажу або здачі в оренду, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів;
2) збільшення власного капіталу, збільшення необоротних активів, погашення короткострокової заборгованості;
3) збільшення власного капіталу за рахунок повторної емісії акцій або продажу акцій, погашення короткострокової заборгованості, поповнення оборотних активів.
13 При аналізі ймовірності банкрутства за методикою відновлення платоспроможності розраховують:
1) коефіцієнт поточної ліквідності;
2) коефіцієнт забезпеченості власними коштами;
3) коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності;
4) коефіцієнт Бівера;
5) коефіцієнт Альтмана.
14 Метод функціонально-вартісного аналізу – це:
порівняльний аналіз окремих процесів, функцій, методів, технологій підприємств, які не є конкурентами підприємства, що досліджується;
аналіз сильних і слабких сторін підприємства;
порівняння окремих параметрів підприємства, досліджується з аналогічними параметрами діяльності підприємств-конкурентів;
жодна із наведених відповідей не є правильною;
свій варіант.
15 Портфельний аналіз:
може використовуватися тільки для аналізу портфеля цінних паперів;
полягає у розгляді об’єкта аналізу як єдиного цілого сукупності;
дозволяє максимізувати прибуток при мінімальному рівні ризику;
надає достатню кількість інформації про стан підприємства, і тому його результати не потребують подальшої деталізації.
16 Суть АВС-аналізу полягає у:
розподілі наявних ресурсів чи можливостей підприємства на групи з виділенням показників, які за кількістю мають невелике значення, проте у вартісному обчисленні займають найбільшу питому частку у загальній сукупності;
виділенні групи ресурсів, які є найбільш чисельними як за кількістю, так і за вартістю;
пошуку можливостей зниження собівартості продукції;
нормуванні запасів і оптимізації величини їх залишків.
17 Зміна структури пасивів здійснюється шляхом:
зростання довгострокових фінансових інвестицій;
зміни процентної ставки за довгостроковими позиками;
відстрочення терміну погашення податкових зобов’язань із сплати податку на прибуток;
свій варіант.
18 До інструментів контролінгу відносять:
1) бюджетування;
2) санацію;
3) АВС-аналіз;
4) мирову угоду;
4) СВОТ-аналіз;
6) функціонально-вартісний аналіз.
19 Модель фінансової рівноваги припускає, що можливий обсяг генерування власних фінансових ресурсів повинен бути менше необхідного обсягу споживання власних фінансових ресурсів:
1) так; 2) ні.
20 Для забезпечення фінансової рівноваги у тривалій перспективі служить тактичний механізм:
1) так; 2) ні.
21 Для усунення неплатоспроможності підприємства служить стратегічний механізм:
1) так; 2) ні.
22 Для відновлення фінансової стабільності служить оперативний механізм:
1) так; 2) ні.