6.2 Провадження у справі про банкрутство

 

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам України і розглядаються за місцезнаходженням боржника. Провадження у справі здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію особи боржника приймається у межах провадження у справі про банкрутство за правилами, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з даним Законом послідовність введення справи про банкрутство така:

1 Подається заява в господарський суд про порушення справи про банкрутство. Заява може бути подана або боржником, або кредитором, або спільна заява кредиторів. Також правом на подання заяви до господарського суду наділені податкові органи, державні цільові фонди, державні цільові органи у справах нагляду за страховою діяльністю, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння обов’язкових платежів. У разі надходження кількох заяв про визнання банкрутом одного і того самого боржника провадження у справі про банкрутство порушується за заявою, що надійшла першою. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, та одночасно подається план санації. Певні особливості існують  у разі подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника за ініціативи кредитора. Господарський суд приймає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство у разі дотримання  вимог згідно із Законом, також згідно із ст. 8 суддя господарського суду може відмовити у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство. Одночасно із заявою про порушення справи про  банкротство неспроможний боржник може  подати до господарського суду проект мирової угоди, перелік всіх дебіторів і кредиторів з визначенням суми заборгованості, баланс та інші документи, які свідчать про фінансовий та майновий стан боржника.

 

Мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов’язань за угодою сторін  (далі - прощення боргів).

 

Мирова угода як спосіб оформлення досягнення домовленості про врегулювання спору досить широко використовується у судовій практиці багатьох країн.  Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, у тому числі і після визнання боржника банкрутом (на стадії ліквідації боржника). Мирова угода укладається щодо вимог усіх кредиторів, за винятком зобов’язань з виплати вихідної допомоги звільненим працівникам підприємства-боржника, включаючи відшкодування кредиту, отриманого на такі цілі, погашення витрат Фонду, гарантування вкладів фізичних осіб, витрат, пов’язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, включаючи витрати на роботу ліквідаційної комісії, оплату праці ліквідатора, санатора, розпорядника майна, оплату державного мита, витрати на публікацію будь-яких оголошень у справі про банкрутство, на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду.

2 Винесення ухвали про порушення провадження в справі про банкрутство. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги (кредитора) кредиторів до боржника у сукупності становлять не менше  трьохсот мінімальних розмірів заробітних плат, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, або якщо підприємство-боржник має ознаки надкритичної неплатоспроможності, воно зобов’язане звернутися в місячний термін  до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п’ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство (ухвала містить інформацію, наведену у ст. 11 Закону).  В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, встановлюється процедура розпорядження майном боржника (ця процедура є обов’язковою). Розпорядник майна має призначатися господарським судом із осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим законом. Процедура розпорядження майна вводиться на термін шість місяців та може бути продовжена за рішенням господарського суду. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржником, але після призначення розпорядника майна органи управління боржника діють з певними обмеженнями – вони не мають права приймати рішення щодо важливих питань діяльності підприємства, тобто реорганізації, виплати дивідендів, проведення емісії цінних паперів тощо  та за погодженням з розпорядником майна мають право укладати угоди про передачу майна в оренду, заставу тощо. Розпорядник майна виконує свої обов’язки до дня  затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або ліквідатора. Розпорядник майна може подати до господарського суду заяву про дострокове припинення  своїх обов’язків. Одночасно з  порушенням провадження у справі про банкрутство господарським судом запроваджується  мораторій на вимоги тих кредиторів, строки виконання яких настали до подання заяви про порушення справи про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, не нараховується неустойка.  При цьому мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, авторського гонорару, вимог, що виникли у зв’язку із зобов’язаннями боржника у процедурах розпорядження майном боржника та санації. Дія мораторію завершується з припиненням провадження у справі про банкрутство.

Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого прийнято рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі про банкрутство цього підприємства.

3 Підготовче засідання господарського суду та  публікація заявником в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство. У підготовчому засіданні виноситься ухвала, якою суддя зобов’язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Кредитори у місячний строк із дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають у господарський суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії заяв та документів надсилаються боржнику та розпоряднику майна. Вимоги кредиторів, які не подали заяву у встановлений термін, вважаються погашеними. Всі особи, які бажають взяти участь у процедурі санації боржника, подають письмові заяви розпоряднику майна та пропозиції щодо санації. На цій стадії відбуваються певні дії підготовчого характеру. У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, якщо з  заявою до суду звернувся боржник, то з’ясовуються ознаки його неплатоспроможності. За результатами розгляду виноситься ухвала, в якій визначається розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складання розпорядником майна реєстру вимог кредиторів; дата попереднього засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу  про санацію боржника або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, або припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання. В ухвалі підготовчого засідання суду також може бути  встановлена процедура розпорядження майном.

4 Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше ніж через три місяці після проведення підготовчого засідання. На засіданні розглядається реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, до яких були заперечення з боку боржника, та вимоги, які не були внесені до реєстру. За  результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, де зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів містить відомості про кожного кредитора, розмір його вимог та черговість задоволення вимог кожного кредитора, окремо розмір неустойки.

5 Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів про місце та час проведення зборів кредиторів. На зборах кредиторів приймається рішення про створення комітету кредиторів.

6 Підсумкове засідання господарського суду. Господарський суд за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дій процедури розпорядження майна, має право винести ухвалу про проведення санації боржника та призначення керуючого санацією або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора. Якщо була призначена процедура санації, за результатами якої підприємство не відновило свою платоспроможність, то боржник визнається банкрутом, і починається процедура ліквідації.

Як було зазначено, на будь-якій стадії судового провадження справи про банкрутство може бути укладена мирова угода.

В умовах мирової угоди, крім відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, може передбачатися також виконання зобов’язань боржника третіми особами, обмін вимог кредиторів на акції боржника та задоволення вимог кредиторів іншими  способами, що не суперечать закону.

Від імені боржника у  процедурі розпорядження майном, мирову угоду укладає сам боржник  (керівник боржника) та підписує її, у процедурі санації – керуючий санацією, у процедурі ліквідації – ліквідатор.

Від імені кредиторів рішення про укладення мирової угоди приймається комітетом кредиторів. Необхідною умовою затвердження мирової угоди є наявність письмової згоди на її укладення кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою. Підписує мирову угоду голова комітету кредиторів.  Від імені державних органів, які мають право брати участь у справі про банкрутство з боку кредиторів, мирову угоду підписує керівник державного органу за місцезнаходженням боржника. Мирова угода укладається у письмовій формі та затверджується рішенням господарського суду.  Умови мирової угоди є обов’язковими лише для кредиторів, вимоги яких були включені до реєстру  вимог кредиторів.

 

Приклад 6.1 (продовження прикладів 3.1 та 5.1)

Проект

МИРОВА УГОДА

 

м.  N                          “___“________200__ р.

 

Конкурсні кредитори  ВАТ “КВРЗ“ по справі про банкрутство № 6879/11, порушеної господарським судом  Сумської області 31.10. 2007 р.  в особі голови комітету кредиторів _________________, який діє на підставі  протоколу засідання комітету кредиторів № ____ від _________р., надалі КРЕДИТОРИ, з однієї сторони, та ВАТ “КВРЗ“, що знаходиться за адресою ______________, в особі арбітражного керуючого - керуючого санацією __________________, який діє на підставі Ухвали Господарського суду Сумської області від 9.03.08 р.по справі № 6879/11, надалі БОРЖНИК, з другої сторони, а разом пойменовані надалі як СТОРОНИ, керуючись Законом України “Про виконавче провадження”, та планом санації ВАТ “КВРЗ “, погодженим (лист від ________ ), схваленим зборами комітету  кредиторів  (протокол № __від ______),  затвердженим Господарським судом  Сумської області  (ухвала від ________), уклали цю мирову угоду про таке:

Сторони домовились про відстрочку сплати кредиторської заборгованості третьої черги по справі про банкрутство ВАТ “КВРЗ” № 6879/11 в сумі 261601,63 (двісті шістдесят одна тисяча шістсот одна гривня 63 копійки) гривень на 17 місяців з моменту затвердження плану санації БОРЖНИКА на умовах, визначених цією мировою угодою. Виплата кредиторської заборгованості третьої черги буде здійснюватися боржником у пропорційному відсотковому співвідношенні кожному із кредиторів реєстрової черги у рівних частинах, не порушуючи права кожного з цих кредиторів, таким чином:

- у 13-му місяці із дня затвердження плану   – 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень,  у тому числі:

- міжрайонна державна податкова інспекція (реєстрова вимога ) - 34264,13 грн;

- міжрайонна державна податкова інспекція  (поточна вимога) – 12566,06 грн;

- відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 1 473,67 грн;

- міський центр зайнятості – 1395,86 грн;

- міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – 300,28 грн;

- у 14-му місяці  – 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень, у тому числі:

- міжрайонна державна податкова інспекція (реєстрова вимога ) – 34264,13 грн;

- міжрайонна державна податкова інспекція  (поточна вимога) – 12566,06 грн;

- відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 1 473, 67 грн;

- міський центр зайнятості – 1395,86 грн;

- міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – 300,28 грн;

- у 15-му місяці  – 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень, у тому числі:

- міжрайонна державна податкова інспекція (реєстрова вимога ) – 34264,13 грн;

- міжрайонна державна податкова інспекція  (поточна вимога) – 12566,06 грн;

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 1 473,67 грн;

- міський центр зайнятості – 1395,86 грн;

- міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – 300,28 грн;

- у 16-му місяці – 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень, у тому числі:

- міжрайонна державна податкова інспекція (реєстрова вимога ) – 34264,13 грн;

- міжрайонна державна податкова інспекція  (поточна вимога) – 12566,06 грн;

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 1 473,67 грн;

- міський центр зайнятості – 1395,86 грн;

- міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – 300,28 грн;

- у 17-му місяці – 61601, 63 (шістдесят одна тисяча шістсот одна ),  у тому числі:

- міжрайонна державна податкова інспекція (реєстрова вимога ) – 42214,53 грн;

- міжрайонна державна податкова інспекція  (поточна вимога) – 15481,79грн;

- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України – 1815,61грн;

- міський центр зайнятості – 1719,74 грн;

- міжрайонна виконавча дирекція Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності – 369,95грн.

Сторони домовились про списання в повному обсязі конкурсної та поточної кредиторської заборгованості четвертої черги по справі про банкрутство ВАТ “КВРЗ”, які утворились станом на день підписання цієї мирової угоди, а саме:

ДК “Укртрансгаз” – 2628,55 грн;

ТОВ “Інженерна компанія” – 25109,33 грн;

ТОВ “Деметра” – 701563,02 грн;

ВАТ “Сумигаз” – 18844,04 грн;

ВАТ “Укртелеком” – 1 403,51 грн;

ВАТ “Сумиобленерго” – 14199,36 грн.

Дана мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом.

Затвердження мирової годи господарським судом є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство БОРЖНИКА та підставою для закінчення виконавчого впровадження.

За заявою будь-якого з КРЕДИТОРІВ дана мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством. Визнання угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство.

Вимоги КРЕДИТОРІВ, за якими зроблено розрахунки згідно з умовами даної мирової угоди, вважаються погашеними.

Мирова угода може також бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання БОРЖНИКОМ умов мирової угоди щодо не менш ніж третини вимог КРЕДИТОРІВ. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких була надана відстрочка (розстрочка) сплати боргів, відновляються у повному розмірі у незадоволеній частині.

У разі невиконання даної мирової угоди КРЕДИТОРИ можуть висунути свої  вимоги до БОРЖНИКА в обсязі, передбаченому даною мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж БОРЖНИКА обсяг вимог КРЕДИТОРІВ, щодо яких було укладено цю мирову угоду,  визначається у межах, передбачених даною мировою угодою.

 Дана мирова угода містить усі домовленості сторін і є обов’язковою для БОРЖНИКА та КРЕДИТОРІВ.

 Мирова угода складена у трьох примірниках, один із яких для господарського суду, інші примірники – сторонам за цією мировою угодою

 

Мирову угоду підписали

 

від імені кредиторів від імені боржника

голова комітету кредиторів            арбітражний керуючий

______________________   ______________________