Тести

 

1 У яких випадках може бути порушена справа про банкрутство:

1) якщо боржник подав заяву до суду і у нього досить майна для покриття судових витрат;

2) за заявою кредиторів, якщо їх безспірні вимоги сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку;

3) за заявою боржника за наявності таких обставин: задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості задоволення вимог інших кредиторів у повному обсязі; замість рішення про ліквідацію боржника прийняте рішення про звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство; при ліквідації боржника не у зв'язку із процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі?          

 

2 Суддя має право повернути заяву:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат;

4) вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

3 Суддя має право прийняти заяву:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підпри¬ємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних заробітних плат;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

4 Суддя має право відмовити у прийнятті заяви:

1) якщо вона відповідає вимогам закону;

2) якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підпри¬ємств і організацій;

3) якщо вимоги кредиторів сукупно складають менше 300 мінімальних за¬робітних плат;

4) вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою;

5) якщо заява не відповідає вимогам законодавства.

 

5 Боржник подає заяву до суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат:

1) так;                     2) ні.

 

6 При подачі заяви про порушення справи про банкрутство береться державний збір:

1) так;                      2) ні.

 

7 Провадження у справі про банкрутство може бути припинене, якщо:

1) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

2) затверджений звіт керуючого санацією;

3) затверджена мирова угода;

4) затверджений звіт ліквідатора;

5) підприємство включене до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

 

8  Кредитори мають право подати заяву про задоволення своїх зобов'язань після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство:

1) так;                       2) ні.

 

9 До першої черги задоволення вимог кредиторів відносять:

1) вимоги щодо сплати податків;

2) зобов'язання з заробітної плати;

3) витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство в суді.

 

10 У разі недостатності коштів від продажу майна боржника для повного погашення всіх вимог однієї черги вимоги погашаються пропорційно сумі вимог, які належать кожному кредиторові однієї черги:

1) так;                     2) ні.

 

11 Повноваження розпорядника майном припиняються з дня укладення мирової угоди:

1) так;                 2) ні.

 

12 Розпорядник майна має право скликати збори кредиторів:

1) так;                  2) ні.

 

 

13 Процедура розпорядження майном є судовою процедурою врегулювання банкрутства підприємства:

1) так;                   2) ні.

 

14 Розпорядником майна може бути особа, яка має  ліцензію арбітражного керуючого:

1) так;                   2) ні.

 

15 Розпорядник майна зобов'язаний представити звіт про свою діяльність:

1) аудитору;

2) до суду;

3) керуючому санацією;

4) ліквідатору;

5) комітету кредиторів.

 

16 Судові процедури, які застосовуються до неспроможного підприємства:

1) розпорядження майном;

2) санація;

3) мирова угода;

4) ліквідація.

 

17 Мирова угода набуває чинності:

1) з дня затвердження господарським судом мирової угоди;

2) з дня укладання мирової угоди;

3) з дня прийняття рішення про укладання мирової угоди.

 

18 Мирова угода може бути розірвана:

1) за згодою сторін;

2) за рішенням суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди стосовно всіх  кредиторів;

3) за рішенням суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди по відношенню не менше ніж 1/3 частини кредиторів.

 

19 Мирова угода не дійсна:

1) за рішенням суду на позов кредиторів;

2) якщо боржник неправильно вказав своє майно в балансі;

3) якщо умови мирової угоди не виконуються.

 

20 Наслідки недійсності або розірвання мирової угоди:

1) справа поновлюється;

2) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині поновлюються повністю;

3) справа не поновлюється;

4) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині поновлюються частково;

5) відстрочені або розстрочені вимоги кредиторів у незадоволеній частині не поновлюються.

 

21 Мирова угода, укладена в ході порушення справи про банкрутство, може бути розірвана в таких випадках:

1) не виконані умови мирової угоди;

2) якщо боржник подав недостовірні відомості про свій фінансово-майно¬вий стан;

3) відсутності осіб, бажаючих взяти участь у санації боржника;

4) здійснення боржником дій, що призводять до обмеження інтересів кре¬диторів.

 

22 Мирова угода у процесі порушення справи про банкрутство – це:

1) угода між боржником і санатором про переведення боргу;

2) угода між кредитором і боржником про відстрочку боргу;

3) угода між санатором і судом про проведення фінансового оздоровлення боржника;

4) угода між судом і боржником про перенесення процедури порушення справи про банкрутство.

 

23 Мирова угода затверджується в суді:

1) так;                     2) ні.

 

24 Підприємство вважається банкрутом, якщо:

1) тест показує високу ймовірність його банкрутства;

2) підприємству незручно задовольнити вимоги кредиторів;

3) зобов'язання кредиторів перевищують його ліквідні активи;

4) тест на кредитоспроможність має негативний результат;

5) господарський суд визнав підприємство банкрутом.

 

25 При врегулюванні неспроможності підприємства господарський суд може застосувати до боржника такі процедури:

1) реорганізаційні;

2) ліквідаційні;

3) мирову угоду;

4) внесення до реєстру неплатоспроможних підприємств;

5) оголошення підприємства неплатоспроможним.

26 Боржник може звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у таких випадках:

1) якщо задоволення вимог одного або декількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань перед іншими кредиторами;

2) якщо податкові органи призупинили операції за всіма банківськими рахунками боржника;

3) якщо розрахункові документи щодо списання заборгованості боржника перебувають у картотеці;

4) за наявності ефективної концепції санації й відсутності часу для її реалізації.

 

27 До заходів щодо фінансової реструктуризації можна віднести:

1) реструктуризацію заборгованості перед кредиторами;

2) злиття підприємств;

3) ліквідацію підприємства;

4) збільшення статутного капіталу.

 

28 Економічні ознаки доведення до банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

 

29 Економічні ознаки фіктивного банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

 

 

 

30 Економічні ознаки  приховування банкрутства:

1) якщо встановлено, що боржник надав недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або інших документах про фінансовий стан, що характеризується ознаками неплатоспроможного підприємства;

2) якщо коефіцієнт поточної ліквідності більше 1 при нульовій або позитивній рентабельності;

3) якщо перед складанням угод, укладених у корисливих цілях і здійснення навмисних дій відповідно до Карного кодексу, які призвели до неплатоспроможного стану, підприємство не мало економічних ознак неплатоспроможного підприємства.

 

31 Причини банкрутства:

1) порушення фінансової стабільності підприємства;

2) незбалансованість грошових потоків;

3) неплатоспроможність підприємства, викликана низькою ліквідністю активів.

 

32 З моменту визнання боржника банкрутом:

1) припиняється діяльність підприємства;

2) приймається постанова про реорганізацію (ліквідацію) підприємства;

3) приймається постанова про санацію підприємства;

4) вважається, що пройшли терміни всіх боргових зобов'язань банкрута;

5) припиняється нарахування пені й відсотків на всі види боргових зобов'язань банкрута.

 

33 Якщо боржник визнав претензію повністю або частково, але при цьому не повідомив про перерахування боргу, то позивач претензії може:

1) звернутися до відповідача з повторною претензією;

2) звернутися до господарського суду з позовом про рішення господарської суперечки;

3) після закінчення 20 днів від дня одержання відповіді надати в банк розпорядження про списання в безспірному порядку визнаної суми боргу;

4) звірити заборгованість;

5) звернутися до господарського суду з позовом про оголошення боржника банкрутом.

 

34 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії –  35000 грн, заборгованість з заробітної плати – 15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою – 65000 грн. Вимоги першої черги становлять: 

            1) 100000 грн;

            2) 35000 грн;

            3) 15000 грн;

            4) свій варіант

 

35 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботу ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати –15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, незабезпечена заставою – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги  другої черги становлять: 

            1) 15000грн;

            2) 55000грн;

            3) 20000грн;

            4) свій варіант.

 

36 У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати –  15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги  третьої черги становлять: 

            1) 15000 грн;

            2) 20000 грн;

            3) 65000 грн;

            4) свій варіант.

 

37        У підприємства є така заборгованість перед кредиторами: витрати, пов'язані з порушенням справи про банкрутство і роботою ліквідаційної комісії, – 35000 грн, заборгованість з заробітної плати  –  15000 грн, заборгованість з сплати податків – 20000 грн, заборгованість, не забезпечена заставою, – 40000 грн, заборгованість, забезпечена заставою, – 65000 грн. Вимоги четвертої черги становлять: 

            1) 60000 грн;

            2) 20000 грн;

            3) 40000 грн;

            4) свій варіант.