7.1. Методика обстеження постраждалих із травматичними ушкодженнями

Перелік компонентів обстеження передбачає:

1. Огляд постраждалого. З метою своєчасного виявлення життєнебезпечних порушень та стабілізації вітальних функцій алгоритм надання невідкладної медичної допомоги травмованим розпочинають з первинного огляду за схемою АВСС», де:

- А (airways) – прохідність дихальних шляхів;

- B (breathing) – дихання;

- С (cerculation) – кровообіг;

- С (cervical spine) – спостереження за шийним відділом хребта та накладання шийного коміру.

Надання невідкладної медичної допомоги має здійснюватися паралельно.

2. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧДР, визначення індексу Algover або оцінювання величини крововтрати емпірично.

Треба пам’ятати, що гіпотензія у постраждалих з травматичними ушкодженнями може бути зумовлена не тільки крововтратою, а й розвиватися в результаті ушкоджень шийного та грудного відділів хребта та при черепно-мозковій травмі. Для об’єктивізації тяжкості стану травмованих на догоспітальному етапі доцільно використовувати Шкалу Травм ТS (Trauma score), шкалу CRAMS, шкалу Глазго (Glasgow Coma Scale).

3. Огляд зовнішніх ушкоджень (кваліметрія травм):

- рентгенографія, томографія опорно-рухового апарата;

- ультразвукове дослідження ОГК, ОЧП;

- клінічний аналіз крові, сечі;

- визначення Ht;

- поширені біохімічні дослідження крові (коагулограма, протеїнограма, альфа-амілаза, осмолярність та інші);

- дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові;

- консультації хірурга, травматолога, нейрохірурга.

Вторинний огляд травмованого виконують за схемою «ABCDE», тобто «з усіх боків, з голови до п’ят», де:

- D (disability or neurologist status) – визначення змін у неврологічному статусі внаслідок травми;

- E (exposure (undress) with temperature control) – огляд роздягнутого постраждалого.