7.5.5. Принципи надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим із травматичним шоком

При лікуванні постраждалого із травматичним шоком вирішується ряд завдань:

1. Купірування больового синдрому. З наркотичних анальгетиків застосовують Sol. Promedoli 1,0% або 2,0% розчин – 1,0-2,0мл, Sol. Morphini hydrochloridi 1,0% – 1,0-2,0мл, Sol. Phentanyli 0,005% – 2,0мл. Потрібно пам’ятати, що вони пригнічують дихання, викликають нудоту та блювання. Крім того, їх застосування небажане при закритій травмі черева з підозрою на ушкодження внутрішніх органів.

При черепно-мозковій травмі перевага віддається введенню Sol. Natrium oxybutyricum завдяки його вираженій антигіпоксичній дії та властивості збільшувати ударний об’єм, ОЦК на тлі зниження загального периферичного опору. 20мл 20,0% Sol. Natrium oxybutyricum вводять повільно в/в зі швидкістю 2,0мл за хвилину, щоб запобігти руховому збудженню та порушенню дихання. Тривалість дії – 30-60 хв.

З ненаркотичних препаратів використовують Sol. Analgin 50,0% – 2,0-4,0мл, Sol. Baralgin – 5,0мл, Sol. Tramal – 100мг.

Препаратом вибору для постраждалих із травматичним шоком та крововтратою є Sol. Ketamine (Ketalar, Calypsol). Він здійснює потужну аналгетичну дію, стимулювально впливає на гемодинаміку, що зумовлено симпатоміметичним ефектом. Протипоказаний при ізольованій черепно-мозковій травмі. Вводиться повільно в/в 2,0мг/кг маси тіла. Анестезія розвивається через 30-60 секунд, триває 5-10 хв. При в/м введенні доза – 5-6мг/кг маси тіла. Ефект досягається через 2-4 хв, триває 15-30 хв. Побічна дія: галюциноз, гіперсалівація, спазм жувальних м’язів, короткочасне апное – попереджається введенням Sol. Atropin sulfatis (0,5мг) та Sol. Seduxen (10мг).

Використовують також новокаїнові блокади місць переломів та провідникові анестезії.

2. Усунення гіповолемії, заповнення ОЦК, стабілізація гемодинаміки.

3. Корекція метаболічних порушень.

4. Після стабілізації загального стану – лікування травматичних ушкоджень (репозиція переломів, вивихів, компресійно-дистракційний остеосинтез тощо).

Корекція гемодинаміки є основою протишокової терапії та здійснюється за допомогою трансфузійної терапії.