9.2.4  Схема каскаду зі спільною базою та автоматичним зміщенням робочої точки

У схемі рисунка 9.8 автоматичне зміщення робочої точки здійснюється за рахунок подільника напруги  і. Напруга , прикладена до бази і через резистор  до емітера транзистора, забезпечує пряме зміщення ЕП, тобто активний режим транзистора. Резистор  забезпечує подачу вхідного сигналу на емітер, конденсатор  служить для усунення негативного зворотного зв’язку за змінною складовою.

Рисунок 9.8Транзисторний каскад зі спільною базою

 

Розрахунок ,  та  здійснюється наступним чином. Для обраної робочої точки режиму спокою (вибирається на характеристиках БТ) спочатку визначаються струм  =- і струм подільника напруги =(3-5) . Для емітерного кола другий закон Кірхгофа має вигляд

.

Для підсилювачів напруга . Тоді

                                        (9.10)

                                                      (9.11)

                                (9.12)

 

9.2.5 Оцінка транзисторних каскадів з точки зору температурної нестабільності

Якість підсилювача визначають вибором положення початкової робочої точки (робочої точки режиму спокою), а також її стабільністю при зміні температури.

Для підсилювального каскаду з температурною стабілізацією (рисунок 9.7) температурна зміна колекторного струму становить [1]:   ,                         (9.13)

де   - коефіцієнт стабільності колекторного струму;

.

                Якщо =0, то схема рисунка 9.7 перетворюється в схему з фіксованим потенціалом бази (рисунок 9.6), і коефіцієнт . При >> коефіцієнт . Таким чином,  залежно від співвідношення між  та значення коефіцієнта температурної нестабільності змінюється від  до .

                Температурна зміна струму колектора тим більша, чим більший коефіцієнт . Тому умова >> є необхідною. Проте зменшення величини  небажане, тому що воно призводить до зменшення вхідного опору транзисторного каскаду. Тому подільник напруги в базовому колі вибирають з умови, щоб коефіцієнт температурної стабільності дорівнював =3-5.