13.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора

13.1.1 Загальні відомості

                Тиристором називають електроперетворювальний напівпровідниковий прилад з трьома або більше p-nпереходами, ВАХ якого має ділянку негативного диференційного опору і який використовують  для перемикання. Назва тиристор походить від двох слів: thyra (гр.) – двері та (re) sistor (англ.) – опір.  Залежно від числа зовнішніх виводів розрізняють двоелектродний прилад – диністор, триелектродний – триністор і чотириелектродний – біністор. У двох останніх, крім анода і катода, є ще вхідні електроди (відповідно один у триністора і два у біністора).

                Система позначень тиристорів (крім силових) складається з 6 елементів.

                Перший елемент – буква або цифра, що вказує на матеріал виготовлення.

                Другий елемент – буква, що визначає різновид тиристора: Н – діодні тиристори (диністори), У – тріодні тиристори (триністори).

                Третій елемент – цифра, що визначає призначення тиристора згідно з таблицею 13.1.

 

 Таблиця 13.1

                               

               Четвертий, п’ятий і шостий елементи аналогічні до відповідних елементів у позначеннях діодів і транзисторів.                Умовні позначення тиристорів на схемах наведена на    рис. 13.1. З точки зору застосування тиристор – це напівпровідниковий ключ, тобто прилад, основне призначення якого полягає в замиканні та розмиканні кола навантаження під дією зовнішніх сигналів.

                Подібно до транзисторних ключів тиристор має два статичні стани – закритий, з високим внутрішнім опором, і відкритий, з малим опором. У кожному стані тиристор може перебувати як завгодно довго. Перехід від одного стану до іншого відбувається швидко (лавиноподібно) під дією короткочасного зовнішнього сигналу.

Рисунок 13.1Умовні позначення тиристорів на електронних схемах: а – диністор; б – триністор з керуванням за         катодом; в – триністор з керуванням за анодом; г – симетричний тиристор (симістор)