8.5.5 Призначення і будова верхнього станка та нижнього станка зі станинами

 

Призначення та будова верхнього станка

Верхній станок вертлюжного* типу є основою підйомної частини гармати. Він призначений для розміщення механізмів наведення, зрівноважувального механізму та щитового прикриття.                Верхній станок - це стальна відливка, яка має :основу із втулкою (для з’єднання з нижнім станком) (1); дві щоки із цапфеними гніздами (2); кронштейни механізмів наведення, зрівноважувального механізму, переднього підхвату, щитового прикриття, механізму блокування.

Від перекидання під чає пострілу верхній станок утримується переднім підхватом, який  зчіплюється з нижнім станком.

У цапфених гніздах щік встановлюються цапфи люльки і зак-ріплюються зверху намітками.

У середній частині основи є два патрубки для розміщення осі ходової частини.

Верхній станок за допомогою обойми та втулки, труби і гайки нижнього станка з’єднується з нижнім станком так, що між їхніми опорними площинами існує зазор, величина якого забезпечується початковим зусиллям тарілчастих пружин та опорних котків, чим полегшується робота поворотного механізму.

При пострілі пружини стискаються, зозор вибірається, опорні поверхні доторкаються одна до одної.

*Примітка. Вертлюг - шарнірне з'єднання двох частин механізму, що дозволяє їхній взаємний поворот.