3.7 Дистанційні пристрої

 

Використовуються в дистанційних підривниках для виклику їх дії через певний промiжок часу пiсля пострiлу з метою отримання  повiтряних розривiв снарядiв або мiн в необхiднiй точцi траєкторiї. Час спрацювання встановлюється спецключем перед заряджанням згiдно з часом для польоту снаряда або мiни до необхiдної точки розриву.

Дистанцiйнi пристрої подiляються на два типи: механічні, пiротехнiчнi.

Механiчнi дистанцiйнi пристрої вiдраховують час польоту   снаряда за допомогою годинникового механiзму, робота якого починається з вильотом снаряда за дульний зрiз i зବ¬кiнчується залежно вiд установки, наданої перед заряджанням гармати; спрацювання годинникового механiзму викликає дiю пружин¬¬¬ного ударного механізму, який i приводить у дiю детонаційний або вогневий ланцюг підривника. Подібний пристрій мають підривники В-90, ДТМ-75.

Пiротехнiчнi дистанційні пристрої відраховують час польоту снаряда або міни до необхідної точки траєкторії за рахунок вигоряння піротехнічного вмісту, запресованого в дугових канавках дистанційних кілець. Піротехнічний вміст додається до вогневого ланцюга між капсуль-підпалювачем та капсуль-¬¬¬детонатором (підривник Д-ІУ) або капсуль-підпалювачем та пороховою петардою (підривники Т-1 та Т-7). Змінюючи довжину ділянки горіння піротехнічного вмісту поворотом дистанцiйних кілець, можна змiнювати і час передачi променевого iмпульсу на капсуль-детонатор або порохову петарду. У цьому випадку піротехнічний вміст дистанційних кiлець є регульованим сповільнювачем вогневого ланцюга підривників.

Самоліквідуючі пристрої використовуються в контактних підривниках (підривник ПТКР) для виклику їх дії через певний відрізок часу пiсля пострілу у випадку невлучення снарядiв у ціль. Вони являють собою запресовування повільного горіння піротехнічного вмісту в дуговій канавці, яка запалюється при пострілі запалювальним механізмом. Час горіння вмісту більше часу польоту снаряда на максимальну дальність. Бувають підривники з установкою на потрібний час самоліквідування. При вигорянні піротехнічного складу спрацьовує капсуль-детонатор, викликаючи підрив снаряда без зустрічі з ціллю. У снарядах калiбру 20–25 мм самоліквiдацiя відбувається від трасерів, після вигоряння яких, промінь вогню передається пороховому підсилювачу, який викликає детонацiю розривного заряду снаряда.

Установлювальні пристрої призначені для установки перед пострiлом часу спрацювання пiдривника після зустрiчi снаряда або мiни з перешкодою (в ударних пiдривниках) або пiсля пострілу – у дистанційних підривниках.

Кожній з установок ударних пiдривників вiдповiдає певний вид їх дiї (миттєве, iнерцiйне, сповiльнене), який характеризується часом їх спрацьовування пiсля удару в перешкоду снаряда або мiни. Залежно вiд конструкції пiдривників у них використовують такі установлювальні пристрої: в контактних підривниках – установлю-вальні ковпачки; установлювальні крани; установлювальні ковпачки та крани; установлювальні втулки; в дистанційних підривниках – установлювальні втулки з планками, дистанційні кільця.

       Установлювальні ковпачки використовуються в головних пiдривниках з ударним механiзмом подвійної дiї. При нагвинченому ковпачку дія підривника буде iнерційною, оскільки реактивний ударник захищений ковпачком i не сприймає реакцiю перешкоди. При згвинченому ковпачку підривник миттєво спрацьовує від реактивного ударника. Установлювальні ковпачки частіше використовуються в поєднанні з установлювальними кранами.

Установлювальні крани використовуються в головних та донних підривниках зі сповільнюючими пристроями з постійним часом затримки.

При встановленні крана на “3” вогонь від капсуль-підпалювача передається на капсуль-детонатор через пороховий сповiльнювач, тому що прямий канал закривається і променевий iмпульс від капсуль-підпалювача не передається безпосередньо на капсуль-детонатор.

Установлювальні ковпачки та крани використовуються в головних підривниках з ударним механізмом подвійної дії: миттєвої – при згвинченому ковпачку та відкритому крані; інерційної – при нагвинченому ковпачку та відкритому крані; сповільненої – при нагвинченому ковпачку та закритому крані.

Подібну будову має підривник РГМ-2, який забезпечує осколкову, фугасну та фугасну сповільнену дію снарядів.

Установлювальні втулки зумовлюють величину перемiщення повзуна, який ізолює капсуль-підпалювач від капсуль-детонатора (пiдривник ГВМЗ-7). При установці крана на “О” повзун переміщається по установлювальній втулці, відкриваючи обидва вогнепровідні канали. При установці крана на “З” виступ втулки розмiщується напроти повзуна таким чином, що обмежує його переміщення; і відкривається тільки канал, що веде до капсуль-детонатора через пороховий сповільнювач. Таким чином, у першому випадку дія підривника буде миттєвою, а в другому – сповільненою.

Установлювальні втулки з планками використовуються в дистанційних підривниках механiчного типу з годинниковими механізмами з метою установки часу їх спрацьовування на траєкторiї (на певнiй вiдстанi вiд цiлi). При повороті втулки повертається планка з фігурним вирізом стосовно стріли, яка фіксує пружинний ударний механізм. У момент пострілу стріла звільняється від стопора і повертається годинниковим механізмом до збігу з фігурним вирізом. При цьому стріла за допомогою пружини виштовхується у фігурний виріз планки, звiльняє ударник, який приводить до дії підривник. Подiбнi пристрої використовуються в підривниках В-90, ДТМ-75.

 

Дистанцiйнi кiльця використовуються в дистанцiйних пiдри-вниках піротехнічного типу з аналогічною метою, але час спрацьо-вування змінюється за рахунок змiни довжини дiлянки горiння пiротехнiчного складу поворотом двох дистанцiйних кiлець вiдносно третього (підривники Т-7 та Т-1) до збігу скомандуваної поділки з установлювальною рискою на корпусi.