5.5  Особливості поводження з боєприпасами за різних кліматичних умов

 

Кліматичні умови і температура, вологість навколишнього середовища мають суттєвий вплив на якісний стан різних видів вибухових речовин, якими споряджаються боєприпаси артилерії. Різке відхилення температури та вологості від нормальних умов зберігання сприяють прискоренню фізико-хімічних процесів у вибухових речовинах, що змінює їх початкові властивості і призводить до підвищеної небезпечності в поводженні та в бойовому використанні боєприпасів або до зниження їх ефективності.

Різноманітність вибухових речовин з їх специфічними властивостями не дозволяє дати загальні закономірності зміни властивостей вибухових речовин у різних кліматичних умовах. Тому ниж¬че на конкретних зразках наводяться найбільш характерні ті чи інші фізико-хімічні явища, які приводять до погіршення службових та бойових якостей вибухових речовин та боєприпасів у цілому.

 

Вибухові речовини на основі аміачної селітри

Аміачна селітра досить гігроскопічна і легко розчиняється у воді, тому порушення герметичності боєприпасів в умовах во¬логого навколишнього середовища згубно впливає на заряди, у яких є аміачна селітра. В умовах високої температури та підвищеної во-логості відбувається незначний їх хімічний розпад, прискорюється процес взаємодії з металом оболонки снаряда, що призводить до коро-зії.

Аміачна селітра існує у декількох кристальних модифіка¬ціях, кожна з яких стабільна лише у певних температурних умовах. Перехід з однієї модифікації в іншу відбувається при температурах 16, 32, 87, 125С, при цьому перехід супроводжується зміною об’єму. Зміна об’єму при переході кристальних модифікацій, які повторюються, веде до руйнування бойових зарядів, що може бути причиною перед¬часних вибухів при пострілі.

Флегматизовані вибухові речовини містять відносно низькоплавний флегматизатор. У місцях з високою літньою температурою під дією прямих сонячних променів може відбуватись збільшення об’єму заряду, розм’якшення флегматизатора. У результаті цього не виключається можливість проникнення флегматизатора та інших легкоплавких утворень по різьбових зазорах до підривника, що мо¬же привести до флегматизації капсуль-запалювачів, капсуль-детонаторів променевої дії та до відмови у дії боєприпасів або передчасного вибуху.

 

Бойові заряди

Бойові заряди виготовляються переважно з піроксиліново¬го або балістичного пороху. Ті чи інші є менш фізично та хімічно стабільними в порівнянні з ініціюючими та бризантними вибуховими речовинами, особливо їх властивості знижуються в умовах відносно високих або низьких температур, а також в умовах підвищеної воло-гості.

Низька температура призводить до крихкості порохових елементів і при динамічному навантаженні призводить до руйнування їх структури. Це призводить до різкого збільшення поверхні горіння, а отже, і до високого тиску при пострілі.

Підвищення температури середовища при зберіганні порохів сильно прискорює їх температурний розпад та гідролітичний розпад. Підвищення температури на 5°С прискорює процес розпаду в 1,52 рази. Підвищення вологості повітря приводить до прискорення гідролітичного розпаду порохів, який більш згубний, ніж термічний розпад.

Коливання температури та вологості навколишнього сере¬довища змінює хімічний склад пороху. Зміна складу летких речовин впливає на балістичні якості пороху, тобто викликає суттєві зміни максимального тиску порохових газів та початкової швидкості снаряда.

У піроксилінових флегматизованих порохів, крім зменшення вмісту летких речовин (в умовах високих температур та низької вологості), спостерігається зміна змісту флегматизатора у верхніх шарах унаслідок його звітрювання та проникнення у глибину порохо¬вих елементів.

У порохах на важколеткому розчиннику можливі зміни, пов’язані із звітрюванням розчинника, з його ексудацією (виділен¬ням на поверхні порохового елемента) викристалізуванням деяких компонентів на поверхні порохових елементів.

Ексудація розчинника відбувається звичайно при низьких температурах та зумовлена погіршенням розчинності нітратів целюлози в розчиннику при зниженні температури. Ексудація розчинника та викристалізовування компонентів призводить до зниження балістичних якостей порохів.

Піротехнічні склади навіть в нормальних умовах зберігання підлягають фізико-хімічним змінам. При температурі вище 50С спостерігається помітний хімічний розпад піротехнічних складів. Підвищення вологості  значною мірою прискорює процес розпаду складів, особливо які містять металеве паливо. Наприклад, один із основних компонентів піротехнічних складів – магній  при взаємодії із водою виділяє атомарний вуглець, який відновлює окислювач.

Ці процеси відбуваються з виділенням тепла, внаслідок чого процес розпаду може призвести до самозаймання складу.

Висновок: У процесі поводження з боєприпасами артилерії необхідно:

всебічно підтримувати герметичність, особливо бойових зарядів і піротехнічних засобів;

не зберігати боєприпаси в умовах прямої сонячної дії у літній час.

Боєприпаси повинні ретельно провітрюватись при зберіганні.

Прагнути зберігати боєприпаси в умовах стабільної температури.