3.1 Результати дослідження та їх обговорювання
В результаті проведених досліджень встановлено, що середній вік жінок у безплідному шлюбі склав 32,7±0,6 років. Міські безплідні жінки були старші за сільських (33,7±0,7 і 30,0±1,0 років відповідно, р<0,01). (рис.№1)
Молодший вік сільських інфертильних жінок, імовірно пояснюється тим, що в селі навіть нині в 5,4 разу більше, ніж у місті, реєструється юних шлюбів (до 17 років), тому дітонародження і проблема безпліддя у них починається раніше.
Тривалість безпліддя коливалася в межах 1-26 років. Середня тривалість безпліддя склала 7,2±0,4 року. Статистично значимих відмінностей в міській і сільській місцевості не встановлено (відповідно 7,6±0,5 і 6,2±0,7 року).
Середній вік менархе в групі безплідних жінок у місті склав 13,2±0,1 років, в селі - 13,4±0,2 року. (Рис.№2)
Найбільш характерним проявом дисфункції репродуктивної системи стали порушення менструального циклу - таблиці. 1 При цьому як чинник ризику в міській і сільській популяції вони достовірно не розрізнялися і супроводили безпліддя у 38,6% городянок і 28,1% селянок.(Рис.№3)
Табл1. Частота порушень менструального циклу и характера менструацій
Відмінності показників статистично значимі (*p<0,05, **p<0,01, ***p<0,001)
Патологія щитовидної залози часто є причиною порушень менструальної функції і безпліддя, з хронічних екстрагенітальних захворювань в 4,2 рази частіше спостерігалась(18,6%) при безплідді.
Значимих відмінностей по частоті зустрічаємості запальних захворювань геніталій і захворювань, що передаються статевим шляхом, у безплідних жінок, що проживають у місті та сільській місцевості не виявлено.
Досліджувався паритет результатів вагітностей як можливий чинник ризику вторинного безпліддя. В якості чинників, що зумовили інфертильність необхідно розглядати аборт, вагітність, що не розвивається і позаматкову. В цілому 71% (р<0,001) повторно безплідних жінок мали в анамнезі аборти; 22,8% (р<0,001) - позаматкову вагітність і 12,4% (р<0,05) - вагітність, що не розвивається. (Рис.№4)