3.4. Аналіз лейкоцитарного індексу інтоксикації в залежності від виду та поширеності перитоніту при перфоративній гастродуоденальній виразці

 

Згідно літературним даними, перитоніт є найбільш частим ускладненням  проривної виразки. Провідну роль в патогенезі перитоніту відіграє синдром ендогенної інтоксикації, об'єктивна оцінка якого є необхідною ланкою при виборі правильної лікувальної тактики.

Для визначення інтоксикації та особливостей імунного стану у хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку ми вивчали лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ).

Розрахунок лейкоцитарного індексу інтоксикації.

Розрахунок лейкоцитарного індексу інтоксикації призначений для визначення ступеня інтоксикації при гнійно – запальних захворюваннях будь-якої локалізації. ЛІІ має важливе значення як для контролю за лікуванням так і для прогнозу хвороби. Клінічне значення ЛІІ полягає у визначенні тяжкості гнійно - запального процесу, а також можливості застосування його як критерію, що допомагає поряд з клінічними і лабораторними дослідженнями, діагностувати прогресування процесу або розвиток гнійного ускладнення.

Нами була обрана формула Островського, в якої в чисельнику знаходитися сума процентного вмісту клітин мієлоїдного ряду, а в знаменнику сума інших клітин білої крові.

    При розрахунку ЛІІ норма складає 1,6 ± 0,5.

Пацієнти були розділені на 2 групи в залежності від виду та поширеності перитоніту.  Перша група – пацієнти з хімічним перитонітом і з бактеріальним місцевим перитонітом (пацієнти, які поступили менше ніж через 3 години від початку захворювання). Друга група – пацієнти з дифузно-розлитим бактеріальним перитонітом. В обох групах ЛІІ вивчався при поступленні та виписці зі стаціонару (табл. 14).

Таблиця 14.

ЛІІ від виду та поширеності перитоніту.

 

При поступленні ЛІІ в першій групі склав 5,2 ± 0,3. Що достовірно (p<0,001, t=12,2) більше нормативних показників. А при виписці достовірно знижувався (p<0,001, t=4,6) до 3,0 ± 0,4.

При поступленні ЛІІ в другій групі склав 6,7 ± 0,6. Що достовірно (p<0,001, t=8,6) більше нормативних показників. А при виписці достовірно знижувався (p<0,001, t=5,9) до 2,8 ± 0,3.

При порівнянні першої та другої груп можно відмітити, що ЛІІ при дифузно-розлитому перитоніті достовірно (p<0,05, t=3,4) вищий, а відповідно і ступінь ендогенної інтоксикації ніж при хімічній фазі та місцевому перитоніті.

ЛІІ відповідає тяжкості інтоксикації, яка в свою чергу відповідає виду та поширеності перитоніту.

Таким чином, ЛІІ є найбільш простим, доступним і досить інформативним показником тяжкості інтоксикації, які використовуються в клінічній практиці. Використання індексу можливо для динамічного спостереження за ефективністю терапії і ранньої діагностики гнійно-септичних ускладнень.